Ухвала суду № 116577050, 26.01.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

26 січня 2024 року Справа №200/4012/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши заяву представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/4012/22 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344; юридична адреса: 61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків страхових виплат за період з 10 червня 2015 року по дату фактичної виплати заборгованості зі страхових виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків страхових виплат за період з 10 червня 2015 року по дату фактичної виплати заборгованості зі страхових виплат відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Рішення суду набрало законної сили 01.05.2023, виконавчі листи видано 07.07.2023.

17 січня 2024 року представник позивача - Гуревич Родіон Геннадійович через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/4012/22.

Підставою для подання зазначеної заяви стало те, що боржник до теперішнього часу не виконав рішення суду і, крім того, згідно змісту його листа № 2000-0202-8/192863 від 29.12.2023 його виконання взагалі ним не планується.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду даної заяви по суті, суд враховує такі норми адміністративно-процесуального законодавства та обставини справи.

Статтею 167 КАС України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, частиною 1 зазначеної статті визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно частини 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що клопотання/заява повинно бути обґрунтованим та містити підстави, якими заявник мотивує необхідність його задоволення.

Відповідно до вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі відповідають також і положення пункту 1 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до вимог статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2023 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 200/4012/22, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків страхових виплат за період з 10 червня 2015 року по дату фактичної виплати заборгованості зі страхових виплат відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до визначення, наданого у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.062016 № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Суд звертає увагу, що зі змісту доданих до заяви про встановлення судового контролю щодо виконання рішення у даній справі документів не вбачається наявність звернення позивача або його представника до органів державної виконавчої служби України, наявність відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання даного судового рішення, вчинення посадовими особами органів ДВС належних дій щодо примусового виконання судового рішення тощо.

Таким чином наявні підстави для виконання рішення у даній судовій справі у примусовому порядку на підставі виданого судом виконавчого листа.

Отже, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на звернення до органів державної виконавчої служби щодо належного примусового виконання виконавчого листа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 200/4012/22.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява представника позивача від 17.01.2024 є необґрунтованою і очевидно безпідставною та подана до суду з порушенням приписів ст. 167 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву заявнику без розгляду.

Враховуючи зазначене, заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у вказаній справі є очевидно безпідставною та необґрунтованою, що є підставою для її повернення заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 200/4012/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.В. Ушенко