Рішення № 116592241, 23.01.2024, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2936/23

Провадження № 2-а/0182/39/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.01.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря судового засідання Власенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В СТ А Н О В И В:

ОСОБА_1 11.06.2023 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на наступні обставини.

07.06.2023 року поліцейський СРПП ВП №10 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області Шевчук Віталієм Вікторовичем винесено постану Серія БАД №405954, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Згідно постанови Серія БАД №405954 від 07.06.2023 р.: «07.06.2023 року о 11 год. 00 хв. в м.Нікополь водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ 82.1. НОМЕР_3 буксируючи причіп 2ПТС-4 43355 АЕ на який був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вважає, що винесена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів які б підтверджували факт його неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, позивач просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАД №405954 від 07.06.2023 року.

Ухвалою судді від 29.06.2023 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по справі (а.с.24-25).

Ухвалою судді від 21.09.2023 року було замінено первісних відповідачів поліцейського СРПП ВП №10 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області Шевчук Віталія Вікторовича, Департамент патрульної поліції належним відповідачем - Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.45-46).

У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.

05.12.2023 року на адресу суду від представника ГУНП в Дніпропетровській області Олега Талалаєва надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.52-58) згідно якого відповідач просив залишити позовну заяву без задоволення, мотивуючи наступним.

Так, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки 07.06.2023 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, поліцейський СРПП ВП №10 Дніпровського РУП ГУНП Дніпропетровської області старший сержант поліції Шевчук Віталій Вікторович, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №405954.

Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.06.2023 року серії БАД №405954, поліцейським СРПП ВП №10 Дніпровського РУП ГУНП Дніпропетровської області старшим сержантом поліції Шевчуком Віталієм Вікторовичем, зафіксовано, що 07.06.2023 року об 11 год. 00 хв. у м. Нікополь на вул.Світла водій ОСОБА_1 керував трактором «МТЗ 82.1», р/н НОМЕР_1 буксируючи причіп «2ПТС-4», р/н НОМЕР_2 , на який був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи викладене, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 126 КУПАП України.

Також відповідач зазначає,що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.06.2023 року серії БАД №405954 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також просять розглядати справу за відсутності представника ГУНП в Дніпропетровській області.

11.12.2023 року на адресу суду від представника ГУНП в Дніпропетровській області Ізотової Тетяни надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.52-58), згідно якого відповідач просив залишити позовну заяву без задоволення.

Позивачем до суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Як вбачається з матеріалів даної справи, поліцейським СРПП ВП №10 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області Шевчуком В.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №405954 від 07.06.2023 року, на підставі якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за те, що 07.06.2023 року о 11 год. 00 хв. в м. Нікополь водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ 82.1 н.з. НОМЕР_1 буксируючи причіп «2ПТС-4», р/н НОМЕР_2 на який був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст.6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту ч.1ст.126 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

За правилами підпункту ґ пункту 2.1ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи.

Відповідно до визначення транспортного засобу, що міститься в п.1.10ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Трактор - це моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів. Таке нормативне визначення зазначено у постанові Кабінету міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів» від 28.12.2011 № 1367.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Згідно з абз. 2 п.1.5 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», у цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.

Коригуючі коефіцієнти та їх розміри встановлені та затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09 липня 2010 року № 566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984.

За цим розпорядженням, трактор не відноситься до типів транспортних засобів, щодо яких встановлений коригуючий коефіцієнт та не підлягає державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України, а реєструється державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08 липня 2009 року.

Трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми підлягають відомчій (а не державній) реєстрації в державних інспекціях сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (а не підрозділах МВС України) згідно ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та «Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів».

Крім цього, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлені коригуючі коефіцієнти для тракторів та інших машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держсільгоспінспекції України.

Таким чином, наявність поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в осіб, які керують тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, не є обов`язковою.

До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2019 року під час розгляду справи № 295/5514/17.

Зі змісту частини 1 статті 73КАС України вбачається, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови до відзиву на позовну заяву, суду не надано.

Отже, в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи встановлені обставини справи, беручи до уваги підстави заявленого позову, суд приходить до висновку, що постанова серії БАД № 405954 від 07.06.2023 року у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, який був відповідачем у даній справі, на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн., які підтверджуються квитанцією про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.7,9,140,251,278,280,293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77,286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №405954, складену поліцейським СРПП ВП №10 у Дніпропетровській області Шевчуком Віталієм Вікторовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя: О. В. Рунчева