Ухвала суду № 116499102, 19.01.2024, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-зз/679/2/2024

Справа № 679/12/24

У Х В А Л А

19 січня 2024 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражук Н.В.,

представник відповідачача ТОВ «Суворовський АПК» Фоменка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду клопотання ТОВ «Суворовський АПК» про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

05 січня 2024 року, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 05 січня 2024 року, заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подана одночасно з пред`явленням позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволена частково.

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, забезпечено накладенням арешту на нерухоме майно, а саме, на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

05 січня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 05 січня 2024 року, відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.

15 січня 2024 року до Нетішинського міського суду від ТОВ «Суворовський АПК» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме, арешту на нерухоме майно на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2024 року.

В обґрунтування заяви ТОВ «Суворовський АПК» про скасування заходів забезпечення позову, зазначено:

між ОСОБА_1 та ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», укладено кредитні договори №014/ZB02J7/3/001 від 14 лютого 2012 року та №014/ZB02J7/3/002 від 20 серпня 2012 року, з метою забезпечення виконання яких між сторонами укладено іпотечні договори №014/ZB02J7/3/001/2 від 14 лютого 2012 року та №014/ZB02J7/3/002/1 від 20 серпня 2012 року, відповідно,

крім того, між ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_3 укладено договори поруки №014/ZB02J7/3/001/1 від 14 лютого 2012 року та №014/ZB02J7/3/001/2 від 20 серпня 2012 року, відповідно до яких ОСОБА_3 поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за вказаними кредитними договорами,

21 грудня 2017 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким банк відступив, а ОСОБА_2 набув у обсязі та на умовах, визначених договором відступлення, права вимоги до позичальників, поручителів, іпотекодавців, зазначених у додатку до договору відступлення, а саме, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за кредитним договором №014/ZB02J7/3/001 від 14 лютого 2012 року, кредитним договором №014/ZB02J7/3/002 від 20 серпня 2012 року, договором поруки №014/ZB02J7/3/001/1 від 14 лютого 2012 року, договором поруки № 014/ZB02J7/3/001/2 від 20 серпня 2012 року, іпотечним договором №014/ZB02J7/3/001/2 від 14 лютого 2012 року, іпотечним договором №014/ZB02J7/3/002/1 від 20 серпня 2012 року,

на момент укладання договору відступлення, ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 , як новим кредитором (іпотекодержателем), мала заборгованість за кредитними договорами №014/ZB02J7/3/001 від 14 лютого 2012 року та №014/ZB02J7/3/002 від 20 серпня 2012 року, загальна сума якої становила 2172821 гривня 28 копійок, у зв`язку з чим, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про сплату означеної заборгованості,

05 липня 2018 року державним реєстратором Мурзенко А.В. прийнято рішення (індексний номер 41911847) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.п.5.5.1 іпотечних договорів №014/ZB02J7/3/001/2 від 14 лютого 2012 року та №014/ZB02J7/3/002/1 від 20 серпня 2012 року), в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості перед ОСОБА_2 , як кредитором (іпотекодержателем), за кредитними договорами №014/ZB02J7/3/001 від 14 лютого 2012 року та №014/ZB02J7/3/002 від 20 серпня 2012 року,

11 липня 2018 року ОСОБА_2 , відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 11 липня 2018 року, нежитлова будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , передана до статутного капіталу ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА «ФІН-ЮР-СЕРВІС»,

19 липня 2018 року державним реєстратором Бондарук Ю.О. прийнято рішення (індексний номер 42143852) про державну реєстрацію права власності ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА «ФІН-ЮР-СЕРВІС» на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з внесенням відомостей про зареєстроване право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису 27119627),

02 вересня 2020 року ДП «СЕТАМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39958500), на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17 жовтня 2019 року (справа №916/2233/19), проведено електронні торги з реалізації майна боржника ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА «ФІН-ЮР-СЕРВІС», а саме, нежитлової будівлі, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (протокол про проведені електронні торги №500357), переможцем яких визнано ТОВ «Суворовський АПК», що придбало вказану нежитлову будівлю за 2181700 гривень,

02 листопада 2020 року приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Івтушок В.М. видав ТОВ «Суворовський АПК» свідоцтво за №668 від 02 листопада 2020 року про придбання нежитлової будівлі, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису 54902974),

тож, з 02 листопада 2020 року ТОВ «Суворовський АПК» є єдиним та повноправним власником нежитлової будівлі, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

окрім того, ТОВ «Суворовський АПК», на підставі рішення НМР Хмельницької області №34/1738 від 07 квітня 2023 року, відповідно до укладеного договору оренди землі №40 від 20 квітня 2023 року, отримало в оренду терміном на п`ять років земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:1020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №329996799 від 24 квітня 2023 року,

отже, ТОВ «Суворовський АПК» є не тільки власником нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а й орендарем (користувачем) земельної ділянки, яка знаходиться під означеною нежитловою будівлею,

у зв`язку з чим, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.149, 150 ЦПК України, усталеної практики ВС, вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, а саме, арешт, накладений, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 05 січня 2024 року, на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ТОВ «Суворовський АПК».

Представник заявника (відповідача) ТОВ «Суворовський АПК» Фоменко С.О. у судовому засіданні, підтримавши обґрунтування заявлених вимог, викладених у клопотанні, вважав за необхідне вжитий Ухвалою Нетішинського міського суду від 05 січня 2024 року, захід забезпечення позову, а саме, арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати, оскільки, з боку заявника (позивача) ОСОБА_1 не доведено обставини, які б могли свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих, в тому числі, і на ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, крім того, з боку відповідача ТОВ «Суворовський АПК», вподовж тривалого часу, в тому числі, і триваючих судових розглядів, не вчинено жодних дій, спрямованих на ускладнення виконання рішення суду, не вчинено жодних дій, які б свідчили про намагання реалізувати спірне майно, тощо, що свідчить про добросовісність поведінки відповідача ТОВ «Суворовський АПК», яке, навпаки, уклало договір оренди терміном на п`ять років земельної ділянки, що розташована під означеною нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа (позивач) ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду та будь-яких заперечень щодо заявленого клопотання до суду не надала.

У судовому засіданні встановлено, що 05 січня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 05 січня 2024 року, відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання о 13 годині 02 лютого 2024 року.

05 січня 2024 року, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 05 січня 2024 року, заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подана одночасно з пред`явленням позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволена частково.

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, забезпечено накладенням арешту на нерухоме майно, а саме, на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.

Під час здійснення судочинства національні суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод №ETS N 005 від 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у Рішенні від 29 червня 2006 року (Справа «Пантелеєнко проти України») зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які, зазвичай, можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

У ст.2 ч.3 п.5 ЦПК України вказано, що однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність, отже, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ст.12 ч.2 ЦПК України), якими розпоряджаються на власний розсуд.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст.149 ч.2 ЦПК України).

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, та які є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер, та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову врегульовано положеннями ст.158 ЦПК України, за якими суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, за результатами розгляду якого постановляється ухвала.

Крім того, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Тож, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), що діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.154 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

У постанові ВС від 15 вересня 2020 року (справа №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, і гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення, зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову, у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання, і конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками, можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Водночас, у постанові ВС від 12 лютого 2020 року (справа №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії, і заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу, і, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, …, і, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, …, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

За правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2011 від 31 травня 2011 року, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України, передбачено інститут забезпечення позову, що є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права, який віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема, в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя, і забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також, однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки, забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, дослідивши клопотання ТОВ «Суворовський АПК» про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, а також, беручи до уваги стадію судового провадження у означеній цивільній справі, з урахуванням вжитого заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, який, на переконання суду, є співмірним із заявленими позивачем вимогами та достатнім для відновлення порушених прав і законних інтересів позивача, за захистом яких останній звертається до суду, та застосування якого не втратило свою актуальність на час розгляду клопотання, і разом з тим, враховуючи основне завдання процесуальних норм, що регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, яким є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки:

забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону матеріального/правового інтересу позивача, що застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, і, встановивши наявність підстав для забезпечення позову, суд зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування саме вжитого заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , так як позовні вимоги стосуються саме витребування майна з чужого незаконного володіння, і, відповідно, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення,

крім того, жодного доказу на зміну обставин, що зумовили застосування вжитого судом заходу забезпечення позову, який би свідчив про необхідність скасування останнього, а також, будь-яких вмотивованих доводів, що заходи забезпечення позову порушують права відповідача, як власника майна, з боку заявника до суду не надано, а посилання щодо необґрунтованості та незаконності позовних вимог, викладені у клопотанні, стосуються заперечення щодо позову в цілому, що не є предметом розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які, за своєю природою, є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів, в тому числі, і механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у цивільній справі, і інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист, спрямований перш за все на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову/скасування заходів забезпечення позову обґрунтованість позову не оцінюється, оскільки, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, та надавати правову оцінку наявним доказам у справі та заявленим позивачем вимогам, що має вирішуватися під час розгляду справи по суті, а лише спрямовує на необхідність запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим, в подальшому, виконання рішення у разі задоволення позову, так як види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, відповідно до заявлених позовних вимог, і метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення остаточного рішення у справі.

Крім того, суд вважає за доцільне роз`яснити заявникові, що, у відповідності до положень ст.158 ч.6 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 158, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання ТОВ «Суворовський АПК» про скасування заходів забезпечення позову, зокрема, у виді накладення арешту на нерухоме майно на нежитлову будівлю, загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: