Рішення № 11681566, 13.10.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 2-559

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю представника позивача Бакая А.В.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 1036695 гривень 42 копійки, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2010 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулось в суд з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 1036695 гривень 42 копійки. Свої вимоги обґрунтували тим, що за умовами кредитного договору № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року приватному підприємцю фізичній особі ОСОБА_2 було надано грошові кошти в сумі 150000 доларів США на строк до 24.12.2013 року зі сплатою процентної винагороди в розмірі 12 % річних. В свою чергу відповідач зобовязувалася щомісячно погашати кредит та проценти за користування ним згідно з графіком їх повернення, який в подальшому за клопотаннями відповідача неодноразово змінювався, що оформлялось додатковими угодами № 010/08-11/1697-2 від 30.10.2009 року та № 010/09-01-1/1697-3 від 17.05.2010 року. Незважаючи на це, в порушення п. 4 частини № 1 кредитного договору ОСОБА_2 порушуються строки погашення кредиту та відсотків за користування ним, що є невиконанням умов договору та передбаченою п. 1.9.1 частини № 2 кредитного договору підставою для вимоги про дострокове погашення заборгованості по кредиту та нарахованих процентів за користування ним. Згідно п. 4.1.1 частини № 2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, ОСОБА_2 зобовязана сплатити позивачу пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Станом на 14.09.2010 року за ОСОБА_2 рахується кредитна заборгованість на загальну суму 130829.54 доларів США , з яких: 124534.10 доларів США основного боргу, 5641.64 доларів США відсотків та 653.80 доларів США пені, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 14.09.2010 року становить 1034626 гривень 17 копійок. Крім того, 25.12.2006 року на забезпечення виконання зобовязань відповідача за кредитним договором № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 010/08-11/1697/1, відповідно до якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед банком по зобовязаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року, в повному обсязі цих зобовязань. Разом з тим, оскільки відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях, позивач у випадку стягнення з відповідачів суми заборгованості в національній валюті згідно з положеннями Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” та Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року буде змушений конвертувати її в належну за договором, що за його підрахунками призведе до додаткових витрат для погашення заборгованості відповідачів на суму 2069 гривень 25 копійок. Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” просило стягнути в його користь з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку 1036695 гривень 42 копійки кредитної заборгованості та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача Бакай А.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просив стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 1036695 гривень 42 копійки кредитної заборгованості та судові витрати по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги визнали повністю, проти задоволення позову не заперечують. Підтвердили, що 25.12.2006 року за умовами кредитного договору № 010/08-11/1697 ОСОБА_2 було отримано грошові кошти в сумі 150000 доларів США на строк до 24 грудня 2013 року зі сплатою процентної винагороди в розмірі 12 % річних. Того ж дня між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 010/08-11/1697/1 відповідно до умов якого останній, як фізична особа, на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед банком по зобовязаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року, в повному обсязі цих зобовязань. В звязку з тяжким матеріальним становищем та зміною курсу валюти, в якій було отримано кредит, вони не мають можливості погашати заборгованість по кредиту та проценти за користування ним відповідно до графіків до кредитного договору, що призвело до утворення відповідної заборгованості та вимоги позивача про дострокове погашення кредитної заборгованості. Не оспорюють правильність проведених позивачем розрахунків суми основного боргу, відсотків та пені станом на 14.09.2010 року, які відповідають вимогам укладеного кредитного договору.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

В судовому засіданні встановлено, що за умовами кредитного договору № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року приватному підприємцю фізичній особі ОСОБА_2 було надано грошові кошти в сумі 150000 доларів США на строк до 24.12.2013 року зі сплатою процентної винагороди в розмірі 12 % річних. В свою чергу відповідач зобовязувалася щомісячно погашати кредит та проценти за користування ним згідно з графіком їх повернення, який в подальшому за клопотаннями відповідача неодноразово змінювався, що оформлялось додатковими угодами № 010/08-11/1697-2 від 30.10.2009 року та № 010/09-01-1/1697-3 від 17.05.2010 року. Незважаючи на це, в порушення п. 4 частини № 1 кредитного договору ОСОБА_2 порушуються строки погашення кредиту та відсотків за користування ним, що є невиконанням умов договору та передбаченою п. 1.9.1 частини № 2 кредитного договору підставою для вимоги про дострокове погашення заборгованості по кредиту та нарахованих процентів за користування ним. Згідно п. 4.1.1 частини № 2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, ОСОБА_2 зобовязана сплатити позивачу пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Станом на 14.09.2010 року за ОСОБА_2 рахується кредитна заборгованість на загальну суму 130829.54 доларів США , з яких: 124534.10 доларів США основного боргу, 5641.64 доларів США відсотків та 653.80 доларів США пені, що згідно курсу НБУ станом на 14.09.2010 року становить 1034626 гривень 17 копійок. Крім того, 25.12.2006 року на забезпечення виконання зобовязань відповідача за кредитним договором № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 010/08-11/1697/1, відповідно до якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед банком по зобовязаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року, в повному обсязі цих зобовязань. Зазначене не оспорюється сторонами та підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, а саме: кредитним договором № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року та додатками до нього (а.с. 7-16), додатковими угодами № 010/08-11/1697-2 від 30.10.2009 року, № 010/09-01-1/1697-3 від 17.05.2010 року та додатками до них (а.с. 17-21), договором поруки № 010/08-11/1697/1 від 25.12.2006 року (а.с. 22-23), розпорядженням № 1 від 26.12.2006 року по операційному відділу про перерахунок коштів ОСОБА_2 згідно укладеного кредитного договору (а.с. 24), вимог про дострокове погашення грошових зобовязань за кредитним договором № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № 2855, № 2857 від 23.07.2010 року та поштових повідомлень про дату їх вручення (а.с. 28-30), розрахунків заборгованості станом на 14.09.2010 року (а.с. 25-27).

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку коштів на загальну суму 2069 гривень 25 копійок, повязаних з конвертуванням валюти, до задоволення не підлягають , так як вказані витрати позивач буде нести в майбутньому, зазначене не передбачено умовами укладеного кредитного договору, а також ці витрати не відносяться як до кредитної заборгованості, так і до судових витрат.

Пояснення відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши суму кредитної заборгованості лише з ОСОБА_2, оскільки для її погашення достатньо майна, що перебуває в заставі, суд не бере до уваги, так як нею в обґрунтування вказаних пояснень відповідно до ст. 60 ЦПК України не представлено будь-яких доказів. Представник позивача в судовому засіданні підтримав у повному обсязі заявлені позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, заяв про зміну позовних вимог чи відмову від позову щодо ОСОБА_3 суду подано не було.

Згідно довідки № 176 від 13.10.2010 року (а.с. 44), виданої ВОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, станом на 13 жовтня 2010 року курс гривні до долара США становить 7.9099 гривень за 1 долар США.

При вирішенні питання про суму кредитної заборгованості, яка буде стягуватися з відповідачів, суд виходить із заявлених позивачем позовних вимог, які підтримані його представником в судовому засіданні у повному обсязі, тобто, суми заборгованості станом на 14 вересня 2010 року, враховуючи те, що на час винесення даного рішення курс долара США відносно гривні збільшився, а вимоги про збільшення позовних вимог ні позивачем, ні його представником не заявлялись.

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” взяті на себе зобовязання по кредитному договору № 010/08-11/1697 від 25.12.2006 року виконало у повному обсязі, а відповідачем ОСОБА_2 порушено умови вказаного кредитного договору, заборгованість по платежах та поточні платежі відповідно до умов договору нею своєчасно не сплачувалися, слід стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” 1034626 гривень 17 копійок кредитної заборгованості.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” відповідно з кожного по 60 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по 850 гривень судового збору, сплачених позивачем при поданні позову, а всього судові витрати на загальну суму 910 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 533, 553, 554, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (р/р 2909811 у Волинській обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765) 1034626 (один мільйон тридцять чотири тисячі шістсот двадцять шість) гривень 17 копійок кредитної заборгованості.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (р/р 2909811 у Волинській обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765) відповідно з кожного по 910 (девятсот десять) гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: