Рішення № 116561328, 26.01.2024, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/2389/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектора СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Салівонова Василя Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1113919 від 17.12.2023 та закриття провадження у справі,

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектора СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Салівонова Василя Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1113919 від 17.12.2023 та закриття провадження у справі, звернувся ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1113919 від 17.12.2023, винесеною інспектором ВП №3 (м.Острог) Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції Салівоновим В.А. його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Зазначає, що дана постанова у справі про адміністративне правопорушення мотивована тим, що 17.12.2023 14:57:59 в с.Тесів він порушив п.2.1.а ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Дії посадової особи по складанню постанови ЕНА №1113919 від 17.12.2023 вважає протиправними, а постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з відсутністю доказів вчинення ним адміністративного правопорушення та порушенням інспектором норм матеріального права при складанні постанови.

Посилається на те, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана, однак будь-яких доказів, що підтверджують даний факт, інспектором вважає, здобуто не було.

Вказує, що дійсно, що 22.11.2023 відносно нього була розглянута справа про адміністративне правопорушення відносно за ч. 1 ст. 130 КУпАП в Острозькому районному суді.

Постанову суду (із повним текстом) він отримав лише 18.12.2023, до цього часу вважав, що має право керувати транспортними засобами, так як на момент 22.11.2023 постанова не вступила у законну силу і він мав тимчасовий талон.

Вважає, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає дійсності,а фактвчинення нимпорушення єлише припущенням,оскільки постановапро позбавленняйого права керування транспортним засобом ним оскаржується в апеляційному порядку і на момент винесення постанови ЕНА№1113919від 17.12.2023 в законнусилу невступила.

За вказаних обставин вважає, що оскаржувана постанова порушує його права, свободи та інтереси, відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, а тому просить скасувати постанову серії ЕНА№1113919від 17.12.2023 та закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.01.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити у спрощеному провадженні без виклику сторін, визначено сторонам строки для подання письмових заяв по суті справи. Зазначеною ухвалою строк для подання відзиву, з врахуванням положень ч.1 ст.286 КАС України, за якими адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, було визначено до 15.01.2024.

Ухвалою суду від 15.01.2024 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено інспектора СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Салівонова В.А.

Відповідач відзиву на позов та доказів,що підтверджуютьзаперечення протипозову у встановлений судом строк не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 подав пояснення на позовну заяву, в яких вважає, що всі дії щодо складення постанови серії ЕНА №1113919 від 17.12.2023 ним виконано відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, що 22.11.2023відносно ОСОБА_1 була винесеназа ч.1ст.130КУпАП постанова Острозького районного суду про позбавлення його права керування транспортним засобом на один рік, яка набрала законної сили 05.12.2023. Просив в задоволенні позовної заяви відмовити.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є правовим актом індивідуальної дії.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА№1113919 17.12.2023 о 14:57:59 в с.Тесів ОСОБА_1 порушив п.2.1.а ПДР - керував транспортним засобом як особа, позбавлена права керування транспортним засобом, яка була винесена інспектором ВП №3 (м.Острог) Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції Салівоновим В.А. за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Надаючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходить з наступного.

Пунктом 11 ч. 1 ст.23Закону України"ПроНаціональну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України"Продорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001№1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п.1.1. ПДР, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Отже, відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП може настати в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Позивач посилається на те, що 22.11.2023 відносно нього була розглянута справа про адміністративне правопорушення відносно за ч.1 ст. 130 КУпАП в Острозькому районному суді.

Постанову суду (із повним текстом) він отримав лише 18.12.2023, до цього часу вважав, що має право керувати транспортними засобами, так як на момент 22.11.2023 постанова не вступила у законну силу і він мав тимчасовий талон.

Вважає, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає дійсності,а фактвчинення нимпорушення єлише припущенням,оскільки постановапро позбавленняйого права керування транспортним засобом ним оскаржується в апеляційному порядку і на момент винесення постанови ЕНА№1113919від 17.12.2023 в законнусилу невступила.

Крім того, відповідно до письмових пояснень позивача ОСОБА_1 22.11.2023 відносно нього була розглянута справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в Острозькому районному суді, яку він отримав із повним текстом лише 18.12.2023, і оскаржив її в апеляційному порядку.

Згідно постанови Рівненського апеляційного суду від 11.01.2024 копію постанови із повним текстом за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 отримав 18.12.2023 і ОСОБА_1 було поновлено строк на апеляційне оскарження.

Оскільки строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 згідно постанови Рівненського апеляційного суду від 11.01.2024 поновлено, постанова Острозького районного суду набрала законної сили -11.01.2024.

Окрім того, при вирішенні спору, суд виходить і з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ч.1, 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Доказів надання позивачу можливості в повному обсязі скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та того, що права при розгляді справи про адміністративне правопорушення були роз`яснені позивачеві під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем суду не надано.

Водночас, як зазначив позивач, відповідач при винесенні постанови не надав йому можливості скористатися своїми правами, надати пояснення чи докази, та розглянув справу одноосібно, без надання йому права на подачу доказів правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 4 розділу Інструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ України07.11.2015№1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.4 ст.126 КУпАП.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зазначені положення містяться і в п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", які вказують, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

За змістом зазначених норм, поліцейський, з урахуванням того, що особа заперечувала факт вчинення правопорушення, мав здійснити заходи для збереження доказів правопорушення, із зазначенням тих матеріалів, що додаються до постанови (рапорт, пояснення, фотофіксація, цифровий носій відеозапису, тощо), однак такі докази зібрані не були.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідачем не було надано жодного доказу, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові. Інші відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови відсутні.

Отже, поліцейським при виявлені правопорушення, фіксації правопорушення, формуванні доказової бази (матеріалів справи), розгляду справи про адміністративне правопорушення не було дотримано вимог ст. 258 КУпАП, оскількипісля виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Окрім того,у справіза конституційнимподанням УповноваженогоВерховної РадиУкраїни зправ людинищодо офіційноготлумачення положеннячастини першоїстатті 276КУпАП Конституційнийсуд Українив своємурішенні від26травня 2015року №5-рп/2015зазначив,що провадженняу справіпро адміністративнеправопорушення передбачаєнизку визначениху законіпослідовних дійвідповідного органу(посадовоїособи)та дійшов висновку, що всі види правопорушень розгляду у скороченому провадженні не підлягають та навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов`язковою і має передувати такому розгляду справи.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 у справі №537/2088/17, правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Згідно ч.1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач відзиву на позов, доказів, що підтверджують заперечення проти позову у встановлений судом строк не подав і правомірність свого рішення не довів.

Враховуючи наведене, суд вважає висновки поліцейського про порушення позивачем Правил дорожнього руху такими, що не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини, з якими закон пов`язує настання даних подій, відповідачем не доведені.

Приписами ст. 129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наведене свідчить, що під час винесення постанови були порушені норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.7КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою її було винесено передчасно та не дотримано встановленого законом порядку її винесення, поліцейським при її винесенні не було зібрано відповідні докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП нічим не спростовується, поліцейським при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були дотримані положення КУпАП щодо необхідності з`ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України при обґрунтованості заявлених вимог щодо наявності підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд уповноважений закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому з метою повного відновлення прав позивача суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст. 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Рівненській області.

На підставі ст.222, 258, 265-2, 283, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.9, 246, 250, 268, 286 КАС України

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, інспектора СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Салівонова Василя Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1113919 від 17.12.2023 задовольнити.

Постанову серії ЕНА №1113919 від 17.12.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Рівненській області 536,80 грн. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.01.2024.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.