Вирок № 11647717, 24.09.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-891/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Криворот О.О.,

при секретарі Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора Білошицького М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цвіліхівка Теплицького району Вінницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3 тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого: 24.11.2000 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ст. 206 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі; 04.08.2004 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 21.02.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.ст. 296 ч.1, 186 ч.2, 70, 76 ч.1, п.п. 2,3 ст. 75 до 5 років позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбаченого ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 03.02.2010 року приблизно о 21:10 годині, знаходячись по пр. Перемоги, 63 у м. Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я, повторно, відкрито викрав чуже майно у громадянки В»єтнаму, малолітньої ОСОБА_2, яке належить її батьку громадянину ОСОБА_3

При цьому, ОСОБА_1 03.02.2010 року приблизно о 21:10 годині, знаходився біля приміщення загальноосвітнього навчально-виховного закладу гімназії № 154, розташованої по проспекту Перемоги, 63 в м. Києві, де звернув увагу на раніше йому незнайому, малолітню ОСОБА_2, яка розмовляла по мобільному телефону. В цей час, ОСОБА_1 вирішив відкрито викрасти у малолітньої ОСОБА_2 її мобільний телефон. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до малолітньої ОСОБА_2 і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я, вдарив по руці малолітню ОСОБА_2, заподіявши останній фізичний біль. Від отриманого удару малолітня ОСОБА_2 упустила свій мобільний телефон «Soni Ericsson W910i» на землю. Скориставшись цим, ОСОБА_1 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав чуже майно у малолітньої ОСОБА_2, а саме мобільний телефон Soni Ericsson W910i» з міні картою накопичення цифрової інформації «SanDisk M2 1,0 GB», загальною вартістю 1600 гривень, з сім-картою мобільного оператора зв»язку «Лайф», ціною 10 гривень, без грошових коштів на рахунку, всього на загальну суму 1610 гривень, завдавши матеріальну шкоду ОСОБА_3 батьку малолітньої ОСОБА_2

Крім цього, ОСОБА_1 20.03.2010 року в приміщенні орендованої житлової кімнати, квартири № АДРЕСА_2 незаконно зберігав бойові припаси, без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_1 в березні 2009 року, знаходився в невстановленій квартирі, розташованій по бул. Л.Українки в м. Києві, виконував ремонтні роботи по благоустрою помешкання, де в одному із мішків виявив 4 предмети, схожих на патрони до військової нарізної вогнепальної зброї, якими вирішив незаконно заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення знайдених 4 патронів, ОСОБА_1 дістав їх з мішка та заховав до кишені свого одягу, таким чином незаконно придбавши їх. Після цього, ОСОБА_1 переніс вказані патрони до орендованої ним житлової кімнати квартири № АДРЕСА_2, де залишив на зберігання, без передбаченого законом дозволу. 20.03.2010 року в орендованій ОСОБА_1 кімнаті квартири АДРЕСА_2 працівники виявили та вилучили 4 предмети, схожих на патрони, які відповідно до висновку балістичної експертизи № 111 від 15.04.2010 року, являються бойовими припасами до військової нарізної вогнепальної зброї 9 мм пістолетними патронами (ПМ), зразку 1951 року з кулею зі стальним осердям, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду показав, що дійсно 03.02.2010 року близько 21:00 години, він перебував у районі станції метро «Нивки», що по проспекту Перемоги в м. Києві та йшов в район станції метро «Берестейська», до будинку, де він знімав кімнату. Проходячи повз будинки №№ 61, 63, які розташовані по вказаному проспекту, він побачив незнайому йому дівчину, яка розмовляла по мобільному телефоні. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він підійшов до дівчини та рукою вдарив по руці дівчини, в якій знаходився мобільний телефон. Від отриманого удару мобільний телефон випав з її руки на землю, після чого він у свою чергу, швидко підняв його та побіг до свого будинку, де він проживав. По дорозі він викинув з викраденого телефону сім-карту, а сам телефон 05.02.2010 року близько 12:00 години він продав за 500 гривень, отримані гроші він витратив на власні потреби. Крім того, пояснив, що з 24.02.2010 року він орендував житло, яке розташоване по АДРЕСА_2 Приблизно в березні 2009 року він працював на квартирі, яка розташована по вул. Л.Українки, що в м. Києві, точної адреси не пам»ятає, де виконував різні роботи. Виносячи мішки, які власники квартири викидали, він подивився у один з них і виявив 4 патрони калібру 9 мм жовтого кольору. Вказані патрони він забрав та зберігав їх в орендованій кімнаті АДРЕСА_2, де їх 20.03.2010 року виявили і вилучили працівники міліції.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у повторному відкритому викраденні чужого майна у малолітньої, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я, кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, крім того, його умисні дії, які виразились у незаконному, без передбаченого законом дозволу, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, кваліфікує за ч.1 ст. 263 КК України.

Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу підсудного ОСОБА_1, який вчинив злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного слід визнати його щире каяття у вчиненому.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного слід визнати вчинення злочину відносно малолітньої та рецидив злочинів.

Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати за проведення експертизи слід покласти на ОСОБА_1

Речові докази по справі слід вирішити у відповідності до ст.ст. 81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 186 КК України у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання засудженому ОСОБА_1 призначити у виді 5 (п»яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати ОСОБА_1 6 (шість) місяців не відбутого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.02.2008 року та остаточно призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 22.03.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судово-балістичної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 312532722110699 в ГУДКУ у Київській області, МФО: 821018, код 25575285 (з приміткою: 11210, за послуги експерта) в сумі 912,71 гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області.

Речові докази - мобільний телефон «Soni Ericsson W910i», залишити у володінні потерпілого, який переданий йому на зберігання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом»янський районний суд м. Києва протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя: О.О. Криворот