Постанова № 11677074, 04.10.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-3669/09/0770

рядок статзвіту 2.11.3

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року 15 год. 00 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.

за участю:

представника позивача - Машики В.В. (довіреність від 10 вересня 2009 року);

представника відповідача - Товтин М.В. (довіреність № 2386/10/10 від 20 квітня 2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства "Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство "Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № від 12 серпня 2009 року № 0000652341/3//2758/23-1/10/33331696/20519 про визнання податкового зобов'язання з податку з доходів нерезидентів в сумі 333599, 49 грн. в тому числі: основний платіж 111199, 83 грн. та штрафна санкція 222399, 66 грн.; від 12 серпня 2009 року № 000642341/3/2757/23-1/10/33331696/20518 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 46381, 5 грн., в тому числі - основний платіж 0 грн. та штрафна санкція 46381, 5 грн.; від 12 серпня 2009 року № 0000662341/3/2759/23-1/10/33331696/20520 про визначення податкового зобов'язання по платі за воду в сумі 1044, 30 грн., в тому числі - основний платіж 805, 34 грн. та штрафна санкція 238, 96 грн., мотивуючи тим, що відповідачем невірно застосовано норми законодавства та складено акт і оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з обставин викладених у позовній заяві підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, проти позову заперечила з мотивів викладених у запереченнях, просила суд відмовити у задоволенні даного позову як безпідставному, зокрема пояснивши, що позивачем під час проведення перевірки не надано довідок, які підтверджують статус нерезидентів відповідно до Порядку, у зв'язку з чим не можуть бути застосовані норми Конвенції між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль "Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал", який передбачає, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій державі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області з 30 грудня 2008 року по 05 лютого 2009 року проведено планову виїзну перевірку дочірнього підприємства "Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн", про що складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року.

На підставі даного Акту Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді прийнято наступні податкові повідомлення - рішення: № 0000652341/3/2758/23-1/10/33331696/20519 ві 12 серпня 2009 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів нерезидентів в сумі 333 599, 49 грн., в тому числі: основний платіж 111 199, 83 грн. та штрафна санкція 222 399, 66 грн.; № 000642341/3/2757/23-1/10/33331696/20518 від 12 серпня 2009 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в сумі 46 381, 50 грн., в тому числі: основний платіж 0 грн. та штрафна санкція 46 381, 50 грн.; № 0000662341/3/2759/23-1/10/33331696/20520 від 12 вересня 2009 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по платі за воду в сумі 1 044, 30 грн., в тому числі: основний платіж 805, 34 грн. та штрафна санкція 238, 96 грн., які і стали предметом розгляду даної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між: будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення - рішення від 12 серпня 2009 року № 0000652341/3/2758/23-1/10/33331696/20519, суд зазначає наступне.

В період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року Дочірнє підприємство "Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн" уклало та виконало зовнішньоекономічні договори з нерезидентами (резидентами Держави Ізраїль) на надання послуг. Договори укладені у відповідності до вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". У відповідності до даних договорів на користь позивача було сплачено 741 332, 19 грн., а саме: „CPM Management Building Ltd” згідно з укладеними контрактами здійснювалося надання послуг по виконанню архітектурних робіт, проектування водопроводу, каналізації та землевпорядкування прилеглої території, виконання ескізних та інших проектів щодо житлових будинків та соціальної інфраструктури; „Dina Ammar Curiel Avraham Architects” згідно з укладеними контрактами передбачалося надання послуг з виконання проектних робіт, а саме: проекти забудови районів та прилеглої до них території; проекти ландшафтного планування та благоустрою рекреаційних зон та зон відпочинку; дизайнерські розробки квартир та їх благоустрою; підготовка всієї необхідної документації для проведення тендерів на будівництво та улаштування інфраструктури; підготовку всіх необхідних креслень для оптимального проведення будівельних робіт; „SMBY Software Systems Ltd” згідно з укладеним контрактом про надання послуг установки програмного забезпечення для ведення обліку продаж та розрахунків з покупцями та замовниками, підтримка установленого програмного забезпечення.

Так, позивач не заперечує те, що вказані суб'єкти господарювання є нерезидентами, а саме створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Вищевказані послуги нерезидентам при проведенні перевірки кваліфіковані як інжинірингові послуги.

У відповідності до п. 1.36 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Висновок позивача про те, що до інжинірингових не відносяться послуги по установці та підтримці програмного забезпечення, виконання ескізних проектів, ландшафтного планування та виконання архітектурних робіт спростовується вищенаведеною нормою Закону, а також листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 15.09.1999р. №06-10/597 стосовно надання визначення терміна "інжиніринг" в цілях оподаткування податком на прибуток підприємств.

Так згідно з вказаним листом послуги щодо оптимізації процесів експлуатації та запровадження інформаційних систем віднесено до другої групи інжинірингових послуг.

Цим же листом конкретизовано інжинірингові послуги першої групи, до яких віднесено:

передпроектні послуги - підготовка техніко-економічних обґрунтувань будівництва промислових та інших об'єктів, топографічна зйомка, дослідження ґрунту, розробка планів забудови регіону, планів розвитку зв'язку, транспортної мережі та ін., а також консультації та нагляд за проведенням передпроектних робіт.

проектні роботи - підготовка генерального плану об'єкта, попередня оцінка вартості проекту, розробка технічних проектів і робочих креслень будівництва нових та реконструкції діючих промислових та інших об'єктів, нагляд і консультації щодо проведення проектних робіт.

післяпроектні послуги - підготовка контрактної документації, організація торгів, оцінку пропозицій замовників, нагляд за проведенням комплексу робіт, управління будівництвом, проведення прийомно-здавальних випробувань об'єкта, підготовка інженерно-технічного персоналу та ін.

Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Підпунктом "в" п.13.1 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України слід розуміти, зокрема, доходи від послуг типу „інжиніринг”.

Згідно п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідчені копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно з законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та містити визначену Порядком обовязкову інформацію. Довідка дійсна в межах календарного року в якому вона видана.

Згідно із п. 8 зазначеного Порядку у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Під час проведення перевірки позивач повідомлявся про необхідність надання довідок про підтвердження статусу підприємств як резидентів держави Ізраїль, зокрема надсилався лист від 04.02.2009р. №2937/10/23-1, у відповідь на який позивач повідомив листом від 06.02.2009р. №51, що надання довідок займає певний час у звязку із зверненням до компетентного органу держави Ізраїль.

Отже, позивач не надав на момент перевірки податковому органу належним чином легалізовані та перекладені на Українську мову довідки про підтвердження статусу „CPM Management Building Ltd”, „Dina Ammar Curiel Avraham Architects” та „SMBY Software Systems Ltd” як резидентів держава Ізраїль у звязку з чим у спірній ситуації не може застосовуватися п.1 ст.17 Конвенції між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль, Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал, який передбачає, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій державі.

Враховуючи, що позивачем під час проведення перевірки не надано довідок, які підтверджують статус нерезидентів відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470 та порушено вимоги п.13.2 ст.13 Закону Укараїни "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів виплачених нерезидентам за ставкою 15%, Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області відповідно до вимог п."б" п.4.2.2 ст.4 та п.17.1.9 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" самостійно визначила позивачу зобовязання по податку з доходів нерезидентів та застосувала штрафну санкцію.

Що стосується долучених позивачем до позову довідок на підтвердження статусу нерезидентів, то такі не спростовують висновків перевірки та не усувають обовязок позивача утримати податок з доходів виплачених нерезидентам, оскільки такі доходи виплачувалися у відповідних періодах протягом ІІ кварталу 2007р. ІІІ кварталу 2008р. При цьому надані позивачем довідки видано у 2009 році а відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470 довідка дійсна в межах календарного року в якому вона видана, а отже не може бути врахована при визначені порядку оподаткування доходів за попередні роки.

Також суд зазначає і те, що позивач не заперечує відсутності належних довідок під час проведення перевірки, а також не надає їх при зверненні до суду.

Що стосується податкового повідомлення - рішення № 000642341/3/2757/23-1/10/33331696/20518 про визначення податкового зобов'язання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в сумі 46 381, 50 грн. в тому числі: основний платіж 0 грн. та штрафна санкція 46 381, 50 грн., то суд вказує на наступне.

Перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до валових витрат 548 700 грн. у звязку зі понесеними витратами на оплату послуг в рамках договорів укладених з фізичними особами підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Актом перевірки зафіксовано, що у актах виконаних робіт (наданих послуг), підписаних між позивачем та зазначеними підприємцями не розкрито зміст господарських операцій, тобто на підставі актів неможливо встановити взаємозвязок отриманих позивачем послуг з його господарською діяльністю.

Як вбачається із характеру отриманих позивачем послуг такі можуть виконуватися при умові, що виконавець отримав дозвіл (ліцензію), при цьому в ході перевірки не було встановлено наявність у вищевказаних підприємців дозвільних документів у сфері будівництва.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва і обігу суми будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст.5 вищевказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно із п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.1 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У відповідності до приписів вказаного Закону та Положення, з метою надання первинним документам юридичної сили та доказовості, передбачено обовязкові реквізити документів:назву документа (форми);дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вищевказане спростовує твердження позивача щодо відсутності нормативно встановлених вимог до складання первинної документації, зокрема акту приймання виконаних робіт.

Згідно з п.п. 5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберіганні яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Надання результатів робіт передбачає відповідне документальне оформлення, а саме оформлення накладних або актів здавання приймання виконаних робіт (послуг).

Із актів приймання виконаних робіт (послуг) з підприємцями не можливо встановити фактичне використання позивачем отриманих робіт (послуг) у своїй господарській діяльності, а відтак неможливо встановити і підставність віднесення понесених витрат в сумі 548700грн. до валових витрат виробництва і обігу.

Враховуючи те, що позивачем на кінець періоду, що перевірявся задекларовано відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток та у звязку із зменшенням валових витрат, то за результатами перевірки зменшено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 548700грн.

Суд приходить до переконання, що позивачу правомірно визначено штрафну санкцію по податку на прибуток в сумі 46381,50 грн. про що прийнято вищевказане податкове повідомлення - рішення.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000662341/3/2759/23-1/10/33331696/20520 про визначення податкового зобов'язання (з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по платі за воду в сумі 1 044, 30 грн., в тому числі: основний платіж 805, 34 грн. та штрафна санкція 238, 96 грн., то суд зазначає наступне.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 06 листопада 2007 року № 399 позивачу доведено ліміт водоспоживання.

Матеріалами справи встановлено понадлімітне водоспоживання позивачем, а відтак податковою інспекцією донараховано збір за використання водних ресурсів в сумі 805, 34 грн. та на підставі п.п.17.1.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено штрафну санкцію у сумі 238,96грн.

Окрім того, у зв'язку із встановленням порушень порядку ведення податкового обліку, було складено протокол про адміністративне правопорушення на керівника позивачаОСОБА_9.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 16.04.2009р. у справі №3-2436/09 директора позивача ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, у звязку з наявністю у його діях складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1, ч.1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у звязку з обставинами зафіксованими актом перевірки позивача від 04.03.2009р. №517/23-1/10/33331696, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення є такими що відповідають закону та прийняті у відповідності до чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.

Ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Доказів понесення відповідачем судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн" - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 08 жовтня 2010 р.

Суддя Андрійцьо В.Д.