Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
26 січня 2024 року Справа 160/19581/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали заяву Державної податкової служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/19581/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
25 січня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява Державної податкової служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/19581/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 3статті 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону УкраїниПро Державний бюджет України» на 2024 ріквстановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
За змістом приписів пп.2 п.3 ч.1 ст.4 Закону України«Про судовий збір»за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні адміністративного позову до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» було сплачено судовий збір у розмірі 49620,00грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 886 від 06.12.2022 року (а.с. 14).
Отже, за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами має бути сплачено судовий збір у розмірі 40260,00грн., оскільки статтею встановлено обмеження ставки судового збору п`ятнадцятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви перевищує це обмеження.
Державною податковою службою України при поданні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було подано платіжну інструкцію № 2463 від 12 жовтня 2023 року на суму 2684,00грн., сплачену до Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/19598/22.
Тобто, платіжна інструкція № 2463 не відноситься до розгляду заяви у справі № 160/19581/22 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Позивачем не було заявлено клопотань про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник чітко зазначає підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - п.1 ч. 2ст. 361 КАС України, відповідно до якогопідставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
При цьому, згідно п.1 ч. 1ст. 363 КАС Українизаяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1частини другоїст. 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Проте, в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник не зазначає коли саме він дізнався про існування нововиявлених обставин, але зазначає, що подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не могло бути здійснено раніше через введення воєнного стану на території України.
Розглянувши доводи в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку звернення з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд зазначає про наступне.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно зістаттею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»(далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертоюстатті 26 Закону № 389-VIIIвстановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина першастатті 10 Закону №389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленогозакономстроку.
При цьому Державною податковою службою України не було наведено конкретних фактичних обставин, які б свідчили про непереборні обставини, що зумовили звернення до суду з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами з пропуском встановленого законом строку.
Окрім наведеного, суд зазначає, що провадження у справі № 160/19581/22 було відкрито 12.12.2022 року, тобто вже після введення воєнного стану на території України. В ході розгляду справи Державна податкова служба України користувалась своїми процесуальними правами та подавала відзив проти позову, заяви та клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки заява Державної податкової служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 КАС України, таку необхідно залишити без руху та надати заявнику десятиденний строк на усунення зазначених недоліків.
Заявнику у цей строк необхідно усунути вказані вище недоліки заяви шляхом подання до суду заяви, оформленої у відповідності до положень статті 361 КАС України, та документу про сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Державної податкової служби України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/19581/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 40260,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); або
- документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
-заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядкустатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Рябчук
Судове рішення № 116576966, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 26.01.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/19581/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: