Постанова № 11657395, 16.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2010 р.справа № 11/82/09-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Католікяна М.О. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

апеляційну скаргу Головного управління

Державного казначейства України у Запорізькій області,

на постанову господарського суду Запорізької області

від 11.12.2009р.

у справі № 11/82/09-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства

«Запорізький завод феросплавів»,

вул. Діагональна, 11, м. Запоріжжя, 69035;

до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

до відповідача Головного управління

Державного казначейства України у Запорізькій області,

пр. Леніна, 168, м. Запоріжжя, 69107;

за участю Прокурора Запорізької області,

вул. Матросова, 29-А, м. Запоріжжя, 69057;

про стягнення 15.927.912,00 грн.

встановив: Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів», за участю Прокурора Запорізької області, подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, та до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, про

визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої ДПІ, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Товариству ПДВ за серпень 2008р.;

стягнення з державного бюджету України 15.927.912,00 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за серпень 2008 року.

Господарський суд Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) своєю постановою від 11.12.2009р. у справі № 11/82/09-АП позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що заявлена сума бюджетного відшкодування за серпень 2008 року підтверджена контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки. Висновку органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не було надано. Платник податку, відповідно, має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на приписи Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав для відшкодування ПДВ з бюджету, є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно до Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

В результаті автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів Позивача на рівні ДПА України виявлені значні розбіжності в декларуванні податкових зобовязань контрагентами-постачальниками ПП «Весна», ПП «Демол-Сервіс», з обсягами сум ПДВ у складі податкового кредиту підприємств-покупців ТОВ «Компанія «Ресурс», ВАТ «Приват-Холдінг».

Користувачем «податкових ям»є ВАТ «Запорізький завод феросплавів».

Довідка за результатами виїзної позапланової перевірки не є підставою для отримання бюджетного відшкодування. Остаточні висновки щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування може бути складено тільки за результатами зустрічних перевірок.

Просить постанову господарського суду Запорізької області скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Контроль за справлянням (стягненням) податку на додану вартість покладено на податкові органи. Органи Державного казначейства України не приймають самостійного рішення щодо перерахування сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Просить постанову господарського суду Запорізької області скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказував на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010р. № 472 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Католікян М.О., Мірошниченко М.В.

В засіданні, відкритому 10.06.2010р., за клопотанням СДПІ розгляд справи відкладався.

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області та Прокуратура Запорізької області процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».

Сутність спору: Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Запорізький завод феросплавів»є платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом № 11030282 про реєстрацію платником податку на додану вартість, виданого Спеціалізованою ДПІ 13.09.2006р.

У вересні 2008 року платником податку на додану вартість ВАТ «Запорізький завод феросплавів»подано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008р., у відповідності з рядком 25 якої «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»- 15.927.912,00 грн.

Протягом жовтня-листопада 2008 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена позапланова виїзна документальна перевірка ВАТ «Запорізький завод феросплавів»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку з серпень 2008р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з червня 2008 року по липень 2008 року.

За результатами перевірки складено Довідку № 68/08-08/00186542, у відповідності з виводами якої, остаточний висновок щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2008 року буде складено за результатами отримання зустрічних перевірок.

23.12.2008р. Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів»було подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, та до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, про

визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої ДПІ, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Товариству ПДВ за серпень 2008р.;

стягнення з державного бюджету України 15.927.912,00 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за серпень 2008 року.

Колегія суддів, заслухавши представника СДПІ, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Судове рішення мотивоване тим, що висновку органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, СДПІ не було надано. В той же час, заявлена сума бюджетного відшкодування за серпень 2008 року підтверджена Довідкою контролюючого органу.

Така позиція суду першої інстанції видається колегії помилковою в силу наступного.

Необхідно розрізняти право на позов у матеріальному розумінні і право на позов у процесуальному розумінні.

Право на позов у процесуальному розумінні це право на подачу позовної заяви з метою захисту порушеного права в принципі.

У матеріальному розумінні право на позов це право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного суб'єктивного права і право отримати такий захист.

При цьому, в теорії права ці повноваження розглядаються неоднозначно.

Отже, за своєю структурою право на позов як право на судовий захист складається з права на пред'явлення позову і права на його задоволення.

Так, у відповідності з підпунктом 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), в редакції, чинній до 31.03.2005р., підставою для отримання відшкодування були дані тільки податкової декларації за звітний період. Платник податку мав право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Водночас, в чинній редакції Закону (168/97-ВР) наведені вище правила відсутні.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, спеціальним Законом (168/97-ВР) права звернення до суду з позовом про стягнення коштів бюджету не передбачається.

Наведеному кореспондує і зміст частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За таких обставин задоволення позову про стягнення на користь Позивача бюджетної заборгованості з податку на додану не видається можливим.

Крім того, з огляду на приписи підпункту 7.7.5 (168/97-ВР) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. <…> Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому, термін «закінчення перевірки», у пятиденний строк якого податковий орган зобов'язаний органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, слід розуміти значно ширше, а ніж складання Довідки за результатами перевірки.

В контексті наведеної норми слід враховувати і перевірки, які проводяться податковим органом по основних постачальниках, що мали правові відносини з платником ПДВ, за їх місцезнаходженням, з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення основними постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ.

Встановлення цих обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки, може бути пов'язано як з питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах перевірки; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються.

В іншому випадку вихолощується сутність підпункту 7.7.5 Закону (168/97-ВР) щодо обовязку податкового органу провести перевірку для визначення достовірності нарахування такого відшкодування.

Отже, саме тільки ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування Товариству ПДВ за серпень 2008р. не є безумовним та встановленим фактом протиправності та бездіяльності Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.

При цьому, іншого в обґрунтування позову Позивач не доводив.

Окрім викладеного, згідно з підпунктами 7.7.1, 7.7.2 Закону (168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Фактична сплата постачальникам має бути переконаним та беззаперечно встановленим судом юридичним фактом реальної дійсності конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Зовсім не очевидним є існування такого факту і для суду, що розглядав справу, за відсутності належних та допустимих доказів такого в матеріалах справи.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

В силу приписів частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 11.12.2009р. у справі № 11/82/09-АП скасувати.

У позові відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 17.09.2010р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя М.О.Католікян

Суддя М.В.Мірошниченко