Ухвала суду № 116624128, 30.01.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/967/20

Провадження 1-кп/193/7/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

цивільного позивача ОСОБА_5 ,

представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченої (адвоката) ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Софіївського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 193/967/20 (номер провадження 1-кп/193/7/24, внесене до ЄРДР за № 12020040580000177 від 11.06.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Володимирівка, Софіївського району Дніпропетровської області , із середньо-спеціальною освітою, працюючою кухарем у Володимирській ЗОШ, українки, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост. 128 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2020 року, приблизно о 09:00 годині водій ОСОБА_9 приїхав на власному автомобілі ВАЗ 2106 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 до смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, де зупинився на вул. Незалежності навпроти магазину «Канцлер», в якості пасажира на задньому пасажирському сидінні зліва знаходилась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після повної зупинки автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 біля правого краю проїзної частини дороги вул. Незалежності в смт. Софіївка. пасажир ОСОБА_7 , не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважною до дорожньої обстановки та її змінам, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, маючи об`єктивну можливість виявити мопед Honda ТАСТ, що рухається позаду в попутному напрямку, відчинила задні ліві двері автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та вдарила ними праву бічну частину мопеда Honda ТАСТ під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок контакту водій мопеду Honda ТАСТ ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , втратила контроль над керуванням мопеду та впала на поверхню дорожнього покриття, в результаті чого відповідно до висновку судово- медичної експертизи № 90 від 22.08.2020 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритий уламковий перелом лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків (Операція №310-відкрита репозиція, МОС перелому верхньої третини великогомілкової кістки пластиною від 16.06.2020), який виник від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), не виключено за умов дорожньо-транспортної пригоди внаслідок транспортної (мопедної) травми; за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою як таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я тривалістю понад 3 тижні/21 добу. Таким чином, ОСОБА_7 , не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але за обставин що склалися, повинна була та могла передбачати їх настання, не маючи умислу, спрямованого на навмисне спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяла ОСОБА_10 необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Своїми діями ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 128 КК України, тобто необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.)

Обвинувальний акт надійшов до Софіївського районного суду Дніпропетровської області 01.09.2020 року.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи від 01.09.2020 кримінальне провадження передано в провадження судді ОСОБА_11 .

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи від 02.01.2024 кримінальне провадження передано в провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року справу призначено до підготовчого судового засіданні на 30.01.2024 року о 10.00 год.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 49 КК України про що подано письмове клопотання від 14.06.2023 (т.1 а.с.243) та пояснив, що обвинуваченій роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження, також наслідки стосовно цивільних позовів.

Обвинувачена ОСОБА_7 свою провину визнала частково, підтримала клопотання захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності заст. 128 КК Україниу зв`язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Прокурор вважала клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 таким, що підлягає задоволенню, оскільки дійсно на даний час закінчилися строки давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої та цивільного позивача проти задоволення клопотання не заперечувала, але висловилов думку про необхідність розгляду цивільних позовів до вирішення питання про закриття кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_4 (правонаступник потерпілої ОСОБА_10 ) та цивільний позивач ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримали думку представника..

Судом, з метою забезпечення істинності та добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснено, що суд, за наявності підстав, передбачених ч.1ст.49 КК України, може закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності, звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою кримінального правопорушення, закон надає їй право заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

Суд роз`яснив обвинуваченій ОСОБА_7 , що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності застаттею 49 КК Україниє нереабілітуючою підставою та не звільняє її від цивільно-правової відповідальності.

Обвинувачена свою провину визнала частково, щодо закриття провадження у справі та її звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності наполягала.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост. 128 КК України- заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке відбулося 11.06.2020.

Санкціяст. 128 КК Українипередбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Вказане правопорушення згідно зіст. 12 КК Українивіднесене до нетяжких злочинів, та зважаючи на те, що за нього передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК Українистановить три роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто, згідно обвинувального акту 11.06.2020 року, що не заперечується сторонами.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду в цьому кримінальному провадженні та розгляду клопотання захисника обвинуваченої, трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1ст. 49 КК України, закінчився.

Згідно з ч. 2ст. 49 КК Україниперебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

Відповідно до ч. 3ст. 49 КК Україниперебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3ст. 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3ст. 49 КК Україниє безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбаченихст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким вона обвинувачується є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, та з моменту вчинення інкримінованого злочину минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінніст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання захисника обвинуваченої про звільнення його від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК Українита закривши стосовно неї кримінальне провадження заст. 128 КК України.

Крім того, у цьому кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_4 у якості правонаступника потерпілої ОСОБА_10 та ОСОБА_5 подано цивільні позови до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Цивільні позови прийняті судом до розгляду.

З приводу розгляду зазначених позовних заяв в межах цього кримінального провадження, судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 129 КПК Українисуд вирішує цивільний позов в кримінальному провадженні по суті лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи постановлення виправдувального вироку у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» № 3 від 31 березня 1989 року у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, звільняючи обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриваючи кримінальне провадження, суд вважає, що цивільний позов потерпілого та цивільного позивача слід залишити без розгляду, що не перешкоджає зверненню потерпілої та цивільного позивача про відшкодування шкоди в цивільному провадженні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.12,49,128 КК України, ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ст. ст.369-372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост. 128 КК України, на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040580000177 від 11.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заст. 128 КК Україниу зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, на підставі п.1 ч.2ст. 284 КПК України, закрити.

Цивільний позов правонаступника потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , цивільного позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишений на зберігання власнику ОСОБА_9 , згідно розписки від 11.06.2020, залишити у його власності.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1