Ухвала суду № 116499094, 08.01.2024, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/156/2024

Справа № 679/5/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 січня 2024 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

встановив:

03 січня 2024 року до Нетішинського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до положень діючого цивільного процесуального законодавства України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.175, ст.177 ЦПК України.

Так, у відповідності до положень ст.175 ч.3 п.3) ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, при цьому, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (ст.177 ч.5 ЦПК України).

Водночас, вивченням позовної заяви встановлено, що позивач ОСОБА_1 , визначивши вимогами скасування наказу ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про звільнення за №6450-к від 11 грудня 2023 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в порушення положень ст.ст.83, ст.175, ст.177 ЦПК України, не надала до суду будь-яких доказів на підтвердження заявлених вимог, тобто, позовна заява подана за відсутності жодних даних щодо розрахунків заборгованості із заробітної плати з зазначенням робочих днів вимушеного прогулу, а також, відповідних довідок щодо середньоденної/середньомісячної заробітної плати, тощо, в тому числі, і доказів звернення за наданням даної інформації до відповідача.

Крім того позивач ОСОБА_1 , відповідно до змісту наданої позовної заяви, вважає необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20000 гривень.

Тож, моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак, відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом ст.23 ч.3 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

І вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

У відповідності до положень ст.177 ч.4 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ст.5 ч.1 п.1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тож, пільга щодо сплати судового збору, передбачена у ст.5 ч.1 п.1 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, про що наголошено у Правовому висновку у Постанові ВС від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16 (провадження №12-301гс18) та узгоджується з Правовою позицією, викладеною у Постанові ВС України від 30 листопада 2016 року (справа №6-1121цс16), де наголошено, що, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

За змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто, середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже, строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, що викладено Постанові ВС від 10 жовтня 2019 року (справа №369/10046/18 (провадження №61-9664сво19).

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 не підлягає звільненню від сплати судового збору у справі за заявленими позовними вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки, доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору до суду не надано.

Як вбачається із положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1073 гривні 60 копійок) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (13420 гривень), що підлягає сплаті на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: UA288999980313151206000022743, отримувач коштів ГУК у Хмел. обл/Нетішин мтг/22030101, код за ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі викладеного, суд, з урахуванням положень ст.185 ч.1 ЦПК України, відповідно до яких суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і ст.177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і, одночасно, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи положення ст.6 п.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух, при цьому, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави, вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, залишити без руху, до усунення зазначених в Ухвалі недоліків, які мають бути усунуті шляхом:

1) надання розрахунку суми, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу,

2) надання інформації про сплату судового збору за визначені у позові вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1073 гривні 60 копійок) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (13420 гривень),

до Нетішинського міського суду Хмельницької області (30100, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, проспект Незалежності, 12).

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що, у відповідності до положень ст.185 ч.3 ЦПК України, якщо позивач, відповідно до Ухвали суду, у встановлений строк, виконає вимоги, визначені ст.175 і ст.177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, і, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, керуючись ст.175, 177, ст.185 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, залишити без руху.

Надати позивачеві ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

1) надання розрахунку суми, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу,

2) надання інформації про сплату судового збору за визначені у позові вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1073 гривні 60 копійок) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (13420 гривень)

до Нетішинського міського суду Хмельницької області (30100, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, проспект Незалежності, 12).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: