Рішення № 116823301, 06.02.2024, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/70/24

2/301/210/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2024 р.

Іршавський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Золотар М.М.

при секретарі - Симканич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до Іршавської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про смерть.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,71 га, що розташована в с. Дубрівка, урочище «Вержичний», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗК № 030091, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 21.12.2001 року за № 250.

Спадкодавець ОСОБА_2 при житті на ім`я позивача залишила заповіт, яким заповіла йому все своє майно. Заповіт складено 27 вересня 2012 року, посвідчено секретарем Дубрівської сільської ради Осійською Й.П., зареєстровано в реєстрі за № 39. Даний заповіт не змінювався та не скасовувався.

ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину, так як фактично проживав із спадкодавцею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, хоча був зареєстрований за іншою адресою. Позивач також доглядав за померлою ОСОБА_2 та проводив похорони. Інші спадкоємці, які б прийняли дану спадщину, - відсутні.

До складу спадщини також входив житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Іршавського районного суду від 30.04.2013 року у справі № 301/969/13-ц, ОСОБА_1 визнаний власником спадкового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 як спадкоємець за заповітом майна спадкодавці ОСОБА_2 .

При зверненні до нотаріуса щодо оформлення спадщини на право на земельну ділянку, у видачі свідоцтва йому було відмовлено, в зв`язку з тим, що померла при житті втратила державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗК № 030091, який був виданий на ім`я позивача. Отримання ОСОБА_2 державного акта доводиться відповідним листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 29-7-0.31-128/2-24 від 08.01 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, а подав заяву, якою позов підтримав, просив його задовольнити, справу розглянути у його відсутності (а. с. 23).

Представник відповідача голова Іршавської міської ради Симканинець В.А. в судове засідання не з`явився, а подав заяву, якою проти задоволення позову не заперечили, справу просив розглянути без участі їх представника (а. с. 24).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що виконкомом Дубрівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області видано свідоцтво про смерть за актовим записом № 21 (а. с. 5).

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,71 га, що розташована в с. Дубрівка, урочище «Вержичний», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗК № 030091, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 21.12.2001 року за № 250, що стверджується копією довідки Головного управління Держгеокадстру у Закарпатській області № 29-7-0.31-128/2-24 від 08.01.2024 року (а. с. 14).

Спадкодавець ОСОБА_2 при житті на ім`я позивача залишила заповіт, яким заповіла йому все своє майно. Заповіт складено 27 вересня 2012 року, посвідчено секретарем Дубрівської сільської ради Осійською Й.П., зареєстровано в реєстрі за № 39 (а. с. 7). Даний заповіт не змінювався та не скасовувався.

ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину, так як фактично проживав із спадкодавцею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, хоча був зареєстрований за іншою адресою. Позивач також доглядав за померлою ОСОБА_2 та проводив похорони. Інші спадкоємці, які б прийняли дану спадщину, - відсутні.

До складу спадщини також входив житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Іршавського районного суду від 30.04.2013 року у справі № 301/969/13-ц, ОСОБА_1 визнаний власником спадкового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 як спадкоємець за заповітом майна спадкодавці ОСОБА_2 (а. с. 8).

При зверненні до нотаріуса щодо оформлення спадщини на право на земельну ділянку, у видачі свідоцтва йому було відмовлено, в зв`язку з тим, що померла при житті втратила державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗК № 030091, який був виданий на ім`я позивача. Отримання ОСОБА_2 державного акта стіерджується відповідним листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 29-7-0.31-128/2-24 від 08.01 2024 року (а. с.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1270 ЦК України, ст. 81 ЗК України суд, -

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,71 га, що розташована в с. Дубрівка, урочище «Вержичний», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗК № 030091, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 21.12.2001 року за № 250.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуючий: М. М. Золотар