Постанова № 11676783, 30.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.09.10Справа №2а-834/10/5/0170 15:35 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В. розглянувши за участю представників від позивача Науменко Д.В. паспорт НОМЕР_1, представника відповідача Говоруха А.В. посвідчення № НОМЕР_2 у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта»

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим (далі відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.08.2009р. № 0000571502/0 в розмірі 61717,54 грн., № 0000581502/0 в розмірі 51550,85 грн., № 0000591502/0 в розмірі 1068,34 грн.

Вимоги мотивовані тим, що вся заборгованість щодо сплати податку на додану вартість на час проведення перевірки була ліквідована в повному обсязі, але відповідач самостійно змінив призначення платежу, яке визначені у платіжних документах, чим порушив вимоги діючого законодавства, в наслідок чого помилково встановив порушення позивачем терміну сплати узгодженого податкового зобовязання та незаконно нарахував останньому штрафні санкції.

Під час розгляду справи представником позивача були надані додаткові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду заперечення на позовну заяву (вих. № 559/10/10 від 10.03.10р.) згідно якого, штрафні санкції застосовані до позивача відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Разом з тим зазначив, що відповідно до ст. 7 зазначеного закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2009р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта» за період з 03.02.2009р по 17.07.2009р.

За результатами проведення вказаної перевірки 20.07.10р. складений Акт № 950/15-2/03348028.

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем зокрема вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобовязань по ПДВ за грудень 2008р. квітень 2009р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 03.08.2009р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000571502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 105 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 50% - 61117,54 грн.;

- № 0000581502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 88 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 20% - 51550,85 грн.;

- № 0000591502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 30 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 10% - 1068,34 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржував їх у порядку передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, але всі скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Стаття 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобовязань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає, що податкові декларації податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У п.п.4.1.5.ст. 4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону для подання декларації платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

Відповідно до п.п. 5.4.1.п.5.4. ст. 5 вказаного закону узгодження сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків , які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення податкового повідомлення (п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2. ст. 6 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому ) періоді , визначена згідно з Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Стосовно епізоду прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.08.2009р. № 0000571502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 105 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 50% - 61117,54 грн. суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач подав відповідачу Декларації по сплаті ПДВ:

- за грудень 2008р. у графі 27 якої визначив податкове зобовязання з ПДВ за грудень 2008р. в сумі 148012,00 грн., за терміном сплати 02.02.2009р.;

- за січень 2009р. у графі 27 якої визначив податкове зобовязання з ПДВ за січень 2009р. в сумі 66605,00 грн., за терміном сплати 02.03.2009р.;

- за лютий 2009р. у графі 27 якої визначив податкове зобовязання з ПДВ за лютий 2009р. в сумі 31599,00 грн., за терміном сплати 30.03.2009р.;

- за березень 2009р. у графі 27 якої визначив податкове зобовязання з ПДВ за березень 2009р. в сумі 95178,00 грн., за терміном сплати 30.04.2009р.;

- за квітень 2009р. у графі 27 якої визначив податкове зобовязання з ПДВ за квітень 2009р. в сумі 135788,00 грн., за терміном сплати 01.06.2009р.;

Узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2008р., січень 2009р. погашена позивачем, про що свідчать наступні документи: п/д № 120/1816/3 від 05.05.2009р. на суму 7472,46 грн.; п/д № 90/1817/31 від 06.05.2009р. на суму 6208,93 грн.; п/д 95/1818/31 від 07.05.2009р. на суму 7285,82 грн.; п/д № ПН 2395333 від 08.05.2009р. на суму 7366,01 грн.; п/д № ПН 2397393 від 12.05.2009р. на суму 10554,22 грн.; п/д № ПН 2401763 від 13.05.2009р. на суму 10150,66 грн.; п/д № ПН 2407753 від 14.05.2009р. на суму 6944,78 грн.; п/д № ПН 2409113 від 15.05.2009р. на суму 3422,31 грн.; п/д № 452 від 18.05.2009р. на суму 40000,00 грн.; п/д № ПН 2442313 від 01.06.2009р. на суму 4950,50 грн.; п/д № ПН 2446583 від 02.06.2009р. на суму 7466,37 грн.; п/д № ПН 2447463 від 03.06.2009р. на суму 3526,92 грн.; п/д № ПН 2448393 від 04.06.2009р. на суму 7215,74 грн.; п/д № 2450713 від 05.06.2009р. на суму 3098,31 грн.; п/д № ПН 2454893 від 09.06.2009р. на суму 8980,76 грн., але із затримкою на 105 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

У вищезазначених платіжних документах в графі «призначення платежу» визначено акт вилучення. Щодо платіжного доручення № 452 від 18.05.2009р. на суму 40000,00 грн. то суд звертає увагу, що в ньому не зазначено «призначення платежу».

До матеріалів справи залучені належним чином завірені копії Актів про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платників податків, відповідно до яких згідно зі ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” посадовими особами ДПА в АР Крим проведено опис готівки в касі позивача, вилучення готівки та спрямування її на погашення податкового боргу платника.

У звязку з чим відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 61117,54 грн., про що прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009р. № 0000571502/0.

Стосовно епізоду прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.08.2009р. № 0000581502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 88 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 20% - 51550,85 грн. суд зазначає наступне.

Узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за січень-квітень 2009р. погашена позивачем, про що свідчать наступні документи: п/д № ПН 2438913 від 29.05.2009р. на суму 2054,91 грн.; п/д № 497 від 29.05.2009р. на суму 30000,00 грн.; п/д № ПН 2438363 від 27.05.2009р. на суму 3174,83 грн.; п/д 2436403 від 27.05.2009р. на суму 6815,51 грн.; п/д № ПН 2454893 від 09.06.2009р. на суму 9000,00 грн.; п/д № ПН 2454893 від 09.06.2009р. на суму 8980,76 грн.; п/д № 521 від 09.06.2009р. на суму 16000,00 грн.; п/д № ПН 2460283 від 20.03.2009р. на суму 6760,91 грн.; п/д № ПН 2478093 від 18.06.2009р. на суму 5137,88 грн.; п/д № 2479733 від 19.06.2009р. на суму 5318,19 грн.; п/д № ПН 2485983 від 22.06.2009р. на суму 13108,54 грн.; п/д № ПН 2486963 від 23.06.2009р. на суму 9206,43 грн.; п/д № 602 від 24.06.2009р. на суму 20000,00 грн.; п/д № 2491563 від 24.06.2009р. на суму 7266,47 грн.; п/д № 603 від 25.06.2009р. на суму 8000,00 грн.; п/д № ПН 2492753 від 25.06.2009р. на суму 6299,02 грн.; п/д № 637 від 30.06.2009р. на суму 25000,00 грн.; п/д № ПН 2506333 від 02.07.2009р. на суму 7623,76 грн.; п/д № ПН 2509563 від 03.07.2009р. на суму 4653,47 грн.; п/д № ПН 2514433 від 06.07.2009р. на суму 14851,49 грн.; п/д № ПН 2515543 від 07.07.2009р. на суму 8911,00 грн.; п/д № 2520083 від 08.07.2009р. на суму 12871,29 грн.; п/д № @ 2 PL 971422 від 10.07.2009р. на суму 8514,85 грн.; п/д № ПН 2524123 від 10.07.2009р. на суму 4950,50 грн.; п/д ПН 2524123 від 10.07.2009р. на суму 12079,21 грн.; п/д № 898 від 14.07.2009р. на суму 10000,00 грн.; п/д № ПН 2533643 від 14.07.2009р. на суму 8500,00 грн.

Але, суд звертає увагу, що відповідач не мав правових підстав самостійно змінювати призначення платежу визначене позивачем у платіжних дорученнях: п/д № 521 від 09.06.2009р. на суму 16000,00 грн.; п/д № 602 від 24.06.2009р. на суму 20000,00 грн.; п/д № 603 від 25.06.2009р. на суму 8000,00 грн.; п/д № 637 від 30.06.2009р. на суму 25000,00 грн., у звязку з чим помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

Отже відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 20% - 13371,85 грн.

Стосовно епізоду прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.08.2009р. № 0000591502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 30 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 10% - 1068,34 грн. суд зазначає наступне.

Узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2009р. погашена позивачем, про що свідчать наступні документи: п/д № 637 від 30.06.2009р. на суму 25000,00 грн.; п/д ПН 2505053 від 01.07.2009р. на суму 10000,00 грн.

Але, суд звертає увагу, що відповідач не мав правових підстав самостійно змінювати призначення платежу визначене позивачем у платіжному дорученні № 637 від 30.06.2009р., у звязку з чим помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

Отже відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 82,86 грн.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 р., ратифікованого Україною 17.07.1997 р., передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. В ч. 2 цієї ж статті зазначено, що попередні положення ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Отже, зі змісту ч.2 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

В силу викладеного стає зрозумілим, що діючим законодавством України також закріплено право власника за власною ініціативою та на свій розгляд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні», не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі за поточними зобовязаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах .

Позивач добровільно частково перерахував кошти для погашення заборгованості зі сплати ПДВ за січень-квітень 2009р., визначивши це у графі «Призначення платежу» відповідних платіжних документів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2009р. № 0000571502/0, № 0000581502/0, № 0000591502/0 без вимоги про визнання їх протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000581502/0 від 03.08.2009р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 13371,85 грн., № 0000591502/0 від 03.08.2009р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 82,86 грн.

В ході судового засідання, яке відбулось 30.09.10р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 04.10.10р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим № 0000581502/0 від 03.08.2009р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 13371,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим № 0000591502/0 від 03.08.2009р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 82,86 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта» 3,40 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.