Рішення № 116502388, 24.01.2024, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5530/23

2/215/445/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

за участю секретаря судового засідання Савельєвої Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

26.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, в якій просить встановити їй двомісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 20.04.2012 видане Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Після смерті матері відкрилась спадщина на належну їй, згідно свідоцтва про право власності від 14.06.1996 року квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначає, що є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері, але у встановлений законом термін не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувал за межами України, тому вважає що строк пропущено з поважних причин.

Звертає увагу, що постійно проживала разом із матір`ю на час її смерті, доглядала її , а потім виїхала на заробітки за кордон, вважала, що постійного проживання разом із спадкодавцем буде достатньо для прийняття спадщини, але постановою нотаріуса від 12.08.2023 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просить задовольнити позовну заяву та проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Бальвас В. в судове засідання не з`явився, 10.11.2023 надав суду письмові пояснення та заяву в якій просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 09-30 год. 06.11.2023, за правилами загального позовного провадження та витребувано в приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу в Дніпропетровській області, Донченко В.Л., інформацію, хто звертався з заявою про прийняття спадщини та чи посвідчувався заповіт після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 08.12.2023 у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09:30 год. 24.01.2024.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.05.1969, виданого Тернівським держбюро РАЦС Дніпропетровської області, актовий запис №209, у відомостях про батьків зазначено: мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 (а.с. 8), яка 21.12.1991 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується архівною випискою із запису акту про реєстрацію шлюбу виданої 15.04.2021 службою цивільного стану м. Кишинів, згідно якої шлюб було зареєстровано 21 грудня 1991 року Відділом РАЦС м. Кишинів, актовий запис №1675 (а.с. 13).

Мати заявника змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого 19 лютого 1974 Тернівським р/б РАЦС, актовий запис № 87 (а.с. 7).

ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_3 на право власності на житло виданого 14.06.1996 Органом приватизації управління житлово-комунального господарства Закритого акціонерного товариства «Криворіжпівнічрудбуд» (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 26.04.2012 виданого Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №533 (а.с. 5).

Згідно акту від 23.08.2023, підписаного сусідами буд. АДРЕСА_3 , завіреного майстром дільниці №1, підтверджено, що ОСОБА_1 мешкала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю за адресою АДРЕСА_2 з травня 2007 та мешкає по теперішній час без реєстрації (а.с. 9).

Постановою від 12.08.2023, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Донченко О.Л., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що вона пропустила шестимісячний строк прийняття спадщини та документально не підтверджує факт сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 11).

На запит суду, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Донченко В.Л. 14.11.2023 надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори), відповідно до яких, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 заповіти не посвідчувалися (а.с. 34-36).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що передбачено ст.1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Відповідно до ст.1269 ЦК України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, а ст.1270 ЦК України регламентує для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною донькою померлого спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.05.1969, виданого Тернівським держбюро РАЦС Дніпропетровської області, актовий запис №209 (а.с. 8).

Мати позивача, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Постановою від 12.08.2023, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Донченко О.Л., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що вона пропустила шестимісячний строк прийняття спадщини та документально не підтверджує факт сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 11).

Згідно ст.1270 ЦПК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (смерті спадкодавця) і не припинилися внаслідок його смерті, що передбачено ст.1218 ЦК України.

У першу чергу право на спадкування за законом, згідно ст.1261 ЦК України, мають діти спадкодавця, у тому числі, зачатті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 30 квітня 2020 року по справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18), від 30 вересня 2020 року по справі № 361/1953/18(провадження № 61-16095св19), від 07 жовтня 2020 року по справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20).

Отже, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України суду з метою встановлення кола спадкоємців за заповітом і за законом, які прийняли спадщину, необхідно у тому числі перевіряти наявність заведеної нотаріусом спадкової справи.

При зверненні спадкоємця, у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково окрім зазначеного перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, позивачем доведено, що вона перебувала за межами країни, що підтверджується копією архівної виписки з запису акта про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 15 квітня 2021 року Республікою Молдова (а.с. 14).

Згідно тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України, надане судам у пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснення, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року в справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 та в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року в справі № 372/2383/16-ц, від 27 лютого 2020 року в справі № 419/3788/17.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Так, в позовній заяві ОСОБА_1 причинами пропуску строку прийняття спадщини вказувала виїзд за кордон після смерті матері.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Таким чином, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Окрім того, суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15, передбачає, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, наведене доводить існування підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини пропущено позивачем із поважних.

Аналізуючи викладені норми права та встановлені обставини по справі, враховуючи, що позивач пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, суд вважає за можливе позов задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1269, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 24 січня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1А, код ЄДРПОУ 04052554.

Суддя: