Рішення № 116683928, 01.02.2024, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/8625/23

Провадження № 2/489/646/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

встановив:

В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. В обґрунтування вимог вказала, що 23.04.1999 між нею з однієї сторони та ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з іншої, було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбала кв. АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований на ТБ«Сангай» за №302. Всі умови договору сторони виконали, проте договір не було посвідчено нотаріально. На теперішній час позивач має намір розпорядитися належним їй майном, однак цьому перешкоджає відсутність нотаріального посвідчення договору, який підлягає визнанню дійсним тільки у судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; витребувано у КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» відомості про те, за ким та на підставі чого було зареєстровано право власності за адресою: АДРЕСА_2

26.01.2024 витребувані відомості надійшли на адресу суду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

В судове засідання відповідачі та третя особа не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Повідомлення відповідачів та третьої особи про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів. Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідачі причини своєї неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

23.04.1999 між ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , з іншої, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №302, за яким позивач купила у відповідачів квартиру АДРЕСА_1 . Договір було укладено на Товарній біржі «Сангай» та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11.05.1999 за реєстровим №18175 (а.с. 4).

Позивач вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу квартири, сторонами були виконані всі умови договору.

Договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін вимог щодо порушення їх прав не заявив.

Після укладання договору купівлі-продажу квартири покупцем було зареєстровано право власності в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», яке на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

З повідомлення Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 16.01.2024 за вих. № 87 вбачається, що станом на 28.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 302 від 23.04.1999, укладеного на Товарній біржі «Сангай», зареєстровано в КП«ММБТІ» за ОСОБА_5 .

15.09.2000 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст.19Цивільного процесуальногокодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 31.10.1999, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Приписами ст.224ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст.225ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).

Статтею 47ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

З оглядуна те,що намомент укладеннядоговору купівлі-продажуквартири сторониухилилися відйого нотаріальногопосвідчення,що натеперішній часперешкоджає позивачуреалізувати своїречові прававідносно нерухомогомайна, договір виконано сторонами повністю, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями4,19, 141,263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 302 від 23.04.1999, укладений на Товарній біржі «Сангай» та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11.05.1999 за реєстровим №18175, відповідно до якого ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_5 купила квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_4 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Товарна біржа «Сангай», код ЄДРПОУ 24782792, адреса: м.Миколаїв, вул. Шевченка, 40.

Повний текст рішення складено 01.02.2024.

СуддяГ.А. Микульшина