Рішення № 116464979, 16.01.2024, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/7967/23

Номер провадження 2/725/948/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу Максим Дмитрович, ОСОБА_3 , приватний виконавець Скальський Андрій Іванович, Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання протиправним, та скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора, та визнання торгів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора, визнання торгів недійсними.

В обґрунтування позову вказувала, що у провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебувала справа за позовом ОСОБА_3 до неї про визнання вбудованого приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з двокімнатної квартири (житловий будинок літ Г) загальною площею 123, 7 м. кв, житловою 28,10 м. кв. спільною сумісною власністю. При цьому, під час розгляду даної справи ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборони приватному виконавцю Скальському А.І. вчиняти дії щодо реалізації спірного майна та зупинення продажу арештованого майна, розташованого у АДРЕСА_1 , як майна, щодо якого подано позов про визнання права власності.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову залишено без задоволення, однак постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 січня 2022 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасовано та заяву про забезпечення позову задоволено.

Разом з тим, не зважаючи на те, що постановою апеляційного суду зупинено продаж спірного арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , приватним виконавцем не було зупинено проведення торгів та за їх наслідками 21 січня 2022 року рішенням про державну реєстрацію приватного нотаріуса Суружіу М.Д. на підставі акту приватного виконавця Скальського А.І. від 22 грудня 2021 року право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 .

Вважає, такі дії протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки ОСОБА_2 було відомо про постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 січня 2022 року про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна й відповідно торги проведені після заборони є недійсними, що в свою чергу свідчить й про неправомірність вчинення реєстрації права власності за відповідачем на спірну квартиру. Також в свідоцтві про право власності містяться неправдиві відомості щодо місця проживання відповідача, що в своїй сукупності свідчить про незаконність торгів та реєстрацію права власності.

Посилаючись на вказане, просила визнати протиправним та скасувати рішення нотаріуса як державного реєстратора, а також визнати торги недійсними.

Не погоджуючись із вказаним позовом, відповідач подав на адресу суду відзив на позову заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог через їх безпідставність.

Зокрема вказував, що доводи позивачки в тій частині, що у провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання спірного нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 липня 2022 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду та дана ухвала суду набрала законної сили.

Також є безпідставними доводи позивача в частині незаконності дій приватного виконавця щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та наявності підстав для визнання торгів недійсними з підстав наявності ухвали апеляційного суду від 12 січня 2022 року, якою зупинено продаж арештованого майна, оскільки електронні торг з продажу арештованого нерухомого майна (лот № 501386) проводилися 20 грудня 2021 року з 9 год до 18 години, що підтверджується відповідним протоколом № 563454 проведення електронних торгів, а постанова суду про зупинення продажу арештованого майна була прийнята лише 12 січня 2022 року, тобто на день проведення торгів, а саме 20 грудня 2021 року будь-яких заборон щодо їх проведення не існувало, а відтак приватний виконавець як продавець майна діяв у спосіб визначений законом.

Крім того, безпідставними є й доводи позивачки в тій частині, що не зважаючи на вжиті заходи щодо зупинення продажу майна приватним нотаріусом з порушенням норм закону було здійснено реєстрацію права власності на це майно за ОСОБА_2 , оскільки після прийняття апеляційним судом постанови від 12 січня 2021 року приватним виконавцем будь-яких дій щодо продажу майна не проводилося, у тому числі й не проводилися торги. Зважаючи на те, що останні терті торги, призначені на 20 грудня 2021 року не відбулися, приватним нотаріусом у порядку визначеному ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувану було запропоновано вирішити питання щодо залишення за собою нереалізоване майно у рахунок стягнення боргу й відповідно на вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився, у зв`язку із чим приватним виконавцем 22 грудня 2021 року складено акт про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу. Вищевказані дії приватним виконавцем проведено до 12 січня 2022 року, а тому станом на 2 грудня 2021 року будь-яких заборон щодо спірного майна не існувало.

При цьому, 21 січня 2022 року приватним нотаріусом проведено лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачем на підставі постанови та акту приватного виконавця від 22 грудня 2021 року, які винесені за результатами торгів від 20 грудня 2021 року, тобто до накладення заборони.

Крім того, наявність розбіжностей у зазначенні місця проживання відповідача не впливають на законність видачі свідоцтва про право власності й відповідно підстави для визнання торгів недійсними та скасування державної реєстрації відсутні.

Третя особа - приватний виконавець Скальський А.І. подав на адресусуду письмові пояснення, в яких вказував на відсутність підстав для задоволення позову.

Зокрема вказував, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Скальського А.І. перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 (виконавчий лист № 725/5670/17, виданий Першотравнем районним судом м. Чернівці та № 725/7220/14-ц, виданий 22 листопада 2017 року Першотравневим районним судом м. Чернівці), в процесі виконання якого відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження»,розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ № 283/15 від 29 вересня 2016 року було передано на реалізацію арештоване майно боржника: 54/100 частини будинковолодіння, а саме житловий будинок літ. Г (кватира 3), загальною площею 123,70 кв.м, в тому числі дві житлові кімнати житловою площею 28,10 кв.м, крім того огорожа № 1,5, огорожі № 3-4,за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу проведення електронних торгів від 18 жовтня 2021 року № 556650, електронні торги з реалізації 54/100 частин спірного будинковолодіння не відбулися. Стартова ціна лоту на перших торгах становила 2 185247 грн. В подальшому, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження`вищевказане нерухоме майно виставлено на повторний електронний аукціон та згідно протоколу проведення електронних торгів від 18 листопада 2021 року № 560101, електронні торги з реалізації 54/100 частин спірного будинковолодіння не відбулися. Стартова ціна лоту на перших торгах становила 1 857459, 95 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» вищевказане нерухоме майно виставлено на третій електронний аукціон та згідно протоколу проведення електронних торгів від 20 грудня 2021 року № 563459, електронні торги з реалізації 54/100 частин спірного будинковолодіння не відбулися. Стартова ціна лоту на перших торгах становила 1529 672, 90 грн.

У зв`язку із тим, що майно боржника не реалізовано на третьому електронному аукціоні на підставі ч. 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувачу - ОСОБА_2 запропоновано повідомленням від 21 грудня 2021 року № 2086 вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна й відповідно заявою від 12 грудня 2021 року № 927 стягувач висловив бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника. В подальшому приватним виконавцем відповідно до ч. 9 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено відповідний акт, які є підставою для подальшого оформлення права власності на таке майно.

При цьому доводи позивача про те, що торги були проведенні у період зупинення продажу майна є безпідставними, оскільки третій аукціон було проведено 20 грудня 2021 року у період з 9 до 18 години, а постанова апеляційним судом була винесена 12 січня 2022 року. При цьому, на день винесення приватним виконавцем постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та складення акту будь-яких заборон щодо відчуження спірного майна не було, а після винесення постанови приватний нотаріус не вчиняв дій щодо проведення торгів та продажу майна й відповідно дії приватного виконавця відповідають вимогам закону.

Крім того, згідно п. 9 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу відповідний акт є підставою для подальшого оформлення права власності на таке майно приватний виконавцем було проведено державну реєстрацію права власності за відповідачем,що не є тотожним продажу.

У судовому засідання представник позивач позов підтримав в повному обсязі та просив про його задоволення вказуючи на те, що приватним виконавцем незаконно та у період дії заборони щодо продажу арештованого майна проведено торги за наслідками яких відповідач безпідставно зареєстрував право власності на нього. При цьому, звернув у вагу на те, що з листопада 2021 року відповідачу було відомо про те, що в провадженні суду перебуває спір щодо спірного нерухомого майна в рамках розгляду якого було заявлено клопотання про забезпечення позову та заборонено продаж арештованого майна.

Представник відповідача підтримав поданий відзив та просив в задоволенні позову відмовити з підстав його безпідставності та необґрунтованості.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12 лютого 2010 року, належало на праві власності 54/100 частини будинковолодіння, а саме житлового будинку літ. Г (кватира 3), загальною площею 123,70 кв.м, в тому числі дві житлові кімнати житловою площею 28,10 кв.м, крім того огорожа № 1,5, огорожі № 3-4,за адресою АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто позику в сумі 62500 доларів США та три проценти річних в розмірі 5373,29 доларів США. Дане рішення суду набрало законної сили. В подальшому за заявою відповідача видано виконавчий лист № 725/5670/17 від 15 січня 2021 року, який пред`явлено до примусового виконання.

З постанови приватного виконавця від 22 грудня 2021 року убачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Скальського А.І. перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 (виконавчий лист № 725/5670/17, виданий Першотравневим районним судом м. Чернівці та № 725/7220/14-ц, виданий 22 листопада 2017 рокуПершотравневим районним судом м. Чернівці).

В процесі виконання даного зведеного виконавчого провадження відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ № 283/15 від 29 вересня 2016 року арештоване майно боржника ОСОБА_1 , а саме: 54/100 частини будинковолодіння- житловий будинок літ. Г (кватира 3), загальною площею 123,70 кв.м, в тому числі дві житлові кімнати житловою площею 28,10 кв.м, крім того огорожа № 1,5, огорожі № 3-4,за адресою АДРЕСА_1 передано на реалізацію.

Згідно протоколу проведення електронних торгів№ 556650 від 18 жовтня 2021 року, електронні торги з реалізації 54/100 частин спірного будинковолодіння не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Стартова ціна лоту на перших торгах становила 2 185247 грн. (а.с.51).

В подальшому, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження`вищевказане нерухоме майно виставлено на повторний електронний аукціон та згідно протоколу проведення електронних торгів № 560101від 18 листопада 2021 року, електронні торги з реалізації 54/100 частин спірного будинковолодіння не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Стартова ціна лоту на других торгах становила 1 857459, 95 грн.(а.с. 52).

Відповідно до відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» вищевказане нерухоме майно виставлено на третій електронний аукціон та згідно протоколу проведення електронних торгів № 563459від 20 грудня 2021 року, електронні торги з реалізації 54/100 частин спірного будинковолодіння не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Стартова ціна лоту на третіх торгах становила 1529 672 грн. 90 коп. (а.с.53).

У зв`язку із тим, що майно боржника не реалізовано на третьому електронному аукціоні 21 грудня 2021 року приватним виконавцем на підставі ч. 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувачу - ОСОБА_2 повідомленням № 2086 запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізоване майно та роз`яснено, що у разі якщо стягувач протягом 10 днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявить про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання(а.с.54).

В подальшому, заявою від 12 грудня 2021 року № 927 відповідач ОСОБА_2 висловив бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника й відповідно приватним виконавцем згідно до ч. 9 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною третього аукціону та складено відповідний акт, які є підставою для подальшого оформлення права власності на таке майно (а.с. 55-59).

21 січня 2022 року приватним нотаріусом Суружіу М.Д. відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», постанови приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22 грудня 2021 року, ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності 54/100 частини будинковолодіння - житловий будинок літ. Г (кватира 3), загальною площею 123,70 кв.м, в тому числі дві житлові кімнати житловою площею 28,10 кв.м, крім того огорожа № 1,5, огорожі № 3-4,за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12) та проведено державну реєстрацію (а.с.13).

Зокрема, звертаючись до суду із відповідним позовом, позивачка вказувала що торги були проведені у період дії вжитого на підставі постанови апеляційного суду Чернівецької області забезпечення позову, а саме заборони на проведення продажу арештованого майна, а тому просила визнати торги недійсними, а також скасувати проведену приватним нотаріусом реєстрацію права власності як незаконну.

Так, у провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебувала справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання вбудованого приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з двокімнатної квартири (житловий будинок літ Г) загальною площею 123,7 м.кв, житловою 28,10 м. кв. спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Під час розгляду даної справи ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборони приватному виконавцю Скальському А.І. вчиняти дії щодо реалізації спірного майна та зупинення продажу арештованого майна , розташованого у АДРЕСА_1 , як майна, щодо якого подано позов про визнання права власності.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 листопада 2021 року заяву про забезпечення позовузалишено без задоволення, однак постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 січня 2022 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасовано та заяву про забезпечення позову задоволено частково, зупинено продаж арештованого майна квартири АДРЕСА_1 (а.с 14-21).

Крім того, судом також встановлено, що ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 липня 2022 року позов ОСОБА_3 про визнання спірного нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб),що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Зокрема, згідно зі ст. 1Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( ч. 1 ст. 5 Закону).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у разі зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті ( ст. 35 Закону).

Крім того, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Початкова ціна продажу нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виставляються на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі надання стягувачем згоди (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки надання стягувачем та заставодержателем/іпотекодержателем згоди) третій електронний аукціон (крім електронного аукціону з продажу конфіскованого за рішенням суду майна) здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону, для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна та з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.

Частиною 6 ст. 61 Закону визначено, що у разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання ( ч. 7 ст. 61 Закону).

Відповідно до ч. 8 ст. 61 Закону, у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Частиною 9 ст. 61 Закону визначено, що м айно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 цього Закону (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу"та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 цього Закону, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання ( ч. 10 ст. 61 закону).

При цьому, відповідно до висновків щодо застосування норм права, висловлених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Також слід зазначити, що моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та від 13 лютого 2013 року у справі № 6-174цс12 і Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

Вказане підтверджують приписи частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

При цьому, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину вимогам цього Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Також слід зазначити, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 8), а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Зокрема, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2916 року за № 1301/29431 (далі - Порядок № 2831/5), визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Крім того, згідно з Порядком (в редакції на час проведення електронних торгів), арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та цінних паперів), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Організація електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - вчинення Організатором заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;

Проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - вчинення Оператором заходів щодо реалізації арештованого майна, які полягають у відображенні процедури проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) і виконанні інших функцій, передбачених цим Порядком;

Таким чином, цим Порядком передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, та правила щодо оформлення результатів торгів.

Порядок проведення електронних торгів врегульовано розділом V Порядку № 2831/5, нормами якого передбачено, зокрема, що електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають он-лайн доступ до перебігу електронних торгів. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронні торги. Перша цінова пропозиція має дорівнювати стартовій ціні лота. Кожна наступна цінова пропозиція може бути подана учасником лише після перевищення його цінової пропозиції іншим учасником та має містити ціну, що на встановлений Організатором крок вища за попередню. Моментом подання цінової пропозиції вважається зафіксований Системою момент отримання цінової пропозиції. Зареєстрований учасник може у будь-який момент електронних торгів зробити відповідну цінову пропозицію.

В особистому кабінеті є розділ з активними на цей момент електронними аукціонами, у яких бере участь учасник. Для таких аукціонів вказуються такі відомості: інформація про перебіг електронного аукціону, зокрема поточна цінова пропозиція, перелік цінових пропозицій, особлива ставка учасника та її перевищення при звичайному перебігу, наявність особливих ставок інших учасників, час закінчення аукціонів. Інформація про перебіг електронних аукціонів оновлюється одразу після внесення одним із учасників наступної цінової пропозиції або подання учасником особливої ставки купівлі лота.

Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Порядок оформлення результатів електронних торгів врегульовано розділом VІІІ Порядку № 2831/5, нормами якого передбачено, зокрема, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця торгів, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

Протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

У разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронних торгів) від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу Х цього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно. При цьому попередні цінові пропозиції переможця, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно, не враховуються.

У цьому разі Організатор вносить відповідні відомості до Системи й засобами Системи формує новий протокол електронних торгів, який повинен містити, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього розділу, також інформацію про невнесення попередньо визначеним переможцем (переможцями) електронних торгів належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку, та про визнання наступного учасника цих електронних торгів новим переможцем електронних торгів. Цей протокол розміщується Системою на Веб-сайті, в особистому кабінеті наступного учасника цих електронних торгів, визначеного новим переможцем електронних торгів, та особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), яким майно передано на реалізацію.

У разі невнесення наступним учасником, визначеним новим переможцем електронних торгів у формі аукціону, усієї належної грошової суми в установлені пунктом 1 розділу X цього Порядку строки відповідні дії повторюються для наступного учасника, що визначається згідно з абзацами першим, третім цього пункту.

Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності врегульовано розділом Х Порядку № 2831/5, нормами якого передбачено, зокрема, що на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця); сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової.

При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов`язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

У разі якщо кошти за придбане на електронних торгах майно надійшли з порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, або переможцем здійснено неповний розрахунок за придбане майно, кошти підлягають поверненню протягом семи робочих днів з дня їх зарахування на рахунок.

Виконавець зобов`язаний повідомити Організатора про перерахування переможцем електронних торгів коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) через особистий кабінет.

У разі ненадходження всієї належної грошової суми на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у строки, визначені пунктом 1 цього розділу, відділ державної виконавчої служби (приватний виконавця) не пізніше наступного робочого дня через відповідний особистий кабінет повідомляє Організатора про несплату переможцем електронних торгів належної грошової суми за придбане майно, що є підставою для вжиття відповідних заходів Організатором згідно з пунктом 3 розділу VIIІ цього Порядку. Здійснити дії, передбачені пунктом 3 розділу VIIІ цього Порядку, Організатор також має право у разі несплати переможцем суми додаткової винагороди чи письмового звернення переможця із повідомленням про відмову сплатити додаткову винагороду.

У разі зупинення електронних торгів (за винятком зупинення через наявність технічних підстав) після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою.

Гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.

У разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронних торгів недійсними гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронних торгів протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу Організатора. Гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VIІ цього Порядку.

Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Отже, державний (приватний) виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів

Таким чином, як вже вказувалося судом, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже, підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

При цьому, звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просила визнати торги недійсними, оскільки спірне майно було продане на електронних торгах у період дії заборони продажу майна, накладеної постановою апеляційного суду Чернівецької області від 12 січня 2022 року як забезпечення позову.

Разом з тим, як вже було встановлено судом, треті електронні торги з реалізації 54/100 частин спірного будинковолодіння не відбулися через відсутність допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів від 20 грудня 2021 року № 563459 (а.с.53) й відповідно переможця аукціону - покупця майна не було, як й не складався приватним виконавцем акт про проведення електронних торгів, а приватним виконавцем 21 грудня 2021 року, у зв`язку із тим, що майно боржника не реалізовано на третьому електронному аукціоні на підставі ч. 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» запропоновано ОСОБА_2 вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна (а.с.54).

В подальшому, заявою від 12 грудня 2021 року № 927 відповідач ОСОБА_2 висловив бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника й відповідно приватним виконавцем згідно до ч. 9 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною третього аукціону та складено відповідний акт, які є підставою для подальшого оформлення права власності на таке майно (а.с. 55-59).

При цьому, заява ОСОБА_3 про забезпечення позову була задоволена частково та зупинено продаж арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 постановою Чернівецький апеляційний суд 12 січня 2022 року (а.с 14-21), тобто після визнання торгів такими, що не відбулися, треті з яких проводилися 20 грудня 2021 року, а саме ще до винесення апеляційним судом відповідної постанови.

Таким чином, згідно п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у приватного виконавця станом на 20 грудня 2021 року обов`язку щодо зупинення вчинення виконавчих дій, зокрема у зв`язку із зупиненням судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, не існувало й відповідно доводи позивача в частин відчуження спірного нерухомого майна під час дії забезпечення позову, а саме зупинення реалізації арештованого майна є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, які до того ж в силу чинного законодавства є такими, що не відбулися, у тому числі й не доведено порушення її прав і законних інтересів приватним виконавцем, який здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів, у тому числі й в частині проведення торгів у період дії заборони продажу арештованого майна, а тому підстави для задоволення позову про визнання торгів недійсними відсутні.

Крім того, положеннями ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Ураховуючи наведені норми права та беручи до уваги принцип «розумної обачності», який безумовно має застосовуватися у виконавчому провадженні, позивачка не надала суду доказів на підтвердження того, що приватний виконавець був обізнаний про існування спору щодо спірного майна й відповідно приватний виконавець, діючи як суб`єкт владних повноважень, не подбав про права та законні інтереси учасників виконавчого провадження, що призвело до порушення її прав.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, то суд зазначає наступне.

Так, частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України слідує що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Зокрема, відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав)- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 та від 24.02.2021р. у справі № 367/4613/18-ц.

Крім того, у постанові від 2 лютого 2021 року у справі №925/642/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок, згідно якого обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищевказане, а також те, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли б вплинути на результати електронних торгів, тобто не доведено порушення її прав і законних інтересів, як й не доведено порушення визначеного ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» порядку передачі відповідачу нереалізованого на торгах майна, підстави для скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майноза відповідачем відсутні, у тому числі й через те, що такі вимоги не є необхідними для ефективного відновлення права.

Керуючись ст.ст.77-81, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу Максим Дмитрович, ОСОБА_3 , приватний виконавець Скальський Андрій Іванович, Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання протиправним, та скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора, та визнання торгів недійсними, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н.В. Піхало