Рішення № 116915434, 06.02.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4310/23

Номер провадження 2/585/78/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участюсекретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Горшкодер Валентин Олегович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Горшкодер В.О. звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 і просять: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 38548598), загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1187-8974 від 12.04.2023 р., в розмірі 49 335,09 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом -10 725,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38 610,09 гривень; судові витрати, пов`язані з розглядом цієї позовної заяви, покласти на відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь позивача.

В обґрунтуваннязаявлених вимог,в позовнійзаяві вказано,що12.04.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Код ЄДРПОУ: 38548598 надалі за текстом - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1187-8974. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов 'язків та оформлена в електронній формі.

Зазначений Кредитний договір: - як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів (надалі за текстом - «Правила») складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; - у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.На виконаннязазначених вимог,Позичальнику булонадано наступнийодноразовий ідентифікаторА0979,для підписанняКредитного договору1187-8974від 12.04.2023року,підтвердження ознайомленняз Правиламита іншихсупутніх документів.Відповідно доумов Кредитногодоговору Кредитодавецьвзяв насебе зобов`язаннянадати Відповідачукредит длязадоволення особистихпотреб,на наступнихумовах:сума кредиту-11000,00грн.;строк кредитування-300днів;заявлений строк-18днів;знижена %ставка -2,50%в день;стандартна %ставка -3,00%в день;*заявлений строк-це обранийПозичальником вмомент укладанняКредитного договорустрок користуванняКредитом протягомякого:1)може бутивикористано правокористування Кредитомза Зниженоюпроцентною ставкою;2)в останнійкалендарний деньЗаявленого строкуПозичальник зобов`язуєтьсясплачувати нарахованіпроценти закористування Кредитом; Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс- повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором 1187-8974 від 12.04.2023 0:00:00 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви. Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі N9127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».Окрім цього,звертають увагуСуду натой факт,що відповідачв загальнійкількості 6разів оформлювавкредитні відносиниз позивачем,попередні кредитідоговори булипогашені,що додатководоводить обізнаністьвідповідача зпроцедурою оформленнята виконаннякредитного договору. В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору. Станом на 03.10.2023 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту процентів), становлять**: 49335,09 (сорок дев`ять тисяч триста тридцять п`ять грн. 09 коп.) гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом -10725,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38610,09 гривень. Відповідно доумов Договоруу разіпрострочення позичальникомсплати процентівза користуванняКредитом настрок понадодин календарниймісяць.Кредитодавець маєправо вимагативід Позичальникаповернення Кредитув повномуобсязі тасплати процентівза весьстрок фактичногокористування Кредитомдо настаннядати закінченнястроку кредитування.Кредитодавець відповіднодо умовКредитного договорунаправив Позичальникувимогу проусунення порушеньумов Кредитногодоговору N°1187-8974від 12.04.2023щодо сплатипроцентів,однак данавимога булапроігнорована позичальником,порушення неусунуто.Таким чином,з бокувідповідача повідношенню допозивача маємісце свідомепорушення зобов`язання,визначеного вкредитному договорі,що відповіднодо статті611ЦК Українитягне засобою правовінаслідки,встановлені Кредитнимдоговором абозаконом. Ухвалою судді від 06 листопада 2023 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача ОСОБА_1 16.11.2023 року надійшов відзив в якому він просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі та судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування вказав, що позивач не надає в якості доказів Заявку на отримання кредиту, яка б могла підтвердити волевиявлення відповідача, жодних доказів ідентифікації та верифікації позичальника, та жодних доказів того, що відповідачу було надано його примірник кредитного договору та Додатків до нього. Не надано жодних підтверджень створення та підписання заявки відповідачем у формі, що унеможливлює зміну її змісту. Також позивач не надає доказів надання позивачу особистих (персональних) даних відповідача та створення особистого кабінету, надання позивачем погодження шляхом направлення письмового підтвердження позичальнику.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідно до ч. З ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у Формі, що унеможливлює зміну змісту. Окрім того, пропозиція (оферта) укласти електронний договір про надання позики на умовах фінансового кредиту повинна містити істотні умови договору, визначені статтею 1054 Цивільного кодексу України та статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-ПІ. Отже, у випадку електронного договору, копія якого не видається стороні під підпис у момент його укладення, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Оскільки особа не може приєднатися до того, з чим вона не ознайомлена, і бути зобов`язаною виконувати умови, про які вона не знала у момент укладання договору, у даному випадку - сплачувати неустойку, підвищені відсотки, комісії чи будь-які інші непогоджені у Заявці платежі. Позивачем не надано доказів того, що Відповідачу було надано його примірник Кредитного договору та Додатку до нього, і у якій саме редакції, яка б забезпечувала його цілісність та справжність, а відтак цей договорі не є підставою виникнення прав та обов`язків споживача кредитних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Зокрема, згідно з ч. 2, 6 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов`язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями.

Згідно з ч. 11 ст. 7 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у Формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Цією ж статтею визначено істотні умови кредитного договору.

Законодавство зобов`язує кредитодавця надати оригінал договору споживачу невідкладно після підписання сторонами і покладає саме на кредитодавпя обов`язок доведення того, що такий оригінал було фактично передано споживачу (а не могло бути отримано ним у теорії). В іншому випадку згідно з ч. 4 ст. 11, ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача є недоведеними і задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 3.1. Договору, «Цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».»

Згідно із п. З.6., «Рішення про можливість укладення даного Договору приймається Кредитодавцем на підставі обробки інформації, наданої Позичальником та здійснення інших дій, передбачених Правилами. Загальний розмір пропонованого Кредиту та інші умови надання Кредиту визначаються Кредитодавцем на підставі інформації, наданої Позичальником.»

У пункті 3.9. Договору вказано: «Безпосередньо після отримання акцепту від Позичальника, що є укладенням Договору відповідно до ч.З ст.П Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) Договору у формі електронного документа та примірник Договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника, вказану ним у порядку, встановленому п.3.2. Договору.»

Договір у наданій копії електронного документа не дозволяє встановити, ким саме він був підписаний і як саме, і чи був підписаний взагалі. У розділі 12. «Реквізити Сторін» у графі Кредитодавець зазначається «Засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу». У графі Позичальник зазначено «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А0979». Таблиця обчислення загальної вартості кредиту начебто підписана у той же спосіб. Правила та Паспорт споживчого кредиту начебто підписані лише Позичальником. Із копії електронного документу неможливо встановити, що саме цей текст був погоджений і підписаний Сторонами у наданій Суду редакції. Оскільки кредитний договір є двостороннім, він мав бути підписаний у дату його укладання в оригіналі обома його сторонами. За відсутності оригіналу кредитного договору не можна встановити достовірно, які його умови, у тому числі розміри процентної ставки та неустойка (комісія, тощо) були погоджені Сторонами, а до текстів документів, односторонньо виготовлених та наданих Позивачем у копіях для подання до Суду, могли бути внесені будь-які відомості, вигідні Позивачу, саме тому такі копії, не підписані обома сторонами, підлягають відхиленню. В іншому випадку це поставило б споживачів, і не тільки фінансових послуг, а і комунальних послуг та інших послуг монополістів, у завідомо невигідне становище: в своїх інформаційно-телекомунікаційних системах останні мають змогу встановлювати будь-які умови, фактично не ознайомлюючи з ними споживачів, що створить грунт для зловживань.

Відповідно до пункту 6 глави 10 розділу П Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину. Дослідивши зміст наданих Позивачем копій електронних доказів: Договору, Таблиці, Правил та Паспорту встановлюємо відсутність на них підписів і печаток Сторін. Тобто, або надані Позивачем копії не відповідають оригіналу, або підписи і печатки відсутні і на оригіналі і не додержана обов`язкова письмова форма правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно зі ст. 100 ЦПК України: Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій Формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб - сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлений, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Посилання банку на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором як на підставу задоволення позовних вимог є необгрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по рахунку та довідки про відкриття кредитного рахунку та умови кредитування є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутністю оригіналу самого договору, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору б/н від 20 травня 2008 року, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем».

За таких умов відсутність у Позивача оригіналів доказів по кредитним правовідносинам має наслідком правомірну відмову у позові як недоведеному.

Електронний доказ в оригіналі може зберігатися «на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі» (ч. 1 ст. 100 ЦПК України).

Тобто Позивач має можливість, але не бажає надати Суду примірник оригіналу договору, наприклад, на диску DVD-R (дані на який записуються лише 1 раз і є незмінними), щоб Суд у судовому засіданні міг дослідити наявність на оригіналі підписів Сторін договору у дату його підписання, особи підписантів та їх повноваження (дотримання ст. 1055 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»), а також дослідити зміст оригіналу договору, його істотні умови, і на основі цього прийняти рішення, яке не викликало б сумнівів у жодної зі Сторін.

Натомість, не маючи долученого до матеріалів справи оригіналу електронного договору саме з Відповідачем (а не якоюсь іншою реальною чи уявною особою), Суд позбавлений можливості не тільки встановити дотримання письмової форми, але і його зміст та, зокрема, істотні умови, і суди наступних інстанцій також можуть бути позбавлені можливості це зробити, дослідивши цей доказ безпосередньо.

У даному випадку Відповідач ставить під сумнів відповідність поданої паперової копії оригіналу та достовірність її як доказу, з урахуванням того, що єдиним можливим доказом дотримання письмової форми (незалежно, паперової чи електронної) є оригінал кредитного договору, який повинен давати змогу довести його цілісність та справжність, прийняття рішення на основі паперової копії електронного доказу не відповідає вищевказаним нормам статей 77, 78, 79, 95, 100 ЦПК України, ст. 1055 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та принципу безпосереднього дослідження доказів Судом.

Надані Позивачем паперові копії електронного документа без електронних цифрових підписів обох сторін у дату їх підписання не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, тому що ні Суд, ні відповідач не може перевірити її достовірність та незмінність змісту, що згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України має наслідком відхилення цього електронного доказу.

Норми ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України є імперативними і спрямовані на попередження зловживань учасників цивільного процесу, у даному випадку - можливості односторонньої зміни Позивачем умов договору, підписання яких неможливо довести, не можна встановити достовірний оригінальний зміст правочину, на укладення якого було спрямоване волевиявлення Сторін.

Відповідач не заперечує договір виключно через те, що він міг бути укладений в електронній формі, але Відповідач заперечує проти паперової копії електронного доказу через те, що він не був укладений і в електронній Формі, тому що відсутній його підписаний обома Сторонами у дату 29.01.2023року оригінал.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», - «виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК України)».

Тобто, виконання чи не виконання договору не впливає на оцінку обставини, чи відповідають форма і зміст договору імперативним вимогам закону.

Внутрішні Правила кредитодавця не підлягають застосуванню до правовідносин Сторін.

Надані Позивачем копії Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів)», з огляду на їх мінливий характер як внутрішнього правового акту кредитора, не можна вважати складовою кредитного договору. Як вже було зазначено, Відповідач не може бути зобов`язаний виконувати умови, з якими він реально не був ознайомлений, в тому числі внутрішніх правил Позивача.

Оскільки Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «Приватбаик» були викладені на сайті Банку в електронній Формі, правові висновки Постанови Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 та в інших справах Приватбанку повністю прийнятні для застосування в даній справі.

Відповідач не ознайомлений і ніколи не був ознайомлений з внутрішніми Правилами надання послуг Позивача. Виходячи з правового аналізу вищевказаних норм такі Правила, долучені до позову, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, якщо немає підпису Позичальника принаймні про ознайомлення і погодження із ними; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Правила знав і розумів Позичальник у момент укладення договору, а також те, що Умови містили вказані пункти в момент його підписання, або що в подальшому такі Умови не змінювались фінансовою установою в односторонньому порядку.

Щодо паспорту споживчого кредиту зазначив, що не можна розцінювати як погодження умов кредитного договору інформацію, зазначену в «Паспорті споживчого кредиту», з огляду на те, що укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляд і або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Отже, паспорт споживчого кредиту не є невід`ємною складовою частиною кредитного договору. Тим більше, надана Позивачем паперова копія Паспорту споживчого кредиту також не підписана Сторонами, в т. ч. самим Кредитодавцем. У позовній заяві Позивач стверджує про наявну заборгованість Відповідача станом на 03.10.2023 року у розмірі 49335,09 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом -10725,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38610,09 гривень. Разом з тим, до позовної заяви Позивач додав копію Вимоги про усунення порушень умов Договору від 28.09.2023 року, в якій зазначено «Загальна сума прострочених процентів станом на 28.09.2023 року складає 4826,34 грн.», тобто сума процентів згідно Вимоги та згідно наданої Довідки про укладений договір, яка за своїм змістом є Розрахунком заборгованості, відрізняються.

Якщо станом на 28.09.2023 року загальна сума прострочених процентів складала 4826,34 грн., а станом на 03.10.2023 року вже 38610,09 грн., значить Позивач нарахував за 6 календарних днів 33783,75 грн. (38610,09 - 4826,34), що нічим не підтверджено, навіть розрахунком заборгованості, відповідно до якого станом на 28.09.2023 року залишок по відсоткам складає 37323,09 грн. Отже, не можна вважати розрахунки Позивача достовірними, оскільки вони суперечать наданим ним же доказам. Щодо нарахованих відсотків та захисту прав споживачів. У позовній заяві Позивач стверджує, що Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 11 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк* - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Якщо застосовувати до правовідносин Сторін умови Кредитного договору, наданого Позивачем у копії, то пунктом 2.3. Договору визначено суму кредиту - 11000,00 гривень, нараховані проценти за коритсування кредитом - 4950,00 гривень, разом до сплати -15950,00 гривень.

Встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 38610,09 грн., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 11000,00 гривень.

Враховуючи наведене, оскільки заявлена Позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 38610,09 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 11000,00 грн., тому слід зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості за кредитом, а саме до 4950,00 грн., які були визначені договором про відкриття кредитної лінії № 1187-8974 від 12.04.2023 року. Оскільки Відповідачем, згідно наданою позивачем Довідкою про укладений договір, було сплачено 14870,72 грн., то загальна сума заборгованості має становити 1079,28 грн. (15950,00 грн. (11000,00 тіло + 4950,00 відсотки) - 14870,72 грн.). Саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин. Проаналізувавши твердження позивача та сукупність наданих позивачем доказів, вважає позовні вимоги необгрунтованими та недоведеними, тому в задоволенні позову слід відмовити частково або повністю.

Позивач Товаристваз обмеженоювідповідальністю «УкрКредит Фінанс»01.02.2024року подалидо судудодаткові поясненняв якихвказали,що допозовної заявиТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС»до ОСОБА_1 разом зіншими додаткамибула наданавимога вих.1187-8У74/ввід 28.09.2023р.про усуненняпорушень умовДоговору №1187-8974від 12.04.2023в якійз опискою,невірно буловказано загальнусуму простроченихпроцентів станомна 28.09.2023року -4286,34грн.В зв`язкуз вказаним,просять судне братидо увагизазначену увимозі сумупрострочених процентівстаном на28.09.2023року -4286,34грн.,оскільки вонає помилковою.Звертають увагу,що допозовної заявиу додаткахтакож надаваласьдовідка проукладений договору,відповідно доякого наданафінансова послуга,а самена наданнякоштів упозику,в томучислі наумовах фінансовогокредиту від03.10.2023що єрозрахунком заборгованості,в якійчітко іточно відображеноінформацію щодостану заборгованостівідповідача передпозивачем.У вищезазначенійдовідці зазначено,що станомна 28.09.2023залишок нарахованихвідповідачу іне погашенихним відсотківстановить 37323,09грн.Слід такожзазначити,що деннавідсоткова ставкавираховується такимчином:тіло кредитуподілити на100%і помножитина відсотковуставку,яка діялау данийперіод часу.Відповідно довказаного розрахункузаборгованості вбачається:-уперіод з12.04.2023року по27.04.2023року (включно)Відповідачу нараховувалисьвідсотки зазниженою процентноюставкою 2.5%,оскільки відповіднодо п.10.1.Кредитного договору№ 1187-8974від 12.04.2023року протягомпершого Базовогоперіоду,користування кредитомпозичальник можескористатися правомкористування кредитомза пільговоюта/абозниженою процентноюставкою (16днів х275грн.в день=4400грн.).Зазначають,що 28.04.2023(убазовий період)згідно розрахункузаборгованості відповідачембуло здійсненоплатіж урозмірі 4950,00грн.з яких4675,00грн.першочергово буловраховано впогашення нарахованихвідсотків та275,00грн.в рахунокпогашення тілакредита.Отже,тіло кредитубуло зменшенодо 10752,00грн.28.04.2023року -відсотки булоповністю погашено;-у періодз 29.04.2023року по17.05.2023року (включно)відповідачу нараховувалисьвідсотки зазниженою процентноюставкою 2.5%,оскільки відповіднодо умовдоговору позичальникзберігає можливістьсплати відсотківза користуваннякредитом зазниженою процентноюставкою (настрок,що дорівнюєбазовому періоду)за умовисплати позичальникомсвоєчасно ів повномуобсязі процентівза користуванняКредитом (заумови сплатиПозичальником своєчасноі уповному обсязіпроцентів закористування Кредитом(19днів х268,13грн.в день=5094,47грн.)-18.05.2023року по31.05.2023року нарахуваннявідсотків відбувалосьза стандартноюпроцентною ставкою3.0%у зв`язкуіз простроченоюзаборгованістю,(14днів 321,75грн.в день=4504.50грн.Зазначають,що 01.06.2023згідно розрахункузаборгованості відповідачембуло здійсненоплатіж урозмірі 9920,72грн.,які буливраховано першочерговона погашеннявідсотків закористування кредитнимикоштами.01.06.2023року -відсотки булоповністю погашено;-02.06.2023року по19.06.2023року (включно)відповідачу булознову застосованознижену процентнуставку 2,5%за користуваннякредитом,оскільки Відповідачембули внесеновищезазначені платежіна погашеннянарахованих відсотків(18днів х268,13грн.в день=4826,34грн.)-20.06.2023року по02.10.2023року булозастосовано стандартнупроцентну ставку3,0%у зв`язкуіз простроченоюзаборгованістю (105днів х321.75грн.день =33783.75грн.).З вищезазначеноговбачається,що загальнасума заборгованостіВідповідача занесплаченими відсоткамистаном на02.10.2023становить:4826,34грн.(з02.06.2023по 19.06.2023)+33783,75грн.(з20.06.2023по 02.10.2023)=38601,09грн.(щовідображено удовідці).Отже,станом на28.09.2023р.Відповідач передПозивачем мавзаборгованість занесплаченим відсотками:-з 02.06.2023року по19.06.2023року -18днів х268,13грн.в день=4826,34 грн.з 20.06.2023року по28.09.2023року -101день х321,75грн.день =32496,75 грн. Разом 4 826,34 грн. + 32 496,75 грн = 37 323,09 грн. (дана сума відображена у довідці). Зауважили, що надана до позовної заяви Довідка розрахунок заборгованості відповідає вимогам закону, є чіткою, зрозумілою і узгоджується з умовами кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалівсправи вбачається,що ТОВ«Укр КредитФінанс»є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК 116 № 16102873, видане згідно розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.22).

12.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено електронний договір № 1187-8974 про відкриття кредитної лінії. Договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А0979, 14.04.2023р., 13 год. 49 хв. (а.с.8-10).

Також, 12.04.2023 року відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором А0979 було підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчого кредиту) які затверджені наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 69-П від 23.11.2022 року (а.с.11-14).

14.04.2023 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором А0979 було підписано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит яка затверджена Наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №69-П від 23.11.2022 року (а.с.14-15).

Також, відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А0979 таблицю обчислення загальної вартості кредиту за договором № 1187-8974 (а.с.15).

З листа АТ КБ «Приват Банк» направленого на ім`я ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що даним листом АТ КБ «Приват Банк» повідомив про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LipPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 року (а.с.16-19).

З довідки про перерахування суми кредиту №1187-8974 від 12.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 видача коштів за кредитним договором здійснювалась за допомогою системи LipPay та сума коштів становила 11000,00 грн. (а.с.19).

Як вбачається з вимоги про усунення порушень умов Договору №1187-8974 від 12.04.2023 року ОСОБА_1 було направлено дану вимогу 28.09.2023 року та вказано, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вимагає протягом 10 календарних днів з дати отримання даного вимоги усунути порушення умов кредитного договору шляхом сплати заборгованості за процентами та попереджено, що в разі не виконання зобов`язань ТОВ «Укр Кредит Фінанс» буде змушено вимагати повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування (а.с.20).

Відповідно до довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 49355,09 грн. з яких 10725,00 сума основного боргу та 38610,09 залишок відсотків (а.с.20-21).

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов`язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» від03вересня 2015року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно ч. 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» від03вересня 2015року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» від03вересня 2015року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використанняелектронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19, від 03 листопада 2020 року у справі № 921/315/18.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст.81ЦПК України кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог і заперечень.

Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено,що 12.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної було укладено електронний договір № 1187-8974 про відкриття кредитної лінії, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 11000,00 грн. терміном на 18 днів.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути Кредит у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором, проте взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в Договорі строк, грошові кошти та нараховані проценти не повернув.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 49355,09 грн. з яких 10725,00 грн. сума основного боргу та 38610,09 грн. залишок відсотків.

Заперечення відповідача, суд оцінює критично та до уваги не бере, оскільки у справі зібрано і досліджено належні, допустимі та достатні докази на підтвердження вимог позивача. В той же час відповідач не надав суду доказів на підтвердження вказаних ним обставин та заперечень.

Таким чином,дослідивши матеріалисправи судприходить довисновку, задоволенняпозову тастягненняз відповідача суми заборгованості за Кредитним договором № 1187-8974 від 12.04.2023 року в сумі 49355,09 грн. з яких 10725,00 сума основного боргу та 38610,09 залишок відсотків.

На підставіст.141ЦПК Українитакож стягненнюз ОСОБА_1 підлягає судовийзбір врозмірі 2147,20грн.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Укр КредитФінанс»,в інтересахякого дієпредставник ГоршкодерВалентин Олеговичдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1187-8974 від 12.04.2023 р., в розмірі 49 335,09 (сорок дев`ять тисяч триста тридцять п`ять грн. 09 коп.) гривень та 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга