Ухвала суду № 116800070, 17.01.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5237/23

У Х В А Л А

17 січня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В. розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, треті особи: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Пенсійний фонд України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Фонду соціального страхування України, треті особи: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 року, справу було передано для розгляду судді Скрипник О.Г.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог Пенсійний фонд України.

24.08.2023 року до суду надійшла заява позивача про залучення в якості правонаступника відповідача Пенсійного фонду України у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та його реорганізацією шляхом приєднання до Пенсійного фонду України.

15.01.2024 року судом отримано заяву позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній, враховуючи зміну відповідача у справі, надав уточнені позовні вимоги.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 року, справу було передано для розгляду судді Гребенюку В.В.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

У первісній позовній заяві та у заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Розміри ставок судового збору, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється спеціальним законом, яким є Закон України «Про судовий збір».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

У Постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення.

Рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 30 січня 2019 року встановлено, що пільга щодо сплати судового збору, яка полягає у звільненні позивачів від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, передбачена п. 1 1 ч. 1 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, позивач у первісній позовній заяві заявив вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн та зменшив її розмір до 50 000 грн у заяві про зменшення позовних вимог.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у своїй Постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц зазначив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Таким чином, позивач у даній справі при подачі позовної заяви звільнений від сплати судового збору лише за вимогами про стягнення заробітної плати, а за вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про відшкодування моральної шкоди позивач має сплатити судовий збір у розмірі, у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

За положеннями п.п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році один прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3 028 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн за позовною вимогою про стягнення моральної шкоди.

Для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивачу необхідно зазначити розмір такої вимоги та розрахувати судовий збір, виходячи зі ставки судового збору для позову майнового характеру, поданого фізичною особою.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає за необхідне залишити їх без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, треті особи: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Пенсійний фонд України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а також заяву ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог - залишити без руху;

Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків;

Роз`яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду;

Копію цієї ухвали направити позивачу;

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк