Рішення № 116430958, 12.01.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4666/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року Залізничний районний м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

секретаря судових засідань: Каралюс Т.Р.,

за участю

представника позивача - адвоката: Почкіної О.М.,

представника відповідача ЛМР: Шевченко М.І.,

представника відповідача ЗРА ЛМР: Скочко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації, визнання права користування та зобов`язання вчинити дії, суд

в с т а н о в и в :

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Почкіна О.М. звернулася до суду із позовом до відповідачів Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, у якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації №1348 від 11.09.2006 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 », визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення 1-5 першого поверху будівлі під літерою «А-5» на АДРЕСА_1 , площею 25,3 кв.м. за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради, видане Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради 11.09.2006 року, скасувати державну реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на нежитлові приміщенні 1-5 першого поверху будівлі під літерою «А-5» на АДРЕСА_1 , площею 25,3 кв.м., реєстраційний номер 16347950 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 11.10.2006 року за номером 12126416, визнати за ОСОБА_1 , власником нежитлового приміщення першого поверху (індекси частин приміщення 6,7) загальною площею 15,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 право користування нежитловими приміщеннями першого поверху під літ. А-5 (індекси частин приміщення 1/4,0 кв. м. коридор, 4/3,3 кв.м. - коридор, 5/1,4 кв.м. - вбиральня), в будівлі АДРЕСА_1 ; зобов`язати Львівську міську раду надати ОСОБА_1 доступ до нежитлових приміщень першого поверху під літ. А-5 ( індекси частин приміщення 1/4,0 кв. м. коридор, 4/3,3 кв.м. - коридор, 5/1,4 кв.м. - вбиральня), в будівлі АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28.06.2022 року позивач є власником частини нежитлового приміщення першого поверху (індекси частин приміщення 6,7) загальною площею 15.9 м в будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту від 19.09.2011 на вказані приміщення останні обладнані холодною водою, каналізацією, газопостачанням, опаленням, електроосвітленням. Дане приміщення за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 44.3 кв.м. У 2006 році на частину нежитлового приміщення (індекси частин приміщення 1-5) за даною адресою, було зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради. Відповідачем здійснено поділ нежитлового приміщення загальною площею 44.3 кв.м на два самостійні об`єкти площею 25.3. кв.м та 15.9 кв.м. без отримання висновку щодо технічної можливості такого поділу та з порушенням ст. 183 ЦК України. Вказане створює позивачу перешкоди в користуванні його власністю за його функціональним призначенням, оскільки приміщення, яке йому належить площею 15.9 кв.м. залишилося без можливості забезпечення його електроосвітленням, водопостачанням та водовідведенням, що є порушенням норм ДБН. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін.

Ухвалою суду від 15.11.2022 року постановлено перейти до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити позов з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Львівської міської ради у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вказала, що як власник нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 , Львівська міська рада прийняла рішення про проведення державної реєстрації права власності спершу на приміщення першого поверху під інд. 1-5 площею 25,3 кв. м, а згодом на нежитлові приміщення першого поверху під інд. 6,7 площею 15,9 кв. м. 11.09.2006 Залізнична районна адміністрація прийняла розпорядження №1348 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 ». На підставі цього розпорядження Залізнична районна адміністрація оформила свідоцтво про право власності. 11.10.2006 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» провело державну реєстрацію права комунальної власності. 29.04.2013 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення під інд. 6, 7 площею 15,9 кв. м на АДРЕСА_1 . Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.02.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме/ майно зареєстровано право комунальної власності на ці приміщення. Нежитлове приміщення 1- з поверху під інд. 6, 7 площею 15,9 кв. м на АДРЕСА_1 у різний час перебувало у власності 4 осіб та жоден із 4-ох власників приміщень площею 15,9 кв. м не мав претензій, що не може користуватися своєю власністю без доступу до приміщень першого поверху під інд. 1, 4, 5. Єдина норма законодавства про порушення якої стверджує позивач є Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 №55. Проте, такий наказ не може бути застосований, оскільки спірні правовідносини виникли у 2006 році, а наказ набув чинності 18.06.2007 року. Оскільки закон немає зворотної дії в часі, то не може регулювати правовідносини, які виникли до набрання ним чинності. Крім цього, норми ДБН «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН «Громадські будинки та споруди» поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків. Норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визначаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України. Нежитлові приміщення під інд. 1 - 5 на АДРЕСА_1 не були новозбудованим чи реконструйованим об`єктом нерухомості, тому вимоги зазначених вище ДБН не поширюються на спірні правовідносини. Просить відмовити у задоволенні позову. Також, вказала, що позивачу доцільно реалізувати своє бажання володіти, користуватися нежитловими приміщеннями площею 25,3 кв. м на АДРЕСА_1 , у спосіб, визначений Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна» та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а не шляхом позбавлення львівської міської територіальної громади в особі Львівської міської ради права комунальної власності на майно.

Представник відповідача Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог. Пояснила, що Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради, на підставі поданих документів, керуючись ст. 30 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про власність», рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006 №394 «Про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг» від 21.07.2006 №848 «Про внесення змін до рішення виконкому від 23.03.2006 №394 «Про порядок оформлення права власностіна об`єктинерухомого майната затвердженнявартості цихпослуг» від 21.07.2006 №848 «Про порядок внесення змін до рішення виконкому від 23.03.2006 №394 «Про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна і затвердження вартості цих послуг», винесено розпорядження №1348 від 11.09.2006. На момент прийняття оскаржуваного розпорядження діяло рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006 №394 «Про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг» (зі змінами), яке встановлювало загальний порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна у місті Львові та населених пунктах, які знаходяться на адміністративній території міста Львова. Таким чином, керуючись наданими повноваженнями, на час звернення Управління комунального майна Львівської міської ради та подання всіх необхідних документів, передбачених чинним законодавством, у районної адміністрації були відсутні підстави для відмови в оформленні права комунальної власності та видачі свідоцтва про право власності, а тому останньою було винесено розпорядження від 11.09.2006 №1348 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 ». Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подальші судові засідання не з`явилася, подала суду клопотання про розгляд справи без участі третьої особи /а.с.198/. В судовому засіданні 11.04.2023 року у вступному слові заперечила щодо заявлених позовних вимогах, а у наданих письмових пояснення вказала, що відповідно до відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення першого поверху під індексами 1, 2, 3, 4, 5 в будівлі під літ. «А-5» загальною площею 25, 3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані на праві комунальної власності за Територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради 11.09.2006 року на підставі Розпорядження Залізничної районної адміністрації №1348 від 11.09.2006 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 ». 04.11.2014 спірні приміщення було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно дублікату Свідоцтва про право власності від 11.09.2006, виданого на підставі розпорядження Залізничної районної адміністрації №1348 від 11.09.2006 року. Позивачем було здійснено купівлю нежитлових приміщень загальною площею 15.9 м.кв. добровільно, відповідно до п.1 Договору купівлі продажу нежитлового приміщення №НСА915473 від 28.06.2022 (далі - Договір) приміщення оглянуте Покупцем особисто до підписання цього договору, істотних недоліків, які перешкоджали б його використанню за призначенням, на момент огляду приміщення Покупцем не виявлено. Відповідно до п.5 Договору сторони підтверджують, що, зокрема, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін та волевиявлення є вільним та усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі. Предметом Договору є грошова сума у розмірі 53 000, 00 грн., що свідчить про те, що Позивачем було здійснено купівлю нежитлових приміщень у ОСОБА_2 саме за таку ціну. Проте, враховуючи, що загальна площа об`єкта купівлі за Договором 15, 9 кв.м. ціна за об`єкт є сильно заниженою та складає 3 333, 33 грн. за один квадратний метр, тому можна зробити висновок, що ціна за нежитлові приміщення була такою саме із урахуванням відсутності деяких комунікацій.

Представник третьої особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. У попередніх судових засіданнях не заперечила проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, зібрані по справі докази у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 310 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Із аналізу ст. 4 ЖК України, ст. 382 ЦК України вбачається, що нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради 11.09.2006 року видано Розпорядження № 1348 Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 , яким оформлено право комунальної власності Територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради на нежитлові приміщення 1-5 загальною площею 25,3 кв.м на першому поверсі в будівлі під літерою «А-5» згідно з технічним паспортом на АДРЕСА_1 /а.с.19/.

Також, 11.09.2006 року Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення 1-5 першого поверху загальною площею 25,3 кв.м в будівлі під літ. «А-5», які розташовані на АДРЕСА_1 , що належать Територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності /а.с.20/

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна /а.с.76-79/:

11.10.2006 року зареєстровано право комунальної власності Територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради на нежитлові приміщення першого поверху під літ. А-5 площею 25,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

04.11.2014 року зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на нежитлові приміщення першого поверху №1;2;3;4;5, загальною площею 25.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу від 01.10.2014 Управління комунальної власності відчужило, а ОСОБА_3 придбав нежитлове приміщення 1-го поверху під інд. 6, 7 площею 15,9 кв.м на АДРЕСА_1 .

21.09.2015 року ОСОБА_3 відчужив нежитлові приміщення площею 15,9 кв.м ОСОБА_4 , які останній відчужив ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2016. ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2021 відчужила ці приміщення ОСОБА_2 , який відчужив їх на підставі договору купівлі-продажу від 28.06.2022 позивачу ОСОБА_1

28.06.2022 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення першого поверху ( індекси частин приміщення 6,7) загальною площею 15.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом 28.06.2022 року позивач на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. та зареєстрованим у реєстрі за № 7945, придбав нежитлове приміщення першого поверху (індекси частин приміщення 6,7), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 15.9 кв.м. /а.с.7-8/.

Відповідно до змісту договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.06.2022 року покупцем ОСОБА_1 особисто оглянуто приміщення до підписання цього договору. Істотних недоліків, які перешкоджали б його використанню за призначенням, на момент огляду приміщення покупцем не виявлено. Сторони договору підтверджують, що, зокрема, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін та волевиявлення є вільним та усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі.

Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху (індекси частин приміщення 6,7), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 15.9 кв.м. та державної реєстрації права власності на вказане нежитлове приміщення позивач ОСОБА_1 оглянув приміщення, бачив його технічний стан, наявність/відсутність комунікації та не виявив істотних недоліків, які перешкоджали б його використанню за призначенням.

Також суд враховує, що оскаржувані позивачем розпорядження та свідоцтво про право власності прийняті у 2006 році, а позивач набув право власності на приміщення першого поверху (індекси частин приміщення 6,7), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 15.9 кв.м, які як стверджує, не може повноцінно використовувати, у 2022 році, а тому відсутнє порушення права позивача, яке підлягає судовому захисту у розумінні ст. 4 ЦПК України.

При обґрунтуванні своїх позовних вимог, сторона позивача покликається на Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджену наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 №55, а також на недотримання ДБН «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН «Громадські будинки та споруди».

Водночас, суд приймає до уваги заперечення відповідача Львівської міської ради, що такий наказ не може бути застосований, оскільки спірні правовідносини виникли у 2006 році, а наказ набув чинності 18.06.2007 року, як і те, що норми даних ДБН поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків. Норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визначаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України.

Нежитлові приміщення під інд. 1 - 5 на АДРЕСА_1 не були новозбудованим чи реконструйованим об`єктом нерухомості, тому вимоги зазначених вище ДБН не поширюються на спірні правовідносини.

Також суд приймає до уваги пояснення представника третьої особи Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, що Розпорядження Залізничної районної адміністрації №1348 від 11.09.2006 « Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 » є ненормативним правовим актом індивідуального характеру.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп 2009 від 16.04.2009 року ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами разового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, неупереджено з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, в терміни передбачені чинним законодавством.

Розпорядником майна громади є Управління комунальної власності, що є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а тому позовна вимога про надання позивачу доступу до спірних нежитлових приміщень Львівською міською радою заявлена до неналежного відповідача.

Крім цього, статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності, серед яких відсутня підстава припинення права власності у зв`язку із поділом нежитлових приміщень.

Таким чином для скасування права власності немає достатніх правових підстав, більше того, таке скасування не призведе до бажаних наслідків для позивача у вигляді використання чужого майна, оскільки це суперечить нормам законодавства, а скасування права власності громади не призведе до автоматичного виникнення права користування у позивача.

Також, суд враховує доводи представника відповідача Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, які підтверджені долученими до матеріалів справи доказами, зокрема, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження діяло рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006 №394 «Про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг» (зі змінами), яке встановлювало загальний порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна у місті Львові та населених пунктах, які знаходяться на адміністративній території міста Львова. Відповідно до пункту 8 згаданого порядку у всіх випадках оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна заявником подається завірена копія технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна, виданого БТІ, а у випадку оформлення права власності на об`єкти комунальної власності додатково подається лист-погодження управління комунального майна Львівської міської ради. Вимоги згаданого пункту було виконано, що підтверджується листом Управління комунального майна Львівської міської ради №12-2334 від 01.08.20006 з проханням оформити право власності територіальної громади м. Львова на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та наявним в матеріалах розпорядження технічним паспортом на нежитлові приміщення 1-5 буд. літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 від 04.12.2002 №122. Крім цього, при розгляді питання оформлення права комунальної власності, районна адміністрація враховувала акт приймання передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність від 2000 року /а.с. 102, 103, 104-106, 107, 108-110, 111, 112-118/.

Також, суд критично оцінює покликання сторони позивача на те, що згідно технічної характеристики паспорта нежитлових приміщень 6,7 такі було обладнано центральним водопостачання та водовідведенням, електроосвітленням, оскільки такі відомості у технічному паспорті є стандартизованої форми та стосується загалом будинковолодіння, оскільки містить у переліку також відомості про обладнання радіотрансляційною мережею, сміттєвідводом та ліфтом. До того ж представлений стороною відповідача Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради технічний паспорт на нежитлові приміщення 1-5 буд. літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 від 04.12.2002 №122 містить перелік комунікацій аналогічного змісту, що, крім цього, також підтверджує доводи відповідача про те, що оскаржуваним розпорядженням здійснено виключно оформлення права комунальної власності територіальній громаді в особі Львівської міської ради на нежитлові приміщення згідно з наявним технічним паспортом від 04.12.2002, а це означає, що реконструкція спірних житлових приміщень не здійснювалась, оскільки, у разі її існування про це було б вказано у технічній документації.

Відтак, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Залізничної районної адміністрації №1348 від 11.09.2006 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 », визнання недійсним та скасування Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення 1-5 першого поверху будівлі під літерою «А-5» на АДРЕСА_1 , площею 25,3 кв.м. за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради, видане Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради 11.09.2006 року, скасування державної реєстрації права власності за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на нежитлові приміщенні 1-5 першого поверху будівлі під літерою «А-5» на АДРЕСА_1 , площею 25,3 кв.м., реєстраційний номер 16347950 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 11.10.2006 року за номером 12126416, визнання за ОСОБА_1 , власником нежитлового приміщення першого поверху (індекси частин приміщення 6,7) загальною площею 15,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 право користування нежитловими приміщеннями першого поверху під літ. А-5 (індекси частин приміщення 1/4,0 кв. м. коридор, 4/3,3 кв.м. - коридор, 5/1,4 кв.м. - вбиральня), в будівлі АДРЕСА_1 не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання Львівську міську раду надати ОСОБА_1 доступ до нежитлових приміщень першого поверху під літ. А-5 ( індекси частин приміщення 1/4,0 кв. м. коридор, 4/3,3 кв.м. - коридор, 5/1,4 кв.м. - вбиральня), в будівлі АДРЕСА_1 то така вимога також не підлягає задоволенню, так як стороною позивача не надано суду жодних доказів, що Львівською міською радою чиняться перешкоди позивачу у такому доступі.

Враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до переконання, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідачі не заявляли до відшкодування судових витрат, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 310, 316, 317 ЦК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації, визнання права користування та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення суду складено 22.01.2024 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.