Ухвала суду № 116509271, 24.01.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.01.2024Справа № 910/138/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши

зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, вул. Уманська, 8)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (07320, Вишгородський р-н, Київська обл., с. Сухолуччя, вул. Травнева, буд. 1Б)

про стягнення 179 335, 20 грн та зобов`язання забрати товар

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (07320, Вишгородський р-н, Київська обл., с. Сухолуччя, вул. Травнева, буд. 1Б)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, вул. Уманська, 8)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Прокредит Банк" (03049, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 107а, ідентифікаційний код: 21677333).

про стягнення 528 743, 55 грн та зобов`язання здійснити виконання обов`язку в натурі,

Без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 528 743,55 грн та зобов`язання виконання умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (надалі - позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір про закуплю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/23440/Ю від 19.07.2023 з додатковою угодою №1 від 15.08.2021 (надалі - договір) на поставку товару, укладений за процедурою закупівлі "Пральний порошок для промислових пралень Пасажирської Компанії", ідентифікатор закупівлі № UA-2023-05-04-007644-а. Проте відповідач порушив умови договору, а саме в частині оплати поставленої продукції, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 459 600,00 грн, крім цього останній нарахував до стягнення 0,1 % річних від простроченої суми у розмірі 143,55 грн.

Також позивач зазначає що, відповідачем в порушення умов договору, не здійснено надання письмових рознарядок на поставку залишку товару у кількості 20 000 кг на суму 919 200, 00 грн, що спричиняє позивачу упущену вигоду, в зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача надати письмову рознарядку на поставку залишку товару, прийняти товар та оплатити його.

Крім того, як вказує позивач, відповідачем було подано письмову вимогу № ПК-07/2573 від 20.12.2023 за банківською гарантією № 202.53428 від 29.06.2023, відповідно до якої Акціонерним товариством "Прокредит Банк" 22.12.2023 було автоматичному режимі списано кошти у сумі 69 000, 00 грн, які вносились позивачем як гарантійна сума належного виконання договору, що підтверджується копією меморіального ордера № 470842775/7000 від 22.12.2023, отриманою банком. Однак позивач вважає що, відповідачем неправомірно застосовано стягнення коштів за банківською гарантією забезпечення виконання договору та зазначає що, Акціонерне товариство "Прокредит Банк" мало підстави не здійснювати сплату за гарантією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.02.2024. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Прокредит Банк" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

16.01.2024 через підсистему "Електронний суд" Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що якість поставленого позивачем товару у кількості 10 000 кг на суму 459 600, 00 грн не відповідає вимогам ДСТУ 2972:2010, та враховуючи, що постачальником не здійснено заміну неякісного товару, у відповідача не виникало зобов`язання з оплати товару. Крім того, з огляду на порушення позивачем своїх зобов`язань, відповідачем було направлено повідомлення про розірвання договору від 20.12.2023 №ПК-07/2575, у зв`язку з чим у покупця відсутній обов`язок щодо надання письмової рознарядки на поставку решти товару. Водночас, за твердженням відповідача, у покупця були правові підстави для стягнення банківської гарантії в сумі 69 000, 00 грн.

Цією ж датою, до суду через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 179 335, 20 грн та зобов`язання забрати товар.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.09.2023 у відповідності до положень ст. 268, 269 ГК України, 673 Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 № П-7, позивачем за зустрічним позовом направлено відповідачу за зустрічним позовом вимогу про заміну неякісного товару, яка залишена без задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним зустрічним позовом про стягнення 91 920, 00 грн штрафу, 39 985, 20 грн пені, 10 150, 00 грн витрат, понесених позивачем за зустрічним позовом на проведення лабораторних досліджень, 17 280, 00 грн витрат на оплату послуг з експертизи якості, 20 000, 00 грн витрат на оплату товарознавчої експертизи, а також зобов`язання відповідача за зустрічним позовом забрати неякісний товар.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п.4).

Суд зазначає, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко і не залежати від настання тих чи інших обставин, а тому позивач вправі визначати один чи кілька способів захисту, які, однак, не будуть альтернативними чи обґрунтовуватись відповідними застереженнями щодо настання чи ненастання певних обставин тощо.

При цьому, суд зауважує, що судове рішення за результатами вирішення спору не може бути абстрактним або умовним, а повинно містити відповідні до закону або договору способи захисту прав та інтересів позивача з чітко визначеним переліком вимог.

Однак, всупереч наведеному, вищезазначена позовна вимога сформульована позивачем за зустрічним позовом нечітко та не конкретно, зокрема, у прохальній частині позовної заяви заявник просить "зобов`язати ТОВ "Гренландія НВП" забрати неякісний товар зі складу позивача".

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно подати заяву в якій чітко та конкретно сформулювати позовну вимогу спрямовану на захист порушеного права позивача у передбачений законом спосіб.

Крім іншого, суд зазначає, що п. 2 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028, 00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19).

Суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання забрати неякісний товар зі складу позивача за зустрічним позовом має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини 3 статті 162 і статті 163 ГПК такий обов`язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

Таким чином, вимога Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання забрати неякісний товар зі складу позивача за зустрічним позовом є вимогою майнового характеру, а тому розмір судового збору повинен визначатися з урахуванням вартості спірного товару.

Отже, вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162 та ст. 163 Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів на підтвердження визначеної ціни позову не виконані позивачем належним чином.

Враховуючи, що позивачем невірно визначено ціну позову, господарський суд позбавлений можливості зазначити, яка саме сума судового збору підлягає сплаті.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням встановлених недоліків, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі ч.1 ст.174 ГПК України із встановленням 5-деннного строку з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви, в якій чітко та конкретно сформулювати позовну вимогу спрямовану на захист порушеного права позивача у передбачений законом спосіб, зокрема, конкретизувати який саме товар, його кількісні та вартісні показники, надання документів на підтвердження визначеної вартості спірного товару, а також, у разі необхідності, доказів доплати судового збору виходячи з ціни спірного товару відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"

Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" без руху.

2. Встановити позивачу за зустрічним позовом п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

Ухвала набирає законної сили 24.01.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Г. Пукшин