Рішення № 116864302, 29.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 рокуСправа №160/30232/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (21910427) щодо не зарахування, ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу періоди роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р., відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року, з дати призначення пенсії за віком, а саме з 07.10.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (21910427) зарахувати ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу періоди роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р., відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (21910427) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) призначеної пенсії з урахуванням зарахованого всього загального страхового стажу відповідно до записів у трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року, з дати призначення пенсії за віком, а саме з 07.10.2022 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування, ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу періоди роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р., відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року, з дати призначення пенсії за віком, а саме з 07.10.2022 року.

18.12.2023 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р., відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року та здійснення перерахунку та виплати призначеної пенсії з урахуванням зарахованого всього загального страхового стажу відповідно до записів у трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року, з дати призначення пенсії за віком, а саме з 07.10.2022 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що спір у даній справі виник у зв`язку з відмовою у проведенні перерахунку пенсії та не зарахуванні періодів роботи відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 25-1 від16.12.2020) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №

1566/11846, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. За заявою від 15.11.2022 року, позивачу з 07.10.2022 року призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За наданими документами страховий стаж позивача становить 32 роки 03 місяці 08 днів. До загального стажу не зараховано періоди роботи: з 14.04.1977 року по 17.10.1988 року - нечіткий відбиток печатки, неможливо з`ясувати, яке саме підприємство здійснило запис про звільнення; з 03.06.1991 року по 01.06.1992 року - відсутня печатка на звільненні.

Відповідно до п.п. 2.4 п. 2, п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (яка діяла на час роботи позивача з 11.03.1986 року по 16.08.1986 року, з 01.12.1988 року по 31.07.1994 року) (надалі - Інструкція № 162) , усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Вказані періоди роботи потребують підтвердження уточнюючими довідками.

При обчисленні пенсії застосовано заробіток за періоди роботи за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.07.2016 року, який складає 4983,26 грн. (10846,37 х 0,45944, де 0,45944-індивідуальний коефіцієнт заробітку).

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за Непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі за текстом Закон №1058-IV) пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим законом. За приписами Закону №1058-IV розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально, залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнту заробітної плати. Відповідно до частини 2 статті 41 Закону №1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема враховується: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування. За приписами частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Згідно п. 1 та п. 2 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону №1058-IV). Відповідно до ст. 11 Закону № 1058-IV, застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру. За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, пунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. Згідно з п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58сі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діє в межах повноважень, згідно діючого законодавства.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 року зазначена вище справа розподілена та 20.11.2023 року передана судді Пруднику С.В.

22.11.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером та отримує пенсію з 07.10.2022 року згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_3 від 11.12.1979р., ОСОБА_1 працювала:

- в період з 14.04.1987р. по 17.10.1988р. в Дніпропетровському заводі «Рембиттехніка» на посаді бухгалтера на період декретної відпустки бухгалтера цеха №2, наказ про прийняття №22/к від 13.04.87р; наказ про звільнення №59/к від 17.10.1988р.;

- з 01.03.1989р. в Дніпропетровському кооперативі «Ласточка» прийнята в члени кооперативу на посаду швеї, протокол про прийняття №27;

- в період з 03.06.1991р. по 01.06.1992р. в Виробничому кооперативі «ФОРТ» на роботі образником облоя на дільницю РТІ, протокол про прийняття №27 від 10.06.91р., протокол про звільнення №39 від 05.06.92р.

За наданими документами страховий стаж позивача становить 32 роки 03 місяці 08 днів. До загального стажу не зараховано періоди роботи: з 14.04.1977 року по 17.10.1988 року - нечіткий відбиток печатки, неможливо з`ясувати, яке саме підприємство здійснило запис про звільнення; з 03.06.1991 року по 01.06.1992 року - відсутня печатка на звільненні.

При обчисленні пенсії застосовано заробіток за періоди роботи за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.07.2016 року, який складає 4983,26 грн. (10846,37 х 0,45944, де 0,45944-індивідуальний коефіцієнт заробітку).

При призначенні пенсії позивачу визначено загальний страховий стаж 32 роки 3 місяці 08 днів, у той час згідно її трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.12.1979р. не зараховано періоди роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.12.1979р.

Адвокатом, ОСОБА_2 в інтересах позивача 09.10.2023 року вх.№ 73720/8 була подана заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повідомлення причин, відповідно до яких при призначенні пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та з яких підстав відповідно до чинного законодавства не зараховані періоди роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р., згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.12.1979р.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.10.2023 року №0400-010304-8/160969 повідомило позивачу наступне. За заявою від 15.11.2022 ОСОБА_1 , з 07.10.2022, призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058). Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Загоном. Згідно наданих документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 , зарахований по 31.07.2016, відповідно до сплати страхових внесків, склав 32 роки 03 місяці 08 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу заявниці не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 11.12.1979: з 14.04.1987 по 17.10.1988, оскільки запис про звільнення завірений печатною, за якою неможливо визначити назву підприємства; з 01.03.1989, оскільки відсутній запис про звільнення, а також відсутня дата документа на підставі якого внесено запис про прийняття на роботу; з 03.06.1991 по 01.06.1992, оскільки запис про звільнення не завірений печатною. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Означеним Порядком передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також, архівними установами. Отже, розглянути питання щодо зарахування вищезазначених періодів до страхового стажу молитво лише при наданні відповідних документів (довідок, виписок із наказів про прийом та звільнення з роботи та інше). Копії документів пенсійної справи ОСОБА_1 були надані позивачу окремим листом від 10.10.2023 № 0400-010305-8/158511.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченимиКонституцієюта законами України.

ВКонституції Українизакріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбаченихКонституцією України(статті 22 та 64).

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікованаЗаконом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Статтею 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-ІУ страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 (п. 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Записи про прийняття та звільнення позивача з роботи посвідчено печаткою підприємства та підписом відповідальної особи.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Також, у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» зазначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією, а отже, й не може впливати на її особисті права. При цьому, неналежний порядок заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на належний соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Таким чином, можна дійти висновку, що відмова відповідача у зарахуванні вищевказаних періодів роботи до стажу позивача - носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства та чинного законодавства України в цілому.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (21910427) щодо не зарахування, ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу періоди роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р., відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року, з дати призначення пенсії за віком, а саме з 07.10.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (21910427) зарахувати ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу періоди роботи з 14.04.1987р. по 17.10.1988р., з 01.03.1989р. по 01.06.1992р., відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (21910427) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) призначеної пенсії з урахуванням зарахованого всього загального страхового стажу відповідно до записів у трудової книжки НОМЕР_2 від 11.12.1979 року, з дати призначення пенсії за віком, а саме з 07.10.2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник