Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 25.01.2024Справа № 554/675/24 Провадження № 1-кс/554/1519/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.01.2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023170010000404 від 13.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Слідчий звернувся до суду з клопотанням посилаючись на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170010000404 від13.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато на підставі повідомлення начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 11.10.2023, згідно якого співробітник виправної колонії молодший інспектор ВНіБ ОСОБА_4 , 2004 р.н., проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з особами, які утримуються у вказаній установі, а також невстановленими цивільними особами організував незаконний канал постачання та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин засудженим особам, які утримуються в зазначеному пенітенціарному закладі.
24.01.2024 на СТЛ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, надійшло повідомлення старшого оперуповноваженого Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», згідно якого 24.01.2024, при огляді особистих речей у молодшого інспектора Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» ОСОБА_5 виявлено невідому речовину рослинного походження, схожу на наркотичну.
Відповідно до ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті.
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255цього Кодексу.
Відповідно до ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Таким чином, з метою врятування та збереження майна і речей, які можуть бути використані у кримінальному провадженні в якості доказів, як вини окремих службових осіб у вчиненні вказаного правопорушення, так і їх невинуватості, слідчим прийнято рішення про проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді, а самекоридору входу зони що охороняється (за постом № НОМЕР_1 , вхід до охороняємої зони) Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Божківське, вул. Центральна, 5 та за письмовою згодою начальника установи, як володільця вказаного приміщення.
Вищевказане рішення прийнято з метою врятування майна, яке має значення для досудового розслідування, а саме: речей та документів, які можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та фіксації відомостей кримінального правопорушення.
Так, у період часу з 08 год. 57 хв. до 10 год. 23 хв., 24.01.2024, у порядку ч. 3 ст.30 Конституції України, ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук коридору входу зони що охороняється (за постом № НОМЕР_1 , вхід до охороняємої зони) Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Божківське, вул. Центральна, 5, у ході якого виявлено та вилучено:
прозорий зіп-пакет, в якому міститься речовина зеленого кольору у подрібненому та висушеному стані у паперовому згортку, який знаходився в поліетиленовому пакеті синього кольору у передній накладній кишені рюкзака ОСОБА_4 .
Вказану речовину зеленого кольору, прозорий зіп-пакет, аркуш паперу та поліетиленовий пакет синього кольору поміщено до сейф-пакету Державного бюро розслідувань № S2038189, опечатано та вилучено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Постановою слідчого від 24.01.2024 речовину зеленого кольору у подрібненому та висушеному стані, прозорий зіп-пакет, аркуш паперу та поліетиленовий пакет синього кольору, які знаходилися у передній накладній кишені рюкзака ОСОБА_4 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62023170010000404 від13.10.2023.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, незастосування арешту майна може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладені арешту на речі, виявлені та вилучені під час проведення обшуку 24.01.2024коридору входу зони що охороняється (за постом № 2, вхід до охороняємої зони) Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Божківське, вул. Центральна, 5, з метою огляду, призначення експертиз та отримання відповідної інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення, а без накладення арешту унеможливлює виявлення та огляд інформації, яка міститься на вилучених речах, призначення відповідних судових експертиз тощо.
Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного. Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023170010000404 від 13.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилученіречі під час проведення обшуку 24.01.2024 коридору входу зони що охороняється (за постом № НОМЕР_1 , вхід до охороняємої зони) Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)», за адресою: Полтавськ а область, Полтавський район, с.Божківське, вул. Центральна, 5, а самеречовину зеленого кольору у подрібненому та висушеному стані, прозорий зіп-пакет, аркуш паперу та поліетиленовий пакет синього кольору, які знаходилися у передній накладній кишені рюкзака ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 116561076, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 25.01.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/675/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: