Ухвала суду № 116864134, 07.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

07 лютого 2024 року Справа №160/3064/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень №43039-34203/О-01/8-0400/23 від 06.09.2023р., №53707-42997/О-01/8-0400/23 від 31.10.2023р., встановлення факту та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2024р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №43039-34203/0-01/8-0400/23 від 06.09.2023 року та №53707-42997/0-01/8-0400/23 від 31.10.2023 року про відмову визнати період роботи позивача в органах самоврядування, таким що дає їй право на призначення пенсії згідно Закону України Про державну службу;

- встановити факт 11 років 9 місяців 9 днів загального стажу державної служби позивачеві;

- зобов`язати відповідача провести позивачеві перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", яку призначити та розрахувати, відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з дня звернення з заявою з 07.08.2023 року.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позову, позивач просить, зокрема, 11 років 9 місяців 9 днів загального стажу державної служби, що не відповідає способам захисту порушеного права позивача, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що встановлення фактів, що мають юридичне значення не належить до компетенції адміністративних судів згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та не зазначено про докази, що підтверджують вказані обставини, з урахуванням того, що за приписами ст.21 Закону України "Про службу в органах самоврядування" визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024р. складає 3028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову, у якому об`єднані 2 вимоги немайнового характеру позивач повинна була сплатити судовий збір у загальному розмірі 1937,92 грн., виходячи із розрахунку: (3028,00 грн.*0,4*0,8)*2.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем додано до позову квитанцію 3641-2483-8723-2643 від 25.12.2023р. та платіжні інструкції №0.0.3406861805.1, №0.0.3406830858.1 від 11.01.2024р., №0.0.3430636615.1 від 22.01.2024.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанції 3641-2483-8723-2643 від 25.12.2023р. та платіжних інструкцій №0.0.3406861805.1, №0.0.3406830858.1 від 11.01.2024р., позивачем було сплачено судовий збір за даним платіжними документами у загальному розмірі 2481 грн., однак, вказане платіжне доручення не можуть бути прийнято судом як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, згідно виписок про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що квитанцією 3641-2483-8723-2643 від 25.12.2023р. та платіжними інструкціями №0.0.3406861805.1, №0.0.3406830858.1 від 11.01.2024р. позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у справі №160/33919/23.

Згідно листа Державної судової адміністрації України №6-17517-18 від 14.09.2018р. "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", саме на суд покладено обов`язок при розгляді, зокрема, позовних заяв перевіряти надходження судового збору до спеціального фонду відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Тобто, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем до адміністративного позову не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1827,84 грн. з урахуванням сплаченої суми судового збору (1937,92 грн. - 110,08 грн.) саме за подання позовної заяви у цій справі в порушення вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог, що відповідають способам захисту порушеного права позивача, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з урахуванням того, що за приписами ст.21 Закону України "Про службу в органах самоврядування" визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначити про докази, що їх підтверджують, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 1827,84 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, п.5 ч.5 ст.160, ч.3 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень №43039-34203/О-01/8-0400/23 від 06.09.2023р., №53707-42997/О-01/8-0400/23 від 31.10.2023р., встановлення факту та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог, що відповідають способам захисту порушеного права позивача, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з урахуванням того, що за приписами ст.21 Закону України "Про службу в органах самоврядування" визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначити про докази, що їх підтверджують, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 1827,84 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва