Ухвала суду № 116496767, 22.01.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4246/22

Провадження № 2/461/45/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Сливка І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до держави Україна, Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Григоренка, 3; ЄДРПОУ 40108833) про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Галицького районного суду міста Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.

Позов надійшов до суду 17.08.2022 року.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 19 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

07.11.2022 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 08 листопада 2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання у приміщенні Галицького районного суду м. Львова на 29 листопада 2022 року.

Судом встановлено, що під час судового засідання 28.12.2022року позивач ОСОБА_1 до оголошення ухвали за результатами розгляду заяви останнього про відвід судді, без поважних причин покинув зал судових засідань.

В подальшому, на судові засідання 13.01.2023та 08.02.2023 позивач ОСОБА_1 або його представник не з`явилися без поважних причин. Судом про розгляд справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причини чи про розгляд справи без їхньої участі, позивач чи його представник до суду не зверталися.

У зв`язку з наведеним, ухвалою від 08.02.2023 року позов ОСОБА_1 до держави Україна, Головного управління національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05 липня 2023 року ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 08 лютого 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В подальшому, на судові засідання 08.08.2023,22.08.2023,12.10.2023,09.11.2023,30.11.2023,19.12.2023,29.12.2023,22.01.2024 позивач ОСОБА_1 або його представник не з`явилися без поважних причин.

Позивач судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причини чи про розгляд справи без їхньої участі, позивач чи його представник до суду не зверталися.

Щодо належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, судові повідомлення - судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у разі відсутності такої судова повістка разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення надсилається стороні за адресою місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.

Позивач ОСОБА_1 не зазначав своєї електронної пошти, відтак, судові повістки йому надсилалися за адресою місця проживання, зазначеному ним у позовній заяві та інших заявах. Про зміну місця проживання останній суд не повідомляв.

Так, розгляд справи було призначено на 08.08.2023 на 10.30 год.; судова повістка повернулась без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відмовився» від її отримання.

Наступне засідання 22.08.2023 року було відкладено із-за неявки позивача, який подав клопотання про відкладення у зв`язку із відвідуванням лікаря.

Розгляд справи призначено на 12.10.2023; позивач не прибув в судове засідання; повістка повернулась без вручення із поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (адреса АДРЕСА_2 , яка зазначена у позовній заяві).

Відповідно, про наступне судове засідання на 09.11.2023 року ОСОБА_1 був повідомлений на веб-порталі судової влади України (ст.128 ЦПК України), а також судовою повісткою за вказаною в позові адресою, однак повістка повернулась за закінченням терміну зберігання; позивач в судове засідання не прибув.

Наступні судові засідання 30.11, 19.12 та 29.12.2023 року також були відкладені із-за неявки позивача; судові повістки повернені поштовим відділенням 79052 «за закінченням терміну зберігання».

Розгляд справи в черговий раз було призначено на 22.01.2024; в судове засідання позивач не прибув. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення надіслано ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 , однак повернулось без вручення « за закінченням терміну зберігання»

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки особи за адресою місцезнаходження.

Відтак, позивач вважається належно повідомленим про час і місце розгляду справи.

Такі ж правові висновки містяться у постановахвід 01 грудня 2023 року у справі № 591/4832/22 (провадження №61-10261св23),від 02 лютого 2022 року у справі № 752/11662/20 (провадження № 61-14813св21), від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23), відповідно до яких районні суди, з висновками яких погодився Верховний Суд, дійшли висновку про належне повідомлення про судовий розгляд справи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина першастатті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України).

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права,здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

При цьому, відповідно до частини третьоїстатті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що в судові засідання на виклики суду 08.08.2023, 22.08.2023, 12.10.2023, 09.11.2023, 30.11.2023, 19.12.2023, 29.12.2023, 22.01.2024 позивач ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив; не подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (стаття 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними.

Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Суд зазначає, що пункт 2 частини третьоїстатті 223ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме частиною п`ятою статті 223і пунктом 3 частини першої статті257 ЦПК України.

Так, аналіз положень частини п`ятої статті223, пункту 3 частини першої статті257 ЦПК Українидає підстави дійти висновку, що процесуальнийзаконщодо наслідківнеявки позивачау судовізасідання єзрозумілим іпередбачуванимдля нього,щодо йогозастосування існуєусталена судовапрактика.Залишення заявибез розглядуне перешкоджаєособі післяусунення умов,що булипідставою залишенняпозову безрозгляду,звернутися досуду повторно (подібні висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року в справі № 711/7486/19, провадження № 61-10183св21)

Суд зобов`язаний залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Суд зазначає, що наслідком поведінки позивача ОСОБА_1 стало затягування розгляду справи на понад рік, що перешкодило суду ухвалити рішення по суті з огляду на те, що позивач не сформулював своє прохання про можливість розгляду справи за його відсутності, при цьому, в судові засідання (08.08.2023, 22.08.2023, 12.10.2023, 09.11.2023, 30.11.2023, 19.12.2023, 29.12.2023, 22.01.2024) не з`являється, що дає підстави для висновку про очевидну маніпулятивність формулювань, які можуть тлумачитись у подальшому виключно на користь позивача, яке б рішення не ухвалив суд.

За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись п.3ч.1 ст.257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до держави Україна, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою з того самого питання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Волоско І.Р.