Рішення № 116430243, 22.01.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7459/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказує, що 10.09.2020 року між АТ «Альфа Банк», яке в подальшому змінило назву на АТ «СЕНС БАНК», та ОСОБА_1 укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500839464 (кредитний договір), умови якого відповідачем не виконується, тому просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість в загальній сумі 347465,54 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов кредитного договору щодо строків та порядку повернення кредитних коштів.

Відповідач відзив не надав.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282ЦПК України, відповідач не подав відзиву проти позову.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зістаттею 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другоюстатті 95 ЦПК Українипередбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 10.09.2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», яке 30.11.2022 р. змінило назву на АТ «СЕНС БАНК» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 12.08.2022 р., була укладена Угода про надання споживчого кредиту №500839464 (далі Кредитна угода). Відповідач зобов`язався повернути кошти в зазначений строк, а також сплачувати проценти за користування кредитним коштами та комісію, у строки, передбачені договором.

Відповідач користувався кредитними коштами, однак свої зобов`язання за Договором №500839464 належним чином не виконував.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не здійснює погашення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормамиЦивільного кодексу України(даліЦК) та положеннями укладеної між сторонами Кредитної угоди.

Відповідно дост. 526 ЦКзобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.Статтею 525 ЦКпередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідност. 1054 ЦКза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦКпозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідност. 1048 ЦКпозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Укладаючи Кредитну угоду сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення обов`язкового щомісячного платежу в розмірі 5% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією. Частина такого платежу мала йти на погашення заборгованості по тілу кредиту, а інша частина по відсоткам за користування кредитними коштами.

Статтею 1050 ЦКпередбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦКякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідач не виконував належним чином свого зобов`язання із здійснення щомісячних платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому неналежним чином виконував свої обов`язки, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за фактичне користування кредитними коштами.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст.12,81 ЦПК Українивідповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримав та користувався ними, однак свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення вказаних сум з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 5211,98 грн., які відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК Українипідлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7,9,11-13,81,89,141,259,263-265,268,273,280,282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ, 23494714, місцезнаходження за адресою: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) заборгованість за Кредитним договором №500839464 в сумі 347465,54 грн. та судовий збір в розмірі 5211,98 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Кочко В.К.