Рішення № 116818141, 31.01.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/17572/23

Провадження № 2-а/202/4/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

Судді Доценко С.І.,

за участі секретаря Тарасової К.О.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2023 року позивач подав до суду адміністративний позов, в якому просить скасувати постанову поліцейського 4 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сидоренко К.В. серії ЕГА № 1184143 від 22.09.2023 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що оспорювана постанова була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків фактичним обставинам справи. Так, його було притягнуто до відповідальності за повторний завідомо неправдивий виклик на лінію 102 та повідомлення про сморід із сусідського люку та просив зафіксувати де знаходиться люк у сусідів. Про фактичні обставини складання постанови поясни в, що поряд з ним проживає сусід по АДРЕСА_1 , який в порушення санітарних норм збудував свою вигрібну яму за межами своєї земельної ділянки, у зв`язку з чим він вимушений терпіти сморід на своєму подвір`ї . 22.09.2023 року знову з вигрібної ями був сморід. На його вимогу до сусіда щодо очищення вигрібної ями та перенесення її в інше місце, відповідно до санітарних норм, сусід йому нагрубив. Він за номером 102 викликав поліцію, тому що вважає ,що сусід порушує його права. Йому повідомили, що поліція цим не займається і порекомендували зателефонувати до Дніпровської ради. Він неодноразово намагався зателефонувати до місцевої ради, але не зміг додзвонитись. Тоді він знову зателефонував в поліцію і став вимагати захисту своїх прав та зафіксувати незаконне розташування вигрібної ями, тому що вважав що окрім поліції ніхто не міг йому допомогти. На його дзвінок приїхав поліцейський ОСОБА_2 та не розбираючись в обставинах, склав на нього постанову серії ЕГА № 1184143 від 22.09.2023 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. При тому, що він вважає, що в його діях був відсутній склад зазначеного правопорушення . Позивач вважав що поліція має відновити його порушене право та допомогти йому в конфліктній ситуації з сусідом та зафіксувати факт порушення з боку сусіда санітарних норм, щоб він в подальшому мав би змогу через суд заставити сусіда убрати свою вигрібну яму подалі від будинку позивача. Ст.183 КУпАП передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, а він повідомляв про обставини, які відповідали дійсності, вимагаючи допомоги та поновлення порушеного сусідом права і не мав умислу на зрив нормальної роботи поліцейської служби. Постанов вважає необґрунтованою та просив її скасувати. При цьому просив стягнути з відповідача на його користь судовий збір в сумі 536.80 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 2400 гривень, які він поніс при зверненні до суду.

29.09.2023 року позовна заява була залишена без руху ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

20.10.2023 року після усунення недоліків Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська відкрито провадження по справі, призначено судове засідання.

07.11.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що оскаржувана постанова складена за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства. Постанова відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року з оформлення поліцейських матеріалів, складена в електронній формі вигляді стрічки. Винесення постанови за ст..183 КУпАП входить до повноважень поліції. Вважає, що склад правопорушення в діях позивача є очевидним. Підтверджується показаннями інспекторів Управління поліції. В обов`язки поліцейського відповідно до вимог ст..18 Закону України « Про Національну поліцію» не входить врегулювання питання з вигрібними ямами ,що передбачає інший порядок вирішення спорів. Вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу вважає необґрунтованими, відсутні докази на підтвердження того що особа,яка надавала правничу допомогу дійсно отримала такий дохід,який має бути зареєстрований в Книзі обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 №481 Зазначені витрати не пропорційні розміру наданої правничої допомоги. Таки чином, в задоволенні позову просив відмовити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених в ній мотивів, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений у передбаченому законом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

Так, Постановою поліцейського 4 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сидоренко К.В. серії ЕГА № 1184143 від 22.09.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Суть правопорушення, відповідно до постанови, полягає в тому, що ОСОБА_1 22.09.2023 року, перебуваючи м.Дніпро вул.Ашхабадська,83, здійснив повторний завідомо неправдивий виклик на лінію 102 та повідомив про сморід з сусідського люку та зафіксувати де знаходиться даний люк у сусідів.

В постанові не зазначені докази на підставі яких зроблено висновок про наявність в діях особи вказаного адміністративного правопорушення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, про порушення громадського порядку, зокрема за ст. 183 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положення ст. 280 КУпАП закріплюють обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається зі змісту ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст. 183 КУпАП передбачена відповідальність, крім іншого, за завідомо неправдивий виклик поліції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає в дії, що полягає в завідомо неправдивому виклику, серед іншого, поліції.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Таким чином, правопорушник, викликаючи поліцію чи іншу визначену ст.183 КУпАП екстрену службу, повідомляє певну неправдиву інформацію, усвідомлюючи, що вона є неправдивою, і бажає безпідставного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

В ст.10 КУпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За приписами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію України» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Дослідивши постанову, заяву по суті справи та надані докази, суд встановив, що позивач дійсно два рази телефонував на лінію «102» та викликав поліцію. При цьому інформація про яку він повідомляв поліцію не була завідомо неправдивою і вона ж відображена в оскаржуваній постанові та збігається з поясненнями позивача в судовому засіданні. Він вважав що сусідом порушені його права розташуванням поблизу його будинку вигрібної ями та викликом поліції розраховував на те, що працівники поліції допоможуть у вирішенні зазначеної ситуацій у правовому полі.

Такі дії не можна кваліфікувати як завідомо неправдивий виклик поліції. В його діях відсутня об`єктивна і суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст..183 КУпАП.

Таким чином, поліцейський склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП невірно оцінивши фактичні обставини.

При цьому відповідачем не надано жодних доказів на обґрунтування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Доказів, перелічених у ст. 251 КУпАП, які б спростовували твердження позивача та беззаперечно підтверджували б факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суду не надано.

Суд вважає що рапорти поліцейських, які надані до відзиву на позовну заяву на підтвердження доводів відповідача не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Позиція суду ґрунтується на правовій позиції КАС ВС викладеній в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі №524/5741/16-а

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП є незаконною.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 536.80 грн., що підтверджується відповідною квитанцією від 19.10.2023 року, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2400 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач вважає витрати позивача на професійну правничу допомогу не обґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Суд вважає, що судовий збір має бути стягнутий на користь позивача в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Ознайомившись з договором про професійну правничу допомогу та актом виконаних робіт, судом встановлено, що сторони договору домовились про погодинну оплату праці яка становить 300 грн за 1 годину роботи.

Відповідно до акту виконаних робіт зазначено, що адвокат витратив 4 години часу на ознайомлення із законодавством, 3 години часу на складання позовної заяви та 1 годину - на консультацію клієнта , його підготовка до судового розгляду справи. Таким чином , вартість виконаних робіт зазначена як 8*300=2400 гривень.

Вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

На думку суду, зазначення виконавцем робіт 4 годин для аналізу законодавства, а потім 3 годин для складання тексту адміністративного позову, а всього 7 годин для підготовки позовної заяви не є співмірним із складністю справи, яка є типовою справою невеликої складності.

Тому, на думку суду, максимум 5 годин для підготовки адміністративного позову та формування додатків до нього в справі такої невеликої складності буде відповідати реально витраченому часу. На думку суду, до розрахунку суми витрат які підлягають стягненню в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує реальну тривалість часу для надання послуг - 5 годин на підготовку позову + 1 година консультація клієнта = 6 годин.

Таким чином, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1800 гривень (6 год.*300 грн. за год.). В іншій частині слід відмовити.

При цьому слід зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених в постановах у справі № 905/1795/18та усправі № 922/2685/19.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 183, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕГА № 1184143 від 22.09.2023 року поліцейського 4 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Сидоренка К.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції Дніпропетровської області (вул. Троїцька,2-А м.Дніпро 49000, код ЄДРПОУ40711822) на користь ОСОБА_1 ( РНОКП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 2336 (дві тисячі триста тридцять шість) гривень, 80 копійок, які складаються із 536.80 грн судового збору та 1800 гривень на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. І. Доценко