Рішення № 116595544, 29.01.2024, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/2026/23

2-а/179/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Салтисюк Юрій Валерійович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко Олександр Сергійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Салтисюк Ю.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко Олександр Сергійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що 19.11.2023 року працівником поліції винесено постанову про накладання адміністративного стягнення на позивача, згідно якої позивача ОСОБА_1 визнано винним за ст. 121 ч. 5 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 19.11.2023 року в 8 годин 29 хвилин в смт. Магдалинівка вул. Центральна ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3 в ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Позивач вважає, що постанова є незаконною та підлягаю скасуванню з наступних підстав.

Так, позивач 19.11.2023 року керував транспортним засобом та був зупинений працівником поліції. Обґрунтовуючи зупинку необхідністю перевірки документів, третя особа висловив вимогу надати документи для перевірки. Після перевірки документів третя особа повідомила позивачу, що він вбачає наявність порушення п.п. 2.3 в ПДР. В свою чергу, позивач заявив про необхідність залучення фахівця у галузі права. Однак, вказана вимога позивача працівником поліції була проігнорована, що призвело до грубого порушення прав позивача, в частині забезпечення його права на захист. У постанові позивач також зазначив про те, що потребує послуг адвоката. Працівником поліції порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідачем грубо були порушені норми ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП, так як фактично дії працівника поліції полягали у зупинці транспортного засобу, огляді документів водія та винесення оскаржуваної постанови. Фактично працівник поліції виключно формально поставився до власних обов`язків та виніс оскаржувану постанову без будь - якої підготовки та розгляду справи в цілому. Його дії обмежилися оглядом документів водія, оглядом транспортного засобу та винесенні постанови.

Позивач просить суд скасувати постанову БАД № 212860 від 19.11.2023 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко Олександром Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн. та провадження по справі закрити, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 04.12.2023 року відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Салтисюк Юрій Валерійович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко Олександр Сергійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

12.12.2023 року третя особа - поліцейський СРПП ВП № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко О.С. надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав, вважає, що його дії відповідають чинному законодавству. 19.11.2023 року ним був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення п.п. 2.3 в ПДР. Водію були роз`ясненні права та причину зупинки. ОСОБА_1 виявив бажання зробити телефонний дзвінок своєму начальникові, на що йому було дано достатньо часу для юридичної консультації. Після приїзду начальника ОСОБА_1. на місце вчинення правопорушення водій надав всі документи, які необхідні для складання постанови. До заяви додано DVD- диск.

13.12.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання про стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 1000 грн., які відповідають критеріям, визначеним ч. 5 ст. 134 КАС України та які підтверджуються наданими доказами.

24.01.2024 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого просили відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки вважають постанову про накладання адміністративного стягнення законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 5 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова від 19.11.2023 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та складено з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Посилаючись на п.п. 2.3«в» ПДР України та ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідач вважає, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн., то відповідач вважає, що позивачем не надано до суду доказів понесення судових витрат, а тому відсутні правові підстави для розподілу та стягнення з бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому просив справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Проаналізувавши надані документи та докази, суд, приходить до наступного.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 5 статті 121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В судовому засіданні встановлено, що постановою про накладання адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 212860 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що 19.11.2023 року в 8 годин 29 хвилин в смт. Магдалинівка вул. Центральна ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3 в ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. (а.с. 24).

Згідно п.п. 2.3в ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів

Частиною 5 статті 121КУпАП передбачено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження правомірності прийняття спірної постанови, було подано до суду відеозапис.

Судом в судовому засіданні було досліджено DVD-диск.

Так, із відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу, поліцейський пояснив причину зупинки, а саме: водій не пристебнутий ременем безпеки, на що ОСОБА_1 пояснив, що він іде не далеко, йому треба було переїхати.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем дійсно було порушено п.п. 2.3 в ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки позивач керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки, що підтверджується відеофіксацією з нагрудної боді - камери поліцейського.

Разом з цим, у судовому засіданні при дослідженні матеріалів відеофіксації з нагрудної боді - камери поліцейського не вбачається, що поліцейським було проведено по суті розгляд справи, що позивачу було роз`ясненні права, передбачені КУпАП, з`ясовано чи є у особи клопотання.

Суд зазначає, що дотримання уповноваженою особою (поліцейським) приписів ст. 268 КУпАП є обов`язковою складовою, яка обумовлює правомірність прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, в судовому засіданні були відтворені та дослідженні матеріали відео фіксації з нагрудної боді - камери поліцейського, з якої не вбачається,що позивачу при розгляді справи відповідачем були роз`ясненні його права, взагалі матеріали відеофіксації не містять доказів розгляду справи по суті, а відео фіксація з нагрудної боді - камери поліцейського містить лише факт підписання позивачем постанови та факт зупинки транспортного засобу з поясненнями причини зупинки транспортного засобу.

Зі змісту наведеного відеозапису, який досліджено судом, вбачається, що на останньому відсутня фіксація процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Інших доказів, які б підтверджували дотримання відповідачем приписів ст. 268 КУпАП при прийнятті спірної постанови, останнім до суду подано не було.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 разом з підписом у постанові зазначив, що потребує послуг адвоката.

Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

Суд зазначає, що враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, що складена відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, то, з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення та дотримання встановленої чинним законодавством процедури (порядку) розгляду справи певної категорії, нормами чинного процесуального законодавства покладено саме на суб`єкта владних повноважень, тобто на відповідача у даній справі.

Так, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Водночас, лише встановлений факт вчинення особою правопорушення, який зафіксований належними та допустимими доказами, та за умови дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, може свідчити про правомірність та обґрунтованість рішень суб`єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідачем під час розгляду даної справи, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не надано суду жодних доказів, які б свідчили про дотримання відповідачем процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за результатами якого винесено спірну постанову.

Отже враховуючи те, що у справах даної категорії обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладено на суб`єкта владних повноважень, суд констатує те, що у спірному випадку суб`єктом владних повноважень не було доведено дотримання прав позивача та процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що не дозволяє стверджувати про правомірність оскаржуваної постанови.

Порушення прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності та порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є окремою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Такий висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у ряді постанов, зокрема у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку, що спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була прийнята відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства та підлягає скасуванню, а провадження, з урахуванням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

За приписами ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 «Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції»).

Так, на підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 28.11.2023 року, акт про прийняття - передачі наданих послуг від 12.12.2023 року, довідка про взяття на облік платника податків, довідка про отримання від позивача готівкові грошові кошти у розмірі 1 000 грн. (а.с. 29 - 33).

Пунктом 4 договору про надання правової допомоги передбачено, що сторони погодили, що розмір гонорару адвоката фіксований й становить 1 000 грн.

Таким чином судом встановлено, що позивач отримав правничу допомогу та поніс витрати в сумі 1 000 грн.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони допускається виключно у випадках, визначених Законом, та можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31.07.2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).

Враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, слід дійти висновку про необхідність стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 20, 22, 72, 77, 139, 229, 241-246, 250, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст. 1, 7, 222, 251, 278, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Салтисюк Юрій Валерійович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко Олександр Сергійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову БАД № 212860 від 19.11.2023 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко Олександром Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 536,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, юридична адреса: вул. Троїцька, буд. 20 А, м. Дніпро Дніпропетровська область, 49101.

Третя особа: поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Олещенко Олександр Сергійович, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 112, смт. МагдалинівкаНовомосковського району Дніпропетровської області, 51100.

Суддя А.О. Чорна