Рішення № 116746312, 31.01.2024, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3774/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

присяжних: Кожушко О.В. та Сорочук В.В.

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Червоноградський відділ ДРАЦС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУМЮ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

в с т а н о в и в:

Представник заявника - адвокат Матвійчук Г.М. звернулася в суд з даною заявою та просить визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує наступним.

В липні 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно рішення Сокальського районного суду від 22.07.2016 року шлюб між сторонами було розірвано, після чого сторони телефоном спілкувалися щодо дітей. Як відомо заявниці ОСОБА_2 перебував у той час в РФ і на Україну не повертався, уже тривалий час на зв`язок не виходить, за місцем реєстрації не проживає, усі спроби розшукати колишнього чоловіка виявилися марними. Вказує, що на даний момент бажає впорядкувати документи дітей, які проживають разом із нею за кордоном тому змушена звернутися до суду із даною заявою.

Заявник та її представник в судове засідання не прибули, надали суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, заявлені вимоги підтримують повністю.

Представник зацікавленої особи Червоноградський відділ ДРАЦС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУМЮ в судове засідання не прибув, причини неявки суду невідомі.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено із матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з липня 2007 року, який було розірвано згідно рішення Сокальського районного суду від 22.07.2016року.

Від даного шлюбу у сторін народилося двоє синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження, долучених до матеріалів справи.

21.07.2020 року ОСОБА_2 перебував на території російської федерації та надав заявниці дозвіл на вивіз їхніх дітей за кордон та оформлення усіх необхідних документів і з того часу жодних відомостей від нього немає та місце його перебування заявниці не відоме.

Згідно з ч. 1ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦК України, у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості.

Відповідно до імперативних положень ч. 5 та ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою. Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження № 61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ № 72641734).

Отже, з урахуванням сукупності вищевикладеного та аналізу наявних у справі доказів, з огляду на практику Верховного Суду щодо розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою, суд дійшов висновку, що за таких обставин, коли визнання фізичної особи безвісно відсутньою необхідне заявнику для можливості реалізації її права на оформлення відповідних документів на дітей, відомості з місця проживання ОСОБА_2 відсутні більше трьох років, фактичне місце його перебування невідоме, а тому заяву необхідно задовольнити.

Враховуючи наявні матеріали справи, пояснення заявниці, останнім днем отримання відомостей про місце перебування ОСОБА_2 є липень 2020 року, відповідно, початком безвісної відсутності ОСОБА_2 необхідно вважати дату - 01 серпня 2020 року.

Згідност. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст.12,81, 263-265, 305-309 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Оголосити безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

Початком безвісно відсутності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати з 01 серпня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Червоноградський відділ ДРАЦС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУМЮ , адреса: 80100, Львівська обл., Червоноградський р-н, місто Червоноград, вул.Грушевського, будинок 2 Код: 25232622.

Головуючий: Л. Ю. Фарина

Присяжні: О.В. Кожушко

В.В. Сорочук