Ухвала суду № 116467412, 18.01.2024, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1924/18

УХВАЛА

18 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.05.2018 в ЄРДР за №12018020100000552 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді вищевказане кримінальне провадження.

18.01.2024 у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки такий строк стікає, а ризики, які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме обвинувачений ОСОБА_4 буде переховуватися від явки до суду, що підтверджується тим, що останній за адресою останнього місця проживання - АДРЕСА_1 - не проживає, та на даний час місце його перебування та проживання не відоме, у зв`язку з чим виникла необхідність оголошення останнього розшук. Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштований, при спілкуванні з його рідними встановлено, що він з місця постійного проживання зник та не телефонує вже більше трьох місяців, тому існує ризик, що останній буде ухилятися від явки до суду, усвідомлюючи те, що за вчинене кримінальне правопорушення в подальшому йому доведеться нести відповідальність та може відбувати реальне покарання за вчинення кримінального правопорушення.

Зазначає, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання та роботи, в останнього немає інших соціальних та особистісних чинників стримуючого характеру, підтримує соціальні зв`язки з раніше судимими особами, не безпідставно підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, чим втратив довіру від правоохоронних органів у його сумлінному ставленні до своїх обов`язків як підозрюваної особи, для забезпечення своєчасної явки до Вінницького районного суду, з метою попередження вчинення ним нових правопорушень та забезпечення належного виконання покарання у подальшому.

Тому вважає доцільним продовження застосованого запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши клопотання прокурора, міркування щодо нього обвинуваченого, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу

Згідно до п.п.4,5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Судом установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.

Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Оглянувши матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений неодноразово порушував обов`язок прибувати за викликом суду, тим самим перешкоджав розгляду кримінального провадження протягом розумного строку , у зв`язку з чим чотири судом оголошувався у розшуку, що спонукає застосування судом саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, суд бере до уваги, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, який відноситься згідно КК України до класифікації тяжких злочинів та категорії кримінальних правопорушень проти власності; останній не одружений, дітей не має, на час затримання не працевлаштований, військово зобов`язаний , не має постійного місця проживання, а тому суд вважає , що обвинувачений на волі не має соціально-стримуючих факторів, отже що існує ризик того, що будучи на волі обвинувачений може продовжувати переховуватися від суду та вчиняти інші злочини.

Відтак, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не виправдає себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Тому, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, йому доцільно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 60 днів тобто по 17.03.2024 включно, із одночасним визначенням обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, таким чином задовольнивши клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст.177, 183, 331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Письмове клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити застосованийзапобіжний західу виглядітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме по 17.03.2024 включно.

Одночасно визначитиобвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання, -обов`язків, визначених КПК України.

Визначити обвинуваченому заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень та надати можливість внесення даної застави за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ)26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.

Роз`яснити, що обвинувачений або його заставодавці мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави надати суду протягом двох днів підтверджуючі документи.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема:

1) повідомляти суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання ;

2) утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в України;

4) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання - без дозволу суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.03.2024 включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити про це усно і письмово Вінницький районний суд Вінницької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинуваченим ОСОБА_4 останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», - для виконання; іншим учасникам кримінального провадження, вручити в залі судового засідання, - для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання копії ухвали суду.

Повна ухвала суду проголошена 23.01.2024 о 15.40 годин.

Суддя ОСОБА_6