Рішення № 116946608, 12.02.2024, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/959/23

провадження № 2/197/415/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Широківський районнийсуд Дніпропетровськоїобластів складіголовуючого суддіЛеонідовоїО.В.,за участісекретаря судовогозасідання ГорловаО.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду всмт Широке цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Рем 23" про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач у серпні 2022 року звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Рем 23", яку уточнив у жовтні 2023 з вимогою про стягнення середньої заробітної плати у розмірі 47740,74 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 8 лютого 2021 року до 27 квітня 2023 року знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові роботи", правонаступником якого на цей час є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларікс Рем 23". 1 березня 2022 року позивач був призваний на військову службу і на даний момент він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 27 квітня 2023 року позивача було звільнено з ТОВ "Промислові ремонти" за згодою сторін. Середній заробіток за березнь 2022 року було виплачено шляхом зарахування 08.04.2022 року грошових коштів у розмірі 14359,38 грн. Згодом на рахунок позивача було зараховано грошову суму у розмірі 3675,00 грн. - аванс середнього заробітку за квітень 2022 року. В подальшому відповідач припинив нарахування середнього заробітку. В день звільнення 27.04.2023 року відповідач не здійснив виплату належних позивачу грошових коштів. Заборгованість відповідача складається з середньої заробітної плати за квітень 2022 року в розмірі 10684,38 грн., травень 2022 року в розмірі 14359,38, червень 2022 року - 14359,38 грн. та середній заробіток за 18 днів липня 2022 року в розмірі 8337,60 грн. Загальна сума боргу з середньої заробітної плати становить 47740,74 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача середню заробітну плату в загальному розмірі 47740,74 грн. та відповідно до ч. 2 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення зі стягнення всієї суми заборгованості по заробітній платі.

Оскільки іншої інформації про наявність боргу відповідач не надав, позивач доказом про нараховану та виплачену заробітну плату вказує відомості з ПФУ за формою ОК-7 за період з березня 2022 року по липень 2022 року та виписку з його банківського рахунку у відділенні ПУМБ про рух коштів в період з 01.03.2022 року по 28.06.2023 року.

Оскільки ні в день звільнення, ні після відповідач не провів з ним розрахунку, позивач просить стягнути борг з середньої заробітної плати у розмірі 47740,74 грн. з відповідача, як правонаступника підприємства, в якому він працював.

Позивач до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, повторно повідомлений відповідно до ст. 128 ЦПК України за місцем реєстрації, про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність не надходило, відзив не подавався.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року позовна заява була залишена без руху, оскільки була подана з порушенням п. 5 ст. 175 ЦПК України.

13 жовтня 2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява, додано повну копію трудової книжки позивача.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України з урахуванням згоди позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлена ухвала від 12.02.2024.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 з 08.02.2021 по 27.04.2023 працював в ТОВ "Промислові ремонти", що підтверджується копією трудової книжки. 08.02.2021 був прийнятий слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду на дільницю з ремонту обладнання. 08.11.2021 був переведений слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду на дільницю по ремонту устаткування № 7. 27.04.2023 наказом № 1/131у був звільнений за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 61-62).

1 березня 2022 року позивач був призваний на військову службу по мобілізації і на даний момент проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки від 29.03.2022 (а.с. 12) та повідомленням керівнику ТОВ "ПРОМРЕМОНТИ" № 338 від 01.03.2022 (а.с. 13).

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України в редакції, що діяла на той час, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві. В цій редакції стаття діяла до набрання чинності 19.07.2022 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року.

Таким чином, за позивачем зберігався середній заробіток з 01.03.2022 по 18.07.2022.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-7 вбачається, що середній заробіток без відрахування обов`язкових платежів та зборів на березень 2022 року становив 17837,75 грн.

З 01.03.2022 року по 29.07.2022 року середній заробіток за березень 2022 року було виплачено шляхом зарахування 08.04.2022 на банківській рахунок позивача від ТОВ "ПРОМРЕМОНТИ" 14359,38 грн. 22.04.2022 року від ТОВ "ПРОМРЕМОНТИ" було зараховано суму у розмірі 3675,00 грн., що є авансом середнього заробітку за квітень 2022 року. Після цього нарахування середнього заробітку припинились, що підтверджується відсутністю нарахування відповідно до Форми ОК-7 (а.с. 14-16) та випискою з банківського рахунку про рух коштів (а.с. 17-33).

Тобто, останній раз надходження коштів від ТОВ "ПРОМРЕМОНТИ" відбувалося 22 квітня 2022 року. Після цієї дати на банківській рахунок позивача кошти ані від ТОВ "Промислові ремонти", ані від ТОВ "Кларікс Рем 23" не надходили.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 25.07.2023 (а.с. 34-35) та рішення № 08/05 від 8 травня 2023 року (а.с. 36) назва відповідача змінилася з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларікс Рем 23".

Інших доказів сторонами суду не надано.

Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають спори, які виникають з трудових правовідносин.

Ст. 43 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на працю; на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Нормою ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніш наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено наступне.

Доказів на підтвердження повної сплати позивачу заробітної плати відповідач суду не надав, а тому суд керується доказами, які були надані позивачем.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача складається з середньої заробітної плати за квітень 2022 року - 10684,38 грн. (14359,38 грн. середній заробіток - 3675,00 грн. аванс), травень 2022 року - 14359,38 грн., червень 2022 року - 14359,38 грн., середній заробіток за 18 днів липня 2022 року - 8337,60 грн. Загальна сума боргу з середньої заробітної плати становить 47740,74 грн. Суд погоджується з таким розрахунком позивача та встановив, що надходжень коштів на рахунок позивача після 22 квітня 2022 року і в подальшому не було, і вважає, що саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави, оскільки позивач від його сплати звільнений.

Керуючись ч.2 ст.430 ЦПК України, суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в межах всієї суми боргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Рем 23" (ЄДРПОУ: 40799891, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 22, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область, 07001) про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Рем 23" на користь ОСОБА_1 заборгованість по середній заробітній платі у розмірі 47740,74 грн. (сорок сім тисяч сімсот сорок гривень сімдесят чотири копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Рем 23" на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду в частині стягнення всієї суми заборгованості по заробітній платі допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.В. Леонідова