Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/8216/23
2/212/330/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
19 жовтня 2023 року позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі позивач, АТ «Універсал Банк», Банк) до відповідача ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 , позичальник) про стягнення заборгованості у розмірі 97950,85 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 12.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12.11.2019, згідно з якою анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі Договір). Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, які складають Договір та зобов`язалася виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 90000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач у порушення умов Договору не надавала Банку своєчасно грошові кошти на погашення кредиту, відсотків та інших витрат, у зв`язку з чим станом на 28.12.2022 вся заборгованість за кредитом стала простроченою і Банк направив повідомлення про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте вказане повідомлення було проігнороване відповідачем. Станом на 22.08.2023 заборгованість відповідача перед Банком становить 97950,85 грн (тіло кредиту).
Ухвалою судді від 27 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
17 листопада 2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона не погодилася із позовними вимогами, посилаючись на те, що анкета-заява не містить жодної інформації про розмір відсотків; роздруківка з умов договору не підписана відповідачем, підтверджень того, що вказані документи станом на день укладення договору містили умови, зокрема щодо сплати відсотків за користування кредитом, щодо порядку повернення кредитних коштів, терміну використання, матеріали справи не містять. Зазначена заборгованість не є заборгованістю за тілом кредиту, оскільки повністю складається з відсотків. Матеріали справи не містять жодного договору, що підписаний відповідачем, окрім Анкети-заяви, а також відсутні первинні документи, що підтверджують достовірність заборгованості, докази надання відповідачеві платіжної картки, її номер та строк дії. Відповідач стверджує, що не має такої заборгованості. Натомість, відповідно до банківської виписки, отриманої відповідачем у мобільному додатку заборгованість становить 16378,85 грн. і саме таку суму відповідач вважає достовірною і просить частково задовольнити позовні вимоги Банку, а саме у розмірі боргу 16378,85 грн., а в іншій частині відмовити.
24 листопада 2023 року від позивача АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь на відзив, яку суд залишає без розгляду через не дотримання позивачем вимог ст. 178, 179 ЦПК України в частині відсутності документів на підтвердження надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
18.12.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд залишає поза увагою, оскільки відповідь на відзив судом не прийнято до розгляду.
Представник позивача АТ «Універсал Банк» надав суду письмові пояснення від 29.12.2023, у яких підтримав позовні вимоги, пославшись на порядок укладення договору у вигляді електронного документу відповідно до вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну комерцію». Крім того, зазначив про правомірність укладання сторонами кредитного договору шляхом підписання Анкети-заяви з накладанням електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису і має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах. Вважав, що доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором боржником не надано, відповідач не надала контррозрахунку. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 81572,00 грн, баланс складає (мінус) 19062,82, тобто заборгованість становить 100634,85, яка складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту та суми овердрафту (мінус по картці), яка становить мінус 19062,85. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла ця заборгованість.
09 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 надала суду письмові пояснення, у яких підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, акцентувала увагу суду на те, що редакція Умов та правил, що наявна в матеріалах справи може носити показовий характер та може змінюватися та доповнюватися позивачем. Жодних доказів на підтвердження заборгованості обумовлену будь-яким договором відповідача перед позивачем та термін погашення якої настав на час подання позову позивачем не надано, оскільки не надано жодного підписаного договору з боку відповідача, а долучено витяги умов та правил, які, на думку відповідача, не мають доказового значення. Наполягала на задоволенні позову частково в сумі 16378,85 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 13).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та є їй зрозумілими, а також зобов`язалась виконувати його умови (п. 2, 3 Договору).
Також, згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6 Договору).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До Анкети-заяви банком було долучено витяг Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів та витяг з Тарифів за карткою monobank з Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача.
Як вбачається із підписаної Анкети-заяви ОСОБА_1 визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Позивач зазначає, що взяті на себе зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит у розмірі 90 000 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка Monobank. Відповідач умови кредитного договору не виконувала, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість перед позивачем.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 22.08.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 листопада 2019 року у розмірі 97950,85 гривень.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч.1ст. 16 ЦК України).
Відповідно ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Частиною 1статті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2ст. 638 ЦК України).
Частиною 1ст. 205 ЦК Українипередбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частин 1, 3статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію»(далі Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустатті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що відповідач у справі погодилась з тим, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.
Факт підписання самої анкети-заяви від 12 листопада 2019 року сторонами не оспорюється.
Проте, наявні в матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно з роз`ясненнями, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін.
Підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги.
У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифів, їх підписання відповідачем відповідно достатті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Більш того, до позовної заяви позивачем надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, які затверджені Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 та набули чинності з 27.11.2021, тоді як Договір ОСОБА_1 підписаний у 2019 році, що об`єктивно унеможливлює визнання цих Умов складовою частиною Договору, укладеного між сторонами 12.11.2019 (а.с. 14).
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Тарифами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані Умови і правила кредитування не є складовою кредитного договору від 12 листопада 2019 року, укладеного шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви.
Предметом позову АТ «Універсал Банк», зокрема, є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також виходячи з вимог частини 2статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Звертаючись до суду з позовом, банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості станом на 09 листопада 2021 року. При цьому, як випливає з наданого позивачем розрахунку заборгованості, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, про що зазначалось вище, АТ «Універсал Банк» здійснювалось нарахування та списання відсотків, не відповідно до положень частини 1статті 1048 ЦК України(на рівні облікової ставки НБУ), а у збільшеному розмірі 37,2% (поточна ставка) та 74,4 % (прострочена ставка) за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості.
За період з 05.01.2021 по 22.08.2023 відповідачем сплачено відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 43448,38 гривень, що відображено в відповідній графі розрахунку заборгованості.
Зазначаючи про наявність заборгованості за тілом кредиту, позивач самовільно включив в неї нараховані відсотки, які фактично погашені позичальником, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту на вищезазначену суму.
Тому суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованості, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту, яка була фактично використана боржником, складає 54502,47 гривень (97950,85 43448,38) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача АТ «Універсал Банк».
До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 30.11.2022 № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 № 1512/2-214/11; від 21.09.2022 № 381/1647/21; від 01.08.2022 № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 № 128/2269/20; від 01.06.2022 № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 № 219/7527/16; від 25.05.2022 № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 № 336/4796/18; від 09.02.2022 № 161/5648/20; від 02.02.2022 № 205/7751/16-ц.
Щодо доводів відповідача про відсутність доказів на підтвердження пред`явленої до стягнення заборгованості, зокрема відсутність первинних документів, суд зазначає наступне.
Виписка по рахунку відповідача є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому, може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.
Крім того, суд вважає хибними твердження відповідача про наявність у неї заборгованості у розмірі 16378,85 грн, що, нібито відображено у виписці по рахунку.
Так, з наданого відповідачем Руху коштів по картці від 31.10.2023 вбачається, що відповідачем за період з 12.11.2019 по 12.01.2023 було використано кредитних коштів в сумі 198388,89 грн, зараховано за вказаний період 100438,04 грн, що підтверджує розмір заборгованості, розраховану та пред`явлену до стягнення позивачем у розмірі 97950,85 грн., тоді як сума 16378,85 грн є кредитною сумою на балансі рахунку, яку могла використовувати відповідач.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 54502,47 гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1503,04 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 211, 263-265,268,273, 279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank від 12 листопада 2019 року станом на 22 серпня 2023 року в сумі 54 502 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дві) гривні 47 коп.
У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1503,04 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 22 січня 2024 року.
Суддя: О. В. Колочко
Судове рішення № 116584461, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 22.01.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/8216/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: