Постанова № 11656609, 06.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4378/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

представника позивача - Козачук О.С.,

представника відповідача - Новікової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Контур"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Контур",17 вересня 2010 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.08.2010 року № 223 прийнятий відповідачем в порушення вимог підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки у ньому не вказано жодної з підстав, передбачених цим підпунктом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з огляду на те, що за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності позивача з податку на додану вартість на рівні ДПА України за період з червня 2008 року по червень 2010 року та його контрагентів встановлено розбіжності в окремих податкових періодах. Крім того, згідно бази контрагентів було встановлено, що підприємство протягом 2010 року формувало податковий кредит від підприємств з ознаками фіктивності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Контур" зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23702866 (а.с. 11).

Комісією Кременчуцької ОДПІ 27.08.2010 року прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Контур", яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 223 (а.с. 9).

Згідно зазначеного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації ПП "Контур" в якості платника податку на додану вартість слугував висновок відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ від 27.08.2010 року № 212.

Правовою ж підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість вказано припис підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04. 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Суд вважає, що відповідач неправильно застосував вказану норму закону, оскільки пункт 9.8 статті 9 Закону № 168 встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону № 168 реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Як свідчить аналіз наведеної норми, реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється в двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Це обумовлено тим, що діюча в Україні спрощена система оподаткування, при переході на яку реєстрація особи в якості платника ПДВ анулюється, залежно від її виду передбачає або особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, відмінний від встановленого Законом № 168, або взагалі звільнення особи від сплати вказаного податку на підставі рішення суду чи з будь-якої іншої причини.

Таким чином, посилання в підпункті "в" пункту 9.8 статті 9 Закону № 168 на "будь-яку іншу причину" стосується виключно причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість при перебуванні її на спрощеній системі оподаткування.

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 9.8 статті 9 Закону № 168, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Контур" від 27.08.2010 року № 223, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього акту підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Контур" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати дії Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області щодо винесення акта про анулювання реєстрації Приватного підприємства "Контур" як платника податку на додану вартість незаконними.

Визнати протиправним та скасувати акт Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 223 про анулювання реєстрації Приватного підприємства "Контур" як платника податку на додану вартість.

Зобовязати Кременчуцьку обєднану державну податкову інспекцію в Полтавській області поновити Приватне підприємства "Контур" як платника податку на додану вартість.

Зобовязати Кременчуцьку обєднану державну податкову інспекцію в Полтавській області поновити Приватне підприємства "Контур" в базі платників податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Приватного підприємства "Контур" (код ЄДРПОУ 32687015) в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2010 року.

СуддяО.О. Кукоба