Ухвала суду № 11695702, 19.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 р.Справа № 2-а-4461/09/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. по справі№2-а-4461/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славяни" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30.07.2009 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Слов”яни” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (далі - відповідач), в якому просить, після уточнення, скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 0005412304/34422 від 19 травня 2009 року, № 0005452304/34139 від 25.05.2009 року, № 0005432304/34123 від 25 травня 2009 року, № 0005472304/34192 від 25 травня 2009 року; № 0000 5522304/35031 від 27 травня 2009 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 року по справі № 4461/09/1870 позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправними та скасувані рішення відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій № 0005452304/34139 від 25 травня 2009 року в сумі 4891,02 грн., № 0005522304/35031 від 27 травня 2009 року в сумі 9707,88 грн., № 0005412304/32422 від 19 травня 2009 року су мі 17648,74 грн., № 0005472304/34192 від 25 травня 2009 року в сумі 17665,06 грн., № 0005432304/34123 від 25 травня 2009 року на суму 153723,44 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265)95 ВР (далі Закон №265)95-ВР); постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2000 року №614» Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги)», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками була проведена перевірка магазинів позивача, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 15; м. Суми, вул. Набережна річки Стрілки; Сумська обл., Сумський район, смт. Степанівна, вул. Центральна, 135, м. Суми, вул. М. Лупши, 39; м. Суми, вул. Харківська, 9, з питань дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, про що були складені акти від 18.05.2009 року № 3641/18/19/23/36437907/668; від 22.05.2008 року № 3805/18/19/23/36437907/699; від 13.05.2009 року №3543/18/19/36437907/666; від 19.05.2009 року №3670/18/19/23/36437907/673.

Порушення виявлені під час перевірок склали у порушення п.10,п.12 ст.3, ст.20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме: недотримання правил друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; не проведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідача до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За результатами перевірки були ухвалені рішення про застосування фінансових санкцій від 25 травня 209 року № 0005432304/34123 про застосування фінансових санкцій у розмірі 153723,44 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій від 27 травня 2009 року № 0005522304/35031 про застосування фінансових санкцій у розмірі 9707,88 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій від 25.05.2009 року № 0005472304/34192 про застосування фінансових санкцій 17665,06 грн., рішення про застосування фінансових санкцій від 25.05.2009 року № 00054523061/34139 про застосування фінансових санкцій у сумі 4891,02 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій від 19 травня 2009 року № 0005412304/32422 про застосування фінансових санкцій у сумі 17648,74 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду належних доказів, щодо дотримання ним правил проведення перевірок та враховуючи, що уповноваженими особами магазинів фактичні залишки товарів групи ризику не знімались, ставиться під сумнів невідповідності між даними обліку та фактичними залишками алкогольних напоїв в кожному випадку. Таким чином і прийняті відповідачем рішення на підставі наявних матеріалів є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

У відповідності до Закону України "Про державну службу в Україні" передбачене право органів податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України здійснювати перевірки. Відповідно до статті 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який є спеціальним законом з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно статті 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Наказом ДПА України від 12.08.2008р. №534 затверджені Методичні рекомендації по оформленню матеріалів перевірок дотримання суб"єктами господарювання порядку проведення розразхунків за товари (послуги), вимог по регулюванню обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Наказом ДПА України від 9 квітня 2009 року N 184 "Про проведення перевірок збиткових та малоприбуткових суб'єктів господарювання у сфері торгівлі та громадського харчування" затверджений Алгоритм проведення перевірки із використанням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, яким визначено дії, котрі повинні вчиняти особисто перевіряючі, та дії, які на їх пропозицію має вчинити посадова особа суб"єкта господарювання.

Відповідно до п.6 наведеного вище Алгоритму, перевіряючий мав запропонувати уповноваженій особі підприємства зняти фактичні залишки товарів групи ризику товарів, наявних на господарській одиниці на момент проведення перевірки.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, працівниками позивача під час проведення перевірки не проводилось зняття фактичних залишків товарів групи ризику та не проводилась інвентаризація, натомість перевіряючими податкового органу було самостійно знятті фактичні залишки товарів групи ризику та складені відповідні описи.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що під час проведення перевірки магазину в смт.Степанівка по вул.Центральній, 135 співробітниками відповідача було порушено вимоги Закону України "Про державну податкову службу", а саме : зроблена часткова інвентаризація товарно-матеріальних цінностей (алкогольних напоїв), що суперечить вимогам п. 15 ст.11 вище зазначеного Закону, яким передбачене лише право перевіряючим вимагати від керівників підприємств, установ та організацій, що перевіряються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем під час проведення перевірки не було дотримано правил її проведення. Крім цього, матеріали справи містять акти відмови від підписання актів перевірок працівниками позивача, присутніми під час перевірок; письмові пояснення с приводу виявлених порушень надані не були.

З огляду це, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, щодо дотримання податковим органом під час проведення перевірки вимог чинного законодавства є безпідставними та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми залишити без задоволення

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 року по справі № 4461/09/1870 без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 23.07.2010 р.