Ухвала суду № 116636671, 30.01.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1734/20

провадження №1-кп/136/104/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. м.Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020200000090 від 17.04.2020, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Тімірязєвське, Чабаркульського району, Челябінської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,

з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 ;

захисника - адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурор подав клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, аке мотивоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 16 квітня 2020 року близько 21:00 год., перебуваючи на території свого домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_1 та в якому проживає без реєстрації права власності, під час спілкування з ОСОБА_6 , у них виникла словесна суперечка з приводу вживання ОСОБА_3 з сусідкою ОСОБА_7 алкогольних напоїв, внаслідок чого остання сильно сп`яніла та її необхідно було відвести додому. Почувши вказані слова ОСОБА_3 розлютився, після чого на ґрунті раптово виниклого умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , в той момент, коли останній обернувся до нього спиною, ОСОБА_3 схопив із землі шматок цеглини та умисно наніс нею один удар в область потиличної ділянки голови ОСОБА_6 , внаслідок чого потерпілий впав на землю. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , не даючи можливості ОСОБА_6 піднятись із землі, сів йому на живіт та взявши шматок цеглини, почав нею умисно наносити численні удари в область голови потерпілого ОСОБА_6 (точну кількість органом досудового розслідування не встановлено). Під час побиття, потерпілий ОСОБА_6 чинив супротив, намагаючись вирватись і в подальшому відштовхнувши ОСОБА_3 , піднявся із землі та став бігти до домогосподарства ОСОБА_8 , яке розташоване в АДРЕСА_2 , однак його наздогнав ОСОБА_3 , який почав просити його вибачити та не телефонувати у поліцію, нащо потерпілий відмовився, після чого ОСОБА_3 розлютився та за допомогою шматка цеглини умисно наніс ще біля двох ударів в область голови ОСОБА_6 (точну кількість яких органом досудового розслідування не встановлено). В цей момент ОСОБА_3 почув голос ОСОБА_9 , яка являється дружиною ОСОБА_6 , внаслідок чого він припинив свої протиправні дії та втік до свого житлового будинку. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми, струсу головного мозку, багаточисельні забійно-рвані рани волосяної частини голови, в`ялогранулюючої рани лобної ділянки голови справа з дефектом шкіри, після травматичного дефекту шкіри та м`яких тканин з остеонекрозом ділянки лобної кістки справа, які супроводжувалися формуванням зони остеонекрозу на лобній кістці справа і необхідністю виконання операції ексцизійної обробки рани з залученням лобної кістки, осеонекректизація з метою появи грануляцій та закриття дефекту (в подальшому аутопластика) від 30.04.2020 та операцій «аутопластика» і «ксенопластика» операція №383 від 18.06.2020, які належать до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що не являлись небезпечним для життя, спричинили тривали (понад 21 день) розлад здоров`я.

Вказані дії органом досудового розслідування ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Сторона обвинуваченя вважає, що доказами, які обґрунтовують обвинувачення у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є: показами свідків та потерпілого, висновками СМЕ, протоколом слідчого експерименту. Таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Разом з тим, під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 прокурор покладається необхідність запобігання: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з наведених підстав.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти обрання запобіжного заходу. Обвинувачений вважає, що оскільки його поліція знаходила, то і суд міг знайти для вручення повістки. Причини неповідомлення про зміну місця проживання суду обвинувачений пояснити не спромігся. На його думку обвинувачення взагалі є сфальсифікованим, а цікавитись про стан розгляду справи відносно нього не входить до кола його обов"язків..

Суд, заслухавши думку сторін кримінального проваджження, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, в рамках якого подане клопотання, оцінюючи ризики, передбачені у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу, дійшов наступних висновків.

Ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду є те, що з моменту скерування обвинувального акту до суду за ініціативи сторони обвинувачення тричі судом виносились ухвали про оголошення розшуку обвинуваченого, а саме - 01.07.2022, 11.10.2023 та 19.12.2023. За наслідками здійснення розшуку згідно ухвали від 11.10.2023 повідомити у спосіб, визначений КПК України, обвинуваченого не представилось за можливе, поштове відправлення повернулось у зв`язку із відсутністю адресата. Вказане свідчить про обґрунтовану підозру факту ухилення від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, судові засідання неодноразово відкладались через неявку обвинуваченого, зокрема - 08.06.2022, 23.11.2022, 07.02.2023, 05.09.2023. Дана процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також як установлено працівниками СКП ВП № 4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області обвинувачений змінив своє місце проживання із АДРЕСА_3 . При цьому про вказану обставину він не повідомив ні сторону обвинувачення та суд. Дана процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про підтвердження ризику щодо перешкоджання ним кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання слід задовольнити, оскільки більш м`який запобіжний захід не дозволить запобігти встановленим ризикам.

Суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України не вбачає підстав визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 132, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Тімірязєвське, Чабаркульського району, Челябінської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 29.03.2024.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Подача апеляційної скарги зупиняє набрання законної сили ухвалою, але не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі апеляційного оскарження за результатами апеляційного розгляду.

Суддя ОСОБА_10