Ухвала суду № 11617068, 14.10.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 4-с-62 / 2010

У Х В А Л А

14 жовтня 2010 року Соломянський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Бусленко А.А.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Інтербанк» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Лебедєвої Л.Ю., заінтересована особа ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В

Скаржник в липні 2010 року звернувся до суду із зазначеною скаргою і просить:

1. Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві Лебедєвої Л.Ю. при винесенні постанови від 07.07.2010р. про відкриття виконавчого провадження № 20161745;

2. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві Лебедєвої Л.Ю. від 07.07.2010р. про відкриття виконавчого провадження;

Свої вимоги Скаржник мотивує наступним.

На підставі рішення Верховного Суду України від 12.05.2010р. Солом'янським районним судом м. Києва 16.05.2010р. було видано виконавчий лист №1 про стягнення з ВАТ КБ «Інтербанк» на користь ОСОБА_2 1724331 грн на відшкодування майнової шкоди, 1700 грн судового збору та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

07.07.2010р. державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві Лебедєвою Л.Ю. було ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження. Проте, як зазначає скаржник, при цьому державним виконавцем допущені наступні порушення:

- невірно вказано номер виконавчого листа (2-2326/09 замість №1), а судом, який видано виконавчий документ, зазначено Верховний Суд України;

- при прийнятті заяви про відкриття виконавчого провадження не підтверджено повноваження представника стягувача ОСОБА_1 відповідною довіреністю;

- у постанові не зазначено ідентифікатор доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- у матеріалах виконавчого провадження на копії супровідного листа до постанови про відкриття виконавчого провадження відсутній підпис начальника відділу ДВС;

- зі змісту заяви представника стягувача виконавчий лист подано на виконання за поштовою адресою боржника, що суперечить вимогам ст.20 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представники Скаржника скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Державний виконавець Лебедєва Л.Ю. проти задоволення скарги заперечувала, наполягаючи на тому, що єдина помилка, допущена нею при оформленні постанови про відкриття виконавчого провадження стосується зазначення Верховного Суду України як органу, що видав виконавчий документ. Зазначений нею номер виконавчого листа є номером судової справи, у якій він був виданий, довіреність представника стягувача є в матеріалах справи, виконавчий лист поданий стягувачем за її вибором за фактичним місцезнаходженням банку, а відсутність ідентифікатора доступу до Єдиного реєстру та підпису начальника ВДВС на супровідному листі до постанови взагалі жодним чином не впливає на законність прийнятої постанови.

Представник заінтересованої особи також проти задоволення скарги заперечувала, наполягаючи на тому, що жодної суттєвої підстави для скасування постанови державного виконавця не існує, вона нічиїх прав не порушує, а дії банку спрямовані лише на затягування виконання законного рішення суду. При цьому, зазначила, що достовірно знає, що установа банку знаходиться за адресою м. Київ, вул. Гетьмана, 27, і цей факт ніколи Скаржником не заперечувався.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Верховного Суду України від 12.05.2010р. Солом'янським районним судом м. Києва 16.05.2010р. було видано виконавчий лист №1 у справі №2-2326/09 про стягнення з ВАТ КБ «Інтербанк» на користь ОСОБА_2 1724331 грн на відшкодування майнової шкоди, 1700 грн судового збору та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Публічне акціонерне товариство КБ «Інтербанк» є правонаступником ВАТ КБ «Інтербанк», що підтверджується наданою суду копією статуту.

05.07.2010р. представником стягувача до ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві було подано заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 16.05.2010р. При цьому, номером виконавчого документа у заяві зазначений №1.

07.07.2010р. головним державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-2326/09 виданим 16.05.2010р.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. N 68, допускається нумерування виконавчих листів (№1, №2), виданих в межах однієї справи (п.16.1.21). В такому випадку цей номер ідентифікує виконавчий документ відносно інших, виданих у цій справі. А номер справи, у якій даний виконавчий документ виданий, ідентифікує його з-поміж виконавчих документів по інших справах.

Таким чином, будь-яких суперечностей з боку державного виконавця у зазначенні номеру виконавчого документу як №2-2326/09 немає, оскільки це саме той документ, який поданий стягувачем із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Суд погоджується, що державним виконавцем помилково у постанові зазначений Верховний Суд України (а не Соломянський районний суд м. Києва) як орган, що видав виконавчий документ, проте дана невідповідність є формальною, оскільки не змінює ані сторін виконавчого провадження, ані суті зобов'язання, ані його розміру.

Не підтверджується матеріалами виконавчого провадження і відсутність повноважень ОСОБА_1 на звернення до виконавчої служби, оскільки ці матеріали містять копію довіреності на її ім'я від стягувача ОСОБА_2

Відповідно до ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Представник стягувача, за її словами, подав заяву про відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням постійно діючого органу ПАТ КБ «Інтербанк» в м. Києві, вул. Гетьмана, 27.

Заперечуючи правомірність відкриття виконавчого провадження саме у Солом'янскьому районі м. Києва, Скаржник посилається на те, що у виконавчому документі адреса «м. Київ, вул. Гетьмана, 27» зазначена лише як поштова адреса, а не фізична. При цьому жоден з трьох представників Скаржника, які брали участь у розгляді справи не змогли надати суду відповідь на питання, чи є за адресою м. Київ, вул. Гетьмана, 27, будь-який постійно діючий орган чи майно банку, проте і не заперечувала цього факту.

Натомість, і Стягувач, і державний виконавець суду підтвердили, що достовірно знають, що банк «Інтербанк» фактично знаходиться саме за цією адресою.

І у будь-якому разі, частиною 4 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу Державної виконавчої служби за новим місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.

Тому відсутність майна (органу) боржника у Солом'янському районі є лише підставою для складання відповідного акту та подальших зазначених вище дій, а не для визнання постанови про відкриття провадження незаконною.

За таких обставин підстав для визнання постанови державного виконавця від 07.07.2010р. незаконною з тих підстав, що у виконавчому документі зазначено «поштова адреса», замість «фактична адреса», немає.

Усі інші доводи, наведені Скаржником в якості підстав для визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010р. є несуттєвими, жодним чином не свідчать про відсутність у державного виконавця достатніх підстав для винесення такої постанови, чи винесення її з порушенням закону.

Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, ст. ст. 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :