Рішення № 116555103, 25.01.2024, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2125/23

Провадження № 2/396/76/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.01.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/2125/23 за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів збитки за незаконну порубку дерев в розмірі 11 716 грн. 54 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.11.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили незаконну порубку трьох сироростучих дерев у полезахисній смузі на території Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області, за що постановами державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Стецюренка С.О. від 20.02.2021 року №210756 та №210757 останніх було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. кожному. Розмір збитків, завданих відповідачами державі становить 11 716 грн. 54 коп., які розраховано згідно такс, вказаних у додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» з урахуванням індексу інфляції. В добровільному порядку сума спричиненого збитку відповідачами не відшкодована, а тому представник позивача звернувся до суду про відшкодування збитків в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.12.2023 року постановлено ухвалу суду про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.40).

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу, які останнійне отримавпрощо свідчитьпоштовий конверт,який повернувсяна адресусуду ізвідміткою "адресатвідсутній завказаною адресою", що відповідно до п.4 ч.8 ст.128ЦПКУкраїни вважається повідомлений належним чином. Відзив до суду не подав, з заявами та клопотаннями не звертався.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу, які останнійне отримавпрощо свідчитьпоштовий конверт,який повернувсяна адресусуду ізвідміткою "адресатвідсутній завказаною адресою", що відповідно до п.4 ч.8 ст.128ЦПКУкраїни вважається повідомлений належним чином. Відзив до суду не подав, з заявами та клопотаннями не звертався.

Крім того, відповідачі про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11ст. 128 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Справа розглядається відповідно до ст. ст. 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, на підставі наявних доказів.

25.01.2024 року постановлено хвалу суду про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.11.2020 року у полезахисній смузі на території Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили незаконну порубку трьох сироростучих дерев: два дерева породи "Акація" діаметром у корі біля шийки кореня 23,6 см, 26,2 см; та одне дерево породи "Ясен" діаметром 27,3 см без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка. У вказаному діянні зазначених вище осіб відсутня подія кримінального правопорушення, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 01.02.2021 року, яка винесена слідчою СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, лейтенантом поліції Гречан Іриною (а.с. 6).

Внаслідок незаконної порубки дерев державі завдано шкоди на суму 11 716,54 грн.

Розмір шкоди визначений позивачем, згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», про що свідчить розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення дерев у полезахисних смугах (а.с. 17).

Доказами вищезазначених обставин є зміст: протоколів про адміністративні правопорушення від 20 лютого 2021 року № 210756, від 20 лютого 2021 року № 210757 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 65-1 КУпАП (а.с. 11, 15); постанов від 20 лютого 2021 року № 210756 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, від 20 лютого 2021 року № 210756 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП (а.с. 12, 15), а також квитанцій про сплату ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зазначених вище штрафів (а.с. 13,16).

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на адресу відповідачів направлялась претензія про необхідність відшкодувати у добровільному порядку збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу незаконним вирубуванням дерев за межами населеного пункту на суму 11 716 грн. 54 коп., яка отримана відповідачами, що підтверджується копіями вказаної претензії (а.с. 18) та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.19-20). Однак збитки відповідачами добровільно не відшкодовані.

Статтею 66 Конституції України встановлено обов`язок кожної особи не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 24 ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України).

Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Сторонам, зокрема відповідачам, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідачів покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень проти позову. Тобто, відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України відповідачі повинні були довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ними заперечення.

Поряд з цим, відповідачі не скористались правом подати відзив на позовну заяву, не надано суду будь-яких доказів відсутності вини відповідачів у спричиненні шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Більше того, постанови про накладення на відповідачів адміністративного стягнення оскаржена у встановленому законом порядку не була. Відповідачі погодились з нею та добровільно сплатили накладений на них штраф.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачами чинного законодавства, а саме заподіяння шкоди у зв`язку з незаконною порубкою трьох сироростучих дерев, прямого причинного зв`язку та розміру шкоди, а відповідачами не спростовано відсутність їхньої вини в заподіянні шкоди, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідачів збитків за незаконну порубку дерев в розмірі 11 716 грн. 54 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) слід стягнути сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2 684 грн.

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 24, 105, 107 ЛК України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 29, 69-1 БК України, ст.ст. 5, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення збитків - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев в сумі 11 716,54 (одинадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн 54 коп., які перерахувати на рахунок: ГУК у Кіровоградській області /тг. Новоукраїнка, р/р IBAN UA818999980333169331000011471, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 25.01.2024 року.

Суддя: А. А. Русіна