Ухвала суду № 116612505, 26.01.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

26 січня 2024 року Справа № 580/1291/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України та визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до оловного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі № 580/1291/23 визнано протиправним та скасовано висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 15.12.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 листопада 2022 року щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишено без змін.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі № 580/1291/23 набрало законної сили 31.10.2023.

11.12.2023 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України та визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі № 580/1291/23.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі № 580/1291/23, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача від 30.11.2022 щодо виплати одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції та листом № 29/К-305 від 10 листопада 2023 року вказано, що складено висновок від 08.11.2023 в якому відмовлено ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги, в зв`язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: шести місяців від дати звільнення зі служби в поліції. Позивачем зазначено, що відповідачем, під час приняття висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги від 08.11.2023 не враховано висновків суду, викладених у рішенні від 14.07.2023, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023. У зв`язку з бездіяльністю відповідача щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, останній звернувся із даною заявою до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України та визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі № 580/1291/23, вирішено здійснити її розгляд за правилами письмового провадження та запропоновано сторонам у строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду письмово повідомити суд про свою правову позицію щодо вказаної вище заяви.

26.12.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України та визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі № 580/1291/23, в яких відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні цієї заяви.

В обґрунтування вказаних вище заперечень відповідачем зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі № 580/1291/23, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача від 30.11.2022 щодо виплати одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. Листом № 29/К-305 від 10 листопада 2023 року повідомлено позивача, що складено висновок від 08.11.2023 в якому йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, в зв`язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: шести місяців від дати звільнення зі служби в поліції. Таким чином рішення суду є виконаним. Також відповідачем зазначено, що ним не допущено протиправних дій, бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду від 14.07.2023 у справі № 580/1291/23, а тому підстави для задоволення заяви у порядку ст. 383 КАС України відсутні.

Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України та визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі № 580/1291/23, суд зазначає наступне.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Питання судового контролю за виконанням судових рішень регульовано статтею 382 КАС України.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

При цьому, зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи № 580/1291/23, судом встановлено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі № 580/1291/23, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача від 30.11.2022 щодо виплати одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. Листом № 29/К-305 від 10 листопада 2023 року повідомлено позивача, що складено висновок від 08.11.2023, в якому йому відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги, в зв`язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: шести місяців від дати звільнення зі служби в поліції.

Отже, відповідачем фактично виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023, на підтвердження чого надано висновок від 08.11.2023, в якому йому відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги, який міститься в матеріалах справи.

Як вже зазначалося вище метою судового контролю є перевірка всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача. КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Таким чином відсутні підстави для встановлення судового контролю у порядку статті 382 КАС України, шляхом подання звіту про виконання судового рішення, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 фактично є виконаним відповідачем.

У разі незгоди позивача з рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, вчиненими суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду законодавцем передбачено статтю 383 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача, в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України, задоволенню не підлягає та як наслідок у цій частині заяви належить відмовити.

Щодо визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підставі ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Перевіряючи заяву на дотримання наведених вимог процесуального закону, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються, зокрема: інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі № 807/220/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Між тим, як встановлено судом, та вбачається з вищевказаної заяви ОСОБА_1 , заявником не окреслено жодних відомостей про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, та інформацію про хід виконавчого провадження.

Отже, в порушення вимог ст. 383 КАС України, позивачем у своїй заяві не зазначено інформації (підтвердженої належними доказами) щодо пред`явлення виконавчого листа у справі № 580/1291/23 до примусового виконання, а також відповідної інформації про хід виконавчого провадження, відкритого на підставі такого виконавчого листа.

Натомість, як зазначено вище, та акцентовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20, перед тим як подати до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 , в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в порядку ст. 383 КАС України, - заявнику, відповідно до приписів ч. 5 ст. 383 КАС України.

Керуючись статтями 14, 241-243, 248, 256, 295, 370, 372, 382, 383 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 КАС України, в адміністративній справі № 580/1291/23 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі № 580/1291/23 повернути заявнику.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 256 КАС України. Ухвала оскаржується в порядку та строки згідно з статтями 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ