Постанова № 11656700, 21.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2010 року № 2а-12905/10/2670

16:19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією»

доДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

проскасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 20871892 від 13.08.2010 Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 20871892 від 13.08.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», так як в спірних правовідносинах позивач виступає майновим поручителем, який в порядку статті 11 Закону України «Про іпотеку»зобовязаний відповідати перед іпотекодержателем виключно в межах суми зобовязання.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення при йно в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», з метою виконання виконавчого документа.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження № ВП 20871892 від 13.08.2010 постановлено:

«відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 1005, виданого 10.06.2010 Приватним нотаріусом Хоміч О.М.,

запропоновано звернути стягнення за цим виконавчим написом на майно: нерухоме майно - нежитлова будівля літ. „Н-2", „Н-1"- виробничий корпус зі складом загальною площею 5014,7 кв.м., знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок № 355-3 (триста п'ятдесят п'ять тире три) - належить на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 06.03.2007 за реєстровим № 841 Олефір О.Г. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в Обласному КП Львівської обласної ради «БТІ та експертної оцінки" 23.03.2007 за реєстраційним №12901741; що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ГЕОЛСЕРВІС»з іноземною інвестицією, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Спаська, 17а, код ЄДРПОУ 21912188, рахунок № 26001010046720 в ВАТ ВТБ Банк. За рахунок коштів, виручених від реалізації в установленому чинним законодавством порядку заставленого майна задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, (місцезнаходження: місто Київ, Бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 6.8/26; МФО 321767, код ОКПО 14359319 рахунок №29097000003074) в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ ВТБ Банк МФО 306931 код ОКПО 25021032 - в розмірі 2666680,63 (два мільйони шістсот шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят доларів США 63 цента) доларів США або 21115043,89 (двадцять один мільйон сто п'ятнадцять тисяч сорок три гривень 89 копійок) гривень згідно офіційного курсу НБУ на «10»червня 2010 року 1 долар США=7,9181 гривень та 166541,74 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот сорок одна гривень 74 копійки) гривень, з яких: - 2445000,00 (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч доларів США 00 цент) доларів США або 19359754,50 (дев'ятнадцять мільйонів триста п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривень 50 копійок) гривень - заборгованість за кредитом, -221680,63 (двісті двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят доларів США 63 центів) доларів США або 1755289,40 (один мільйон сімсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 40 копійок) гривень - заборгованість щодо відсотків за користування кредитом, - 76122,54 (сімдесят шість тисяч сто двадцять дві гривень 54 копійки) гривень - відсотки за неповернення кредиту, - 90419,20 (дев'яносто тисяч чотириста дев'ятнадцять гривень 20 копійок) гривень - пеня за неповернення відсотків за користування кредитом терміном з 01.12.2009 до 09.06.2010. Термін за яким провадиться стягнення заборгованості складає з 01.11.2009 до 09.06.2010. З метою відшкодування кредиторові внесеної за вчинення виконавчого напису плати, пропоную також стягнути з боржника 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.

Накласти арешт на все майно, що належить боржнику: ТОВ "СП"Геолсервіс" з іноземною інвестицією у межах суми звернення стягнення: 21286585,63 грн.

Заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови.».

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження»(від 21.04.1999 N 606-XIV)визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положень частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази, виконавчі написи нотаріусів, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Положеннями частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Положеннями частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»передбачені права, що має державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження.

Положеннями статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Щодо твердження позивача про безпідставність винесення оскарженого рішення в частині відкритті виконавчого провадження, суд дійшов висновку про безпідставність такої позиції.

Адже, статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що виконавчі документи, що підлягають виконанню державною виконавчою службою. Зокрема, відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів.

При цьому, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено вимоги до виконавчого документа.

За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження позивача про безпідставність відкриття виконавчого провадження, адже відповідач зобовязаний в порядку статті 19 Конституції України діяти в межах та порядку встановлених законами України. З огляду на те, що поданий для виконання документ відноситься до виконавчих та відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»у відповідача відсутні були підстави для прийняття іншого рішення, ніж передбаченого статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження»- відкриття виконавчого провадження.

Щодо твердження позивача про безпідставне та необґрунтоване застосування арешту на все майно та заборони на його відчуження.

Частиною другою статті 55 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Статтею 62-1 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором.

Матеріалами справи встановлено, а сторонами не оспорюється, що відповідно до умов договору № 16/07-1-3 від 26.04.2007, укладеного між ВАТ ВТБ Банк та ТОВ СП з II «Геолсервіс», ТОВ СП з II «Геолсервіс»є майновим поручителем за ТОВ СП «Ібоя», а договори укладені з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором останнього.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 N 898-IVіпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку»визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в частині оскарження обсягу арешту, застосованого оскаржуваним рішенням. Адже, оскаржуваним рішенням накладено арешт на все майно боржника та введено заборону відчуження всього його майна. Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що в порядку статті 55 Закону України «Про виконавче провадження»чітко та виключно встановлено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. Так як накладення арешту на об'єкт іпотеки є дотриманням положень статті 11 Закону України «Про іпотеку». Викладене підтверджуються тим, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням. Оскільки матеріалами справи встановлено, а сторонами не спростовано факт, що позивач є майновим поручителем, то відсутні підстави для застосування арешту на все майно боржника та заборони відчуження всього його майна. Адже, такі виконавчі дії підлягають вчиненню лише в межах суми стягнення, тобто в розглядаємому випадку лише в межах вартості предмета іпотеки, визначеного виконавчим написом.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову про відкриття виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби № 20871892 від 13.08.2010 скасувати в частині накладення арешту та заборони здійснювати відчуження на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією», окрім нерухомого майна, визначеного виконавчим написом № 1005 від 10.06.2010, посвідченого приватним нотаріусом Хоміч О.М., а саме: нерухоме майно - нежитлова будівля літ. „Н-2", ,,Н'-1'- виробничий корпус зі складом загальною площею 5014,7 кв.м., знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок №355-3 (триста п'ятдесят п'ять тире три) - належить на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 06.03.2007 року за реєстровим №841 Олефір О.Г. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в Обласному КП Львівської обласної ради «БТІ та експертної оцінки»23.03.2007 року за реєстраційним №12901741.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 28.09.2010.