Ухвала суду № 116814054, 07.02.2024, Мар'їнський районний суд Донецької області

235/50/23

1-кп/237/112/24

УХВАЛА

Іменем України

05.02.2024 року м.Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 ОСОБА_5 подав письмове клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що після огляду місця ДТП 02.05.2023 року, слідчий вилучив у ОСОБА_4 : автомобіль «DAEWOO Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 та ключі від вказаного автомобіля. 05.01.2024 року було повернено лише водійське посвідчення. 02.05.2023 року речовими доказами визнано: свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 та ключі від автомобіля «DAEWOO Lanos» д.р.н. НОМЕР_1 , та також, визначене місце зберігання речового доказу - автомобіля за адресою: Донецька область, м. Курахове, вул. Мечнікова, 16, до завершення їх експертного дослідження. 18.05.2023 року та 19.05.2023 року, експертами Луганського НДЕКЦ МВС України виконана експертиза технічного стану транспортного засобу «DAEWOO Lanos» д.р.н. НОМЕР_1 та транспортно-трасологічна експертиза дослідження пошкоджень на автомобіль «DAEWOO Lanos» д.р.н. НОМЕР_1 . 12 травня 2023 року Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, накладений арешт на майно-автомобіль «DAEWOO Lanos» д.р.н. НОМЕР_1 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Арешт на інше майно: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі від вказаного автомобіля, - судом не накладався відповідно ну думку сторони захисту зберігання вказаного документу та ключів в поліції, є безпідставним та незаконним. Також сторона захисту зауважила, що за останні дні січня 2024 року, значно погіршилась військова обстановка в місці зберігання (м. Курахове) на відкритому майданчику - автомобіля «DAEWOO Lanos» д.р.н. НОМЕР_1 , а саме, внаслідок ворожого обстрілу - цілісність вказаного транспортного засобу порушена, тобто він пошкоджений, що зафіксовано 04.01.2024 року. Відповідно, до постанови слідчого автомобіль мав зберігатись в поліції тільки на період проведення експертиз, тому в зв`язку із тим що експертизи виконані, ще 19.05.2023 року вважає що є підстави для зміни місця зберігання транспортного засобу.

В судовому засіданні захисник підтримав своє клопотання та просив його задовольнити з підстав та мотивів наведених в ньому.

Власник майна підтримав позицію свого захисника.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, зазначивши що дійсно без пекова ситуація за місцем зберігання арештованого майна погіршилась, тому є сенс зняти арешт з майна та передати його власнику.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку слідчого, вивчивши клопотання власника майна, виходить з наступного.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1ст. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні судом встановлено, що в рамках кримінального провадження ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2023 року накладено арешт на автомобіль марки «DAEWOO Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Визначено місцем зберігання вказаного автомобілю майданчик ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. Постановою слідчого вказаний автомобіль долучений в якості речового доказу у кримінальному проваджені. На даний час обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 перебуває на розгляді в суді, в зв`язку із чим можна зробити висновок про виконання всіх необхідних слідчих дій із арештованим майном.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Розглядаючи вказане клопотання, суд звертається до вищенаведеної справи від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52) та необхідності досягнення балансу між інтересами суспільства, вимогами захисту основоположних прав конкретної особи та завдань кримінального провадження. Беручи до уваги вищенаведені обставини та ризики знищення майна, суд робить висновок, про доречність застосування вказаної норми саме в інтересах задоволення клопотання сторони захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України суд під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку представником власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Сторона обвинувачення не заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту. Відтак суд розглядає клопотання на підставі тих доказів, які надані в судовому засіданні. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо.

Враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що скасування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна), жодним чином не зашкодить виконанню завдань кримінального провадження, а навпаки буде сприяти схоронності майна та забезпеченню права на вільне володіння цим майном, в зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та передати його законному володільцю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,26,174,175 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 12.05.2023 року, а саме на автомобіль марки «DAEWOО Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі від замку запалювання вказаного автомобілю, які передати законному володільцю майна ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини з моменту отримання повного тексту судового рішення.

Повний текст ухвали складений та проголошений 07 лютого 2024 року.

Суддя ОСОБА_6