Ухвала суду № 116724714, 02.02.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

02.02.2024 Єдиний унікальний номер 205/14125/23

Провадження № 2/205/735/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши зустрічну позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про захист прав споживача, зобов`язання зробити перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 02.01.2024 року по справі відкрито спрощене провадження.

31.01.2024 р. представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до АТ «КРЕДОБАНК» про захист прав споживача, зобов`язання зробити перерахунок.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимогЦПК України, тому дані вимоги слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, з поданої до суду зустрічної позовної заяви про захист прав споживача, зобов`язання зробити перерахунок не можливо встановити ким така заява підписана, особисто позивачем чи його представником.

Крім того, якщо позовна заява подається представником, така повинна містити його прізвище, ім`я та по батькові як учасника справи, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, номер засобів зв`язку, офіційна електронна адреса.

Відповідно до ч. 1 ст.177ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За умовами статті 95ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів також визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», ДСТУ 4163:2020», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів. Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Враховуючи, що подані до зустрічного позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії,такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Крім того, у зустрічна позовна заява про захист прав споживача, зобов`язання зробити перерахунок, підписана ОСОБА_2 , але документів на підтвердження повноважень станом на момент звернення до суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Виходячи з положень ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до частини першої статті 60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката, як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»(ч. 4ст. 62 ЦПК України).

Виходячи зі змісту статті 131-2 Конституції України, обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI).

Згідно ч.1, 3, ч.4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цимЗакономта іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. № 41 визнано таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, крім додатка № 1 до Положення та пункту 18 Положення, які діють до 1 січня 2022 року.

Також рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. № 41 затверджено типову форму ордеру, яка міститься в додатку №1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, а саме: ордер повинен бути формату А-4 та містити двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Відповідно до п. 3 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбаченихстаттею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(п. 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. (п. 6 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Відтак, представнику необхідно надати документи, які б беззаперечно свідчили та містили у собі делеговане позивачем право представнику на підписання від його імені даної зустрічної позовної заяви, а саме: ордер типової форми (Додаток №1 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради адвокатів № 29 від 14 лютого 2020 року), копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Також суд звертає увагу, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 811/1507/18, від 29.05.2019 року у справі № 202/5348/18.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, ОСОБА_2 надано суду відзив на позовну заяву АТ «Коедобанк», один примірник якої не підписаний ним та підтвердження повноважень до суду не надано.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.175,177,185,194,260,261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування коштів з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Для усунення недоліків заявнику надати строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати заявнику за вказаної ним адресою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Курбанова Н.М.

.