Постанова № 11677319, 06.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 р. № 2а-4315/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретаріБилень Н.С.

за участю представників:

від позивача: Костів Л.І.;

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості, м. Львів, до ОСОБА_2, м. Львів, про стягнення 733 грн. незаконно одержаної допомоги з безробіття,

встановив:

Львівський міський центр зайнятості, м. Львів, звернувся із позовом до ОСОБА_2, м. Львів, про стягнення 733 грн. незаконно одержаної допомоги з безробіття.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 14.07.2010 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 16.12.2008 р. на заяву відповідача від 09.12.2008 р., відповідачу було надано статус безробітної та за березень квітень 2009 р. було виплачено 733 грн. допомоги. Однак, згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, була отримана інформація, що відповідач на підставі договору №37-LWO-09 від 16.03.2009 р. надавала послуги ТзОВ “ГлобалЛоджик Україна” та отримувала дохід. Відтак, відповідач не був безробітним в розумінні ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення”. Відповідно до п. 2 ст. 36 цього закону сплачена відповідачу сума підлягає стягненню. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених в запереченні. Ствердила, зокрема, що повідомляла представника відповідача про укладення договору №37-LWO-09 від 16.03.2009 р. в телефонному режимі, однак останній жодних дій не вчинив. Вини в своїх діях не вбачає, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, заслухавши пояснення представника відповідача та позивача, суд встановив наступне.

16.12.2008 р. відповідач звернулася за отриманням допомоги по безробіттю, що підтверджується заявою, в якій зазначено, що на той час вона не є найманим працівником, не уклала договору цивільно-правового характеру. З довідки вбачається, що березень квітень 2009 р. відповідачу було виплачено 733 грн. допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Відповідно до ст. 2 вказаного закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Відповідно до ст. 25 держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм компенсації, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (виконавець) та ТзОВ “ГлобалЛоджик Україна” (замовник) був укладений договір про надання послуг №37-LWO-09 від 16.03.2009 р., який виконувався відповідачем, що підтверджується, зокрема, актом №СП-103628 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 8605,08 грн. Зазначене також підтверджується актом №47 від 24.03.2010 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Жодних доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Постановою Кабінету Міністрів України №578 від 27.04.1998 р. “Про затвердження положень щодо застосування Закону України "Про зайнятість населення", затверджено Положення про порядок подання матеріальної допомоги по безробіттю, відповідно до якого працевлаштування безробітного є підставою для припинення виплат. Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Належних доказів підставності отримання відповідачем зазначених сум допомоги по безробіттю суду не надано.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості 733, 00 грн. (рахунок 37170001000584, одержувач Львівський міський центр зайнятості, банк ГУДК у Львівській області, ЗКПО 25555035 МФО 825014; повернення коштів допомоги з безробіття).

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяКостів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 11.10.2010 року.