Рішення № 116601211, 29.01.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6250/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва", Полтавська область, м. Решетилівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 41 380,89 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення 41 380,89 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № ТК/95-106 від 08.09.2021.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 01.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала від 01.12.2023 направлена відповідачу на офіційну електронну пошту 04.12.2023 (а.с. 131).

Відповідач відзив не подав.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Відповідно до пунктів 10, 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: місцезнаходження юридичної особи, інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження, телефон, адресу електронної пошти.

При цьому, такі дані є офіційними та повідомляються юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Враховуючи викладене, отримання учасником справи ухвали суду на його офіційну електронну адресу, є належним повідомленням.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.2021 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (постачальник) було укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № ТК/95-106 (далі - договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток та оплачувати надані постачальником ПММ (п. 2.1. договору).

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно умов цього договору (п. 2.2. договору).

Право власності на ПММ виникає у замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції терміналу, в повному обсязі згідно з договором за ціною, що визначена відповідно до розділу 5 договору (п. 2.3. договору).

Відпуск ПММ постачальником замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних авторизаційних відповідей по паливним карткам через термінал (п. 2.4. договору).

Всі операції довіреними особами замовника з паливними картками відбуваються відповідно до Правил користування паливними картками (додаток 1) (п. 2.5. договору).

Умови оплати: оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 5.1. договору).

Оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов`язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити (п. 5.2. договору).

При ненадходженні оплати у термін, вказаний в п.5.1. договору, постачальник здійснює поставку товару за цінами, які діють в день зарахування коштів за товар на розрахунковий рахунок постачальника з наступним переоформленням відповідного рахунку на оплату. У разі відмови замовника отримати товар за новими цінами. Постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок замовника (п. 5.3. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (п. 7.1. договору).

Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку якщо жодна зі сторін письмово не заявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах (п. 7.2. договору).

Відповідач виставив позивачу рахунки-фактури:

- № 0095/1000595 від 23.02.2022 на суму 9900,00 грн, в тому числі ПДВ - 1650,00 грн (а.с. 19);

- № 0095/1000674 від 09.03.2022 на суму 21 867,00 грн, в тому числі ПДВ - 3644,50 грн (а.с. 20);

- № 0095/1000867 від 28.03.2022 на суму 42 445,00 грн, в тому числі ПДВ - 2776,78 грн (а.с. 21);

- № 0095/1001028 від 07.04.2022 на суму 39 795,70 грн, в тому числі ПДВ - 2603,46 грн (а.с. 22);

- № 0095/1810145 від 10.05.2022 на суму 24 959,00 грн, в тому числі ПДВ - 1632,83 грн (а.с. 23);

- № 0095/1258793 від 02.06.2022 на суму 30 600,00 грн, в тому числі ПДВ - 2001,87 грн (а.с. 24);

- № 0095/1222284 від 16.06.2022 на суму 26 700,00 грн, в тому числі ПДВ - 1746,73 грн (а.с. 25);

- № 0095/1800710 від 28.06.2022 на суму 26 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 1700,93 грн (а.с. 26);

- № 0095/1628743 від 07.07.2022 на суму 34 880,00 грн, в тому числі ПДВ - 2281,87 грн (а.с. 27);

- № 0095/1774913 від 19.07.2022 на суму 30 549,00 грн, в тому числі ПДВ - 1998,53 грн (а.с. 28);

- № 0095/1973317 від 25.07.2022 на суму 31 395,00 грн, в тому числі ПДВ - 2053,88 грн (а.с. 29);

- № 0095/1667857 від 04.08.2022 на суму 45 498,00 грн, в тому числі ПДВ - 2976,50 грн (а.с. 30);

- № 0095/1261009 від 16.08.2022 на суму 50 396,00 грн, в тому числі ПДВ - 3296,93 грн (а.с. 31);

- № 0095/1898121 від 01.09.2022 на суму 20 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 1308,41 грн (а.с. 32);

- № 0095/1486794 від 05.09.2022 на суму 14 844,50 грн, в тому числі ПДВ - 971,14 грн (а.с. 33);

- № 0095/1333708 від 12.09.2022 на суму 40 750,00 грн, в тому числі ПДВ - 2665,89 грн (а.с. 34);

- № 0095/1972773 від 21.09.2022 на суму 41 897,00 грн, в тому числі ПДВ - 2740,93 грн (а.с. 35);

- № 0095/1212352 від 05.10.2022 на суму 50 897,00 грн, в тому числі ПДВ - 3329,71 грн (а.с. 36).

Загальна вартість товару, відповідно до вищенаведених рахунків-фактур становить 583 373,20 грн, в тому числі ПДВ - 41 380,89 грн.

На виконання умов договору позивач, на підставі вищенаведених рахунків-фактур здійснив оплату вартості товару на загальну суму 583 373,20 грн, в тому числі ПДВ - 41 380,89 грн, що підтверджується платіжними дорученнями/інструкціями:

- № 263 від 23.02.2022 про сплату відповідачу 9900,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1000595 від 23.02.2022» (а.с. 37);

- № 3980 від 12.03.2022 про сплату відповідачу 21 867,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1000674 від 09.03.2022» (а.с. 38);

- № 4451 від 29.03.2022 про сплату відповідачу 42 445,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1000867 від 28.03.2022» (а.с. 39);

- № 4786 від 07.04.2022 про сплату відповідачу 39 795,70 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1001028 від 07.04.2022» (а.с. 40);

- № 5865 від 10.05.2022 про сплату відповідачу 24 959,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1810145 від 10.05.2022» (а.с. 41);

- № 7003 від 02.06.2022 про сплату відповідачу 30 600,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1258793 від 02.06.2022» (а.с. 42);

- № 7733 від 16.06.2022 про сплату відповідачу 26 700,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1222284 від 16.06.2022» (а.с. 43);

- № 8370 від 29.06.2022 про сплату відповідачу 26 000,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1800710 від 28.06.2022» (а.с. 44);

- № 8905 від 07.07.2022 про сплату відповідачу 34 880,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1628743 від 07.07.2022» (а.с. 45);

- № 630 від 20.07.2022 про сплату відповідачу 30 549,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1774913 від 19.07.2022» (а.с. 46);

- № 9772 від 26.07.2022 про сплату відповідачу 31 395,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1973317 від 25.07.2022» (а.с. 47);

- № 10314 від 04.08.2022 про сплату відповідачу 45 498,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1667857 від 04.08.2022» (а.с. 48);

- № 10806 від 16.08.2022 про сплату відповідачу 50 396,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1261009 від 16.08.2022» (а.с. 49);

- № 11718 від 02.09.2022 про сплату відповідачу 20 000,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1898121 від 01.09.2022» (а.с. 50);

- № 11972 від 06.09.2022 про сплату відповідачу 14 844,50 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1486794 від 05.09.2022» (а.с. 51);

- № 12500 від 13.09.2022 про сплату відповідачу 40 750,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1333708 від 12.09.2022» (а.с. 52);

- № 13040 від 22.09.2022 про сплату відповідачу 41 897,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1972773 від 21.09.2022» (а.с. 53);

- № 14054 від 06.10.2022 про сплату відповідачу 50 897,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за паливо зг. дог. № ТК/95-106 від 08.09.2021, зг. рах № 0095/1212352 від 05.10.2022» (а.с. 54).

Згідно з п. 4.1.3. договору постачальник зобов`язаний у строк не більше 2-х банківських днів з дня надходження коштів за ПММ на поточний рахунок (в повному обсязі за відповідним рахунком) постачальника забезпечити поповнення основної паливної картки замовника.

У розділі 1 договору визначено наступні поняття:

- основна паливна картка - умовна картка, на якій обліковується загальний залишок відповідного типу ПММ замовника;

- поповнення паливної картки - встановлення певної кількості ПММ на паливну картку замовника або довіреній особі замовника у рамках оплаченої і доступної кількості ПММ.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачем було поповнено основну паливну картку СТОВ «Говтва» у рамках оплаченої кількості ПММ відповідно до вищенаведених рахунків-фактур. На підтвердження зазначеного, позивач надав скріншот екрану з відображенням особистого кабінету СТОВ «Говтва» (основна паливна картка) в ТОВ «Лівайн Торг» (а.с. 55-57). Позивач підтверджує факт того, що відповідачем поповнено основну паливну картку СТОВ «Говтва», у рамках оплаченої кількості ПММ, на підставі вищенаведених рахунків-фактур, в повному обсязі, а також сторони підписали електронно-цифровим підписом видаткові накладні (а.с. 78-100).

У п.11.4. договору сторони дійшли згоди щодо підписання документів, які будуть оформленні під час його виконання, з використанням електронного документообігу та цифрового підпису: засобами програми М.Е.Dос.

Позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за спірними операціями на загальну суму ПДВ 41 380,89 грн. Таким чином, у зв`язку з зазначеними діями постачальника покупець втратив право на податковий кредит на суму 41 380,89 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також відповідно зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму (41 380,89 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 41 380,89 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 967 від 26.07.2023 (а.с. 58-60), в якій вимагав сплатити заборгованість.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги позивач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскального чеку (а.с. 61-62).

За результатами відстеження вказаного поштового відправлення на сайті Укрпошта (а.с. 63), відповідач отримав вимогу 29.07.2023.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.

Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України відповідач був зобов`язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв`язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов`язаний сплатити на користь держави грошове зобов`язання з ПДВ в розмірі 41 380,89 грн.

Разом з тим господарський суд зауважує, що стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Однак, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

З огляду на викладене суд не вважає, що саме позивач повинен був вчинити відповідні дії щодо невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних - подати скаргу податковому органу. Така правова позиція суперечить принципам добросовісності ведення господарської діяльності.

Так, згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: «обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних».

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення .

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 41 380,89 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 41 380,89 грн, яка фактично є збитками останнього.

Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 380,89 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва" (38400, Полтавська область, м. Решетилівка, вул. Полтавська, буд. 96, ідентифікаційний код 13952156) 44 064,89 грн а саме: 41 380,89 грн збитків, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва