Ухвала суду № 116884504, 09.02.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/5450/24

Провадження № 1-кс/947/2018/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з заступником керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, громадянин України, неодруженого, без дітей, з середньою технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з заступником керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ..

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000114 від 30.01.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , 26.01.2024, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 72 Б біля закладу «Хінкальня на Кримській», діючи за попередньою змовою із невстановленим досудовим слідством військовослужбовцем ТЦК та СП, із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, зустрівся із ОСОБА_7 та повідомив останньому умови сприяння в незаконному переправленні ОСОБА_7 через державний кордон України, а саме необхідність надання копій документів ОСОБА_7 (копія паспорту, копія РНОКПП), фотокарток останнього, та грошових коштів загальною сумою 7500 доларів США.

У подальшому 08.02.2024 близько 11 год. 23 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Кримська, 72 Б біля закладу «Хінкальня на Кримській» продовжуючи реалізацію злочинного наміру, діючи за попередньою змовою із невстановленим досудовим слідством військовослужбовцем ТЦК та СП, із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, зустрівся із ОСОБА_7 та повторно підтвердив останньому умови сприяння в незаконному переправленні ОСОБА_7 через державний кордон України, після чого призначив зустріч для передачі грошових коштів та копій необхідних документів на 09.02.2024.

Надалі, 09.02.2024, приблизно о 09 год. 37 хв., ОСОБА_4 знаходячись біля 1 під`їзду, розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 109А (попередньо самостійно визначивши місце зустрічі) зустрівся із ОСОБА_7 та отримав від останнього обумовлену грошову винагороду у сумі 7500 доларів США за сприяння переправленню ОСОБА_7 через державний кордон України, шляхом виготовлення військово-облікових документів із визнанням ОСОБА_7 непридатним до військової служби та виключенням із військового обліку, що надає право ОСОБА_7 перетнути державний кордон України, після чого затриманий працівниками правоохоронного органу.

09.02.2024 року ОСОБА_4 фактично затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

09.02.2024 року ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч. 3ст. 332 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 31.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.02.2024; протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст.208 КПК України віл 09.02.2024; протоколом освідування ОСОБА_4 , від 09.02.2024;

Щодо доводів підозрюваного про невинуватисть у вчиненні злочину, то слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи надані прокурором матеріали кримінального провадження №12024160000000114 від 30.01.2024 року, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Також слідчий суддя вважає за необхідне підкреслити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

В той же час, на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_4 має відношення до вказаного злочину.

Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об`єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3 ст. 332 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри у кримінальному провадженню за №12024160000000114 від 30.01.2024 року відносно ОСОБА_4 .

Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може:

- переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого злочину та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також останній знає шляхи перетину державного кордону України, що дасть змогу легко залишити територію України та почати переховуватись на території інших держав. На даний момент підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, власної сім`ї та офіційних джерел доходів.

- незаконно впливати на свідків, по вказаному кримінальному провадженню, оскільки їх покази є визначальними у кримінальному провадженні. Підозрюваний особисто знає анкетні особи заявника у кримінальному провадженні, покази якого є визначальними для викриття можливого злочину.

- вчинити тотожне кримінальне правопорушення, що обумовлюється тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення. При цьому підозрюваний не має легальних джерел доходів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту не зможуть забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що ОСОБА_4 зможе покинути місце проживання та територію України, а також спілкуватися із іншими фігурантами провадження за допомогою електронних засобів зв`язку, а також здійснювати вплив на свідків.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді обґрунтовується розмір застави.

Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов`язане із організацією незаконного переправленням осіб придатних до військової служби через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану, що опосередковано впливає на обороздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454200 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з заступником керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 квітня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком до 05 квітня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не покидати межі міста Одеси без дозволу слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1