Ухвала суду № 116726449, 31.01.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/40175/23

Провадження №1-в/127/833/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_4 ,

захисника засудженого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 відбув дві третини присудженого йому покарання, підтримує соціальні зв`язки з рідними, непрацевлаштований в установі відбування покарань, однак звертався з цього приводу до адміністрації, виконує роботи з благоустрою, залучений до програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення».

Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання доставлений не був, разом з тим представник установи надав письмову заяву засудженого, відповідно до якої ОСОБА_6 просить суд здійснити розгляд клопотання за його відсутності.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні своє клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Прокурор вважав, що правові підстави для задоволення клопотання захисника відсутні, тому просив суд відмовити у його задоволенні. Зокрема, зауважив, що ОСОБА_6 десять разів притягувався до кримінальної відповідальності, при цьому до останнього неодноразово застосовувались заохочувальні норми кримінального закону, зокрема, умовно-дострокове звільнення та амністія. Разом з тим, засуджений належних висновків для себе не робить та повторно вчиняє кримінальні правопорушення.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи, суд дійшов до такого висновку.

З матеріалів особової справи випливає, що ОСОБА_6 01.02.2022 засуджений Іллінецьким районним судом Вінницької області за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених зокрема, пунктом 3 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 82 КК особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Відповідно до частини третьої зазначеної статті заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

При цьому пунктом 2 частини четвертої статті 82 КК регламентовано, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким настає у разі фактичного відбуття засудженим, не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Зі змісту роз`яснень, наданих у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» убачається, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК).

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 фактично відбув більше половини строку покарання.

З матеріалів особової справи випливає, що засуджений ОСОБА_6 за час відбування покарання зарекомендував себе посередньо. Зокрема, з долученої до клопотання характеристики на засудженого випливає, що останній у виробничій майстерні та на роботах з господарського обслуговування установи не працевлаштований за власним переконанням, при цьому нетривалий час залучається до робіт з благоустрою виробничої території установи. ОСОБА_6 за час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності не притягувався, поряд з тим і не заохочувався адміністрацією установи. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи засуджений ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, відвідує заходи виховного характеру, однак не завжди робить для себе належні висновки, до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок не прагне.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_6 вже вдесяте притягнyтий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, при цьому останній неодноразово звільнявся від відбування покарання умовно-достроково. Незважаючи, на надання можливості виправитись, ОСОБА_6 належних висновків для себе не робить та продовжує вчиняти аналогічні злочини.

Суд враховує приписи частини другої статті 50 КК, якою регламентовано, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що засуджений ОСОБА_7 не довів суду, що він став на шлях виправлення, а тому суд дійшов до переконання, що правові підстави для задоволення клопотання його захисника відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника в інтересах засудженого ОСОБА_6 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 371, 537 КПК, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким за вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 01.02.2022 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, з дня отримання копії ухвали.

Суддя: