Ухвала суду № 116461754, 22.01.2024, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/538/22

Провадження № 1-кп/162/19/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

представника потерпілої юридичної особи національного природного парку «Прип`ять-Стохід» ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021030530000149, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10 травня 2021 року, за частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України (далі по тексту КК), відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, несудимого,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що всупереч вимогам статей 116-126-1 Земельного кодексу України, що регламентують порядок набуття і реалізацію права на землю громадянами та юридичними особами, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання в користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, тобто без необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою як власник чи особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею, з метою використання землі у своїх потребах, 11 листопада 2020 року за межами села Сваловичі Любешівської селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області між колишнім колгоспним двором та ФАПом умисно самовільно зайняв земельну ділянку загальною площею 0,3852 га шляхом часткового зняття на ній за допомогою екскаватора Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та облаштування штучної водойми (ставка) площею 0,2492 га, а також подальшого розгортання ґрунтово-піщаної суміші, яка знаходиться на території національного природного парку «Прип`ять-Стохід» та належить останньому на праві користування без вилучення та на підставі статті 44 Земельного кодексу України входить до складу земель природно-заповідного фонду, на підставі пункту «г» частини першої статті 150 Земельного кодексу України відноситься до особливо цінних земель, внаслідок чого національному природному парку «Прип`ять-Стохід» задано шкоду на загальну суму 89952,70 гривні.

Таким чином, за наведеної фабули кримінального правопорушення ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель. Дії ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні кваліфіковано за частиною другою статті 197-1 КК.

Захисник ОСОБА_5 22 січня 2024 року засобами електронного зв`язку подав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК.

Прокурор, обвинувачений проти клопотання захисника не заперечили.

Представник потерпілої юридичної особи з цього питання покладається на розсуд суду.

Заслухавши учасників кримінального провадження, проаналізувавши законодавство, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною четвертою статті 12 КК нетяжким злочиномє передбаченецим Кодексомдіяння (діячи бездіяльність),за вчиненняякого передбаченеосновне покаранняу видіштрафу врозмірі небільше десятитисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абопозбавлення воліна строкне більшеп`яти років.

Санкція частини другої статті 197-1 КК передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Таким чином, інкримінований обвинуваченому злочин віднесено до категорії нетяжких, за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строкне більшедвох років.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

ОСОБА_4 ставиться у вину вчинення кримінального правопорушення 11 листопада 2020 року, з цього часу минуло більш ніж три роки та два місяці.

Обвинуваченням не надано суду доказів, які б відповідно до частин другої, третьої статті 49 КК вказували на зупинення чи переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, не встановлюючи винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд констатує про наявність у цьому випадку підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з закриттям кримінального провадження цивільний позов національного природного парку «Прип`ять-Стохід» про стягнення з ОСОБА_4 89952,7 гривень шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд залишає без розгляду.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, необхідно компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки ОСОБА_4 звільняється від кримінальної відповідальності.

Речових доказів у справі немає, запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовані.

Керуючись статтею 284 Кримінального процесуального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України за закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 травня 2021 року за № 12021030530000149, закрити.

Цивільний позов національного природного парку «Прип`ять-Стохід» про стягнення з ОСОБА_4 89952 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесяти двох) гривень 70 копійок шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, у сумі 20764 (двадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 70 копійок компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом семи днів із дня її оголошення через Любешівський районний суд Волинської області.

Суддя ОСОБА_1