Рішення № 116594584, 22.01.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4139/23

Провадження № 2/487/387/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.01.2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Шульга В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи - Товарної біржі "Нерухомість-Південь" про визнання договору дійсним, визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи - Товарної біржи "Нерухомість-Південь" про визнання договору дійсним, визнання права власності в порядку спадкування та просив суд визнати дійсним договір купівлі - продажу № 3259 від 15 березня 1999 року укладений на Товарній біржі «Нерухомісь-Південь», зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 3259 від 15 березня 1999 року та Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за № 18346 від 17 березня 1999 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 та ОСОБА_1 купили у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 , визначивши за договором частку ОСОБА_1 в розмірі 1/2 частки квартири; визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.07.2023 року відкрито провадження по справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали заяву про слухання справи за їх відсутності.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

В судове засідання третя особа не з`явилася, причину неявки суду не повідомило, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено судом, 15 березня 1999 року на Товарній біржі «Нерухомісь-Південь» був укладений договір купівлі - продажу № 3259 відповідно до умов якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_5 та ОСОБА_1 купили у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначений договір був зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 3259 від 15 березня 1999 року та Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за № 18346 від 17 березня 1999 року без визначення часток співвласників.

Договір виконаний сторонами повністю.

07 березня 2022 року співвласниця квартири ОСОБА_5 , 1940 року народження, померла, про іцо 09 червня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) був складений відповідний актовий запис за № 3538 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 09 червня 2022 року.

Спадщину, що відкрилась у день смерті ОСОБА_6 , прийняв її син, позивач у цій справі - ОСОБА_1 , який на день відкриття спадщини проживав в спадковій квартирі.

На підставі заяви спадкоємця про прийняття спадщини приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Островською-Колосюк Ю.Б. було заведено відповідну спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 69865148, номер у нотаріуса 17/2022, дата заведення 01 листопада 2022 року.

28 червня 2023 року нотаріусом видано постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії з наступних підстав: наданий біржовий договір купівлі продажу не посвідчений нотаріально, що порушує вимоги ЦК УРСР; зазначена біржова угода укладена з порушенням закону, а саме, продавцями є три особи, яким квартира належала на праві спільної власності, а відповідно до Закону України «Про товарну біржу», кожен з членів біржі може виставляти на торги свій товар (конкретне, реальне майно), що порушує правила біржових торгів (аукціону) оскільки не можливо встановити, яке саме майно кожен з продавців виставив на торги; не визначено, яку частку придбав кожен з покупців.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Крім того, ст.2 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Відповідно до ст.5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в 1999 році, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору стаття 47 цього Кодексу.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Право позивача, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в Миколаївському бюро технічної інвентаризації, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набула право власності на квартиру і правомірно володіє нею.

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу будинку, її виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.

Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту посвідчення договору, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним, якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

З урахуванням викладеного, суд вважає що позов в частині визначення часток кожного із співвласників за договором і визнання за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає задоволенню, та є передчасними, у зв`язку з тим, що суд не вбачає з позовної, яким саме чином відповідачі порушують право позивача на спадкування.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, ст. 47 ч.2 ЦК України ( у редакції 1963р.), суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи - Товарної біржі "Нерухомість-Південь" про визнання договору дійсним, визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити частково.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 15 березня 1999 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на Товарній біржі "Нерухомість-Південь", реєстровий № 3259 та зареєстрований 17.09.1999 року в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим №18346 - дійсним.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354,355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя Д.Г. Нікітін