Постанова № 1164265, 01.03.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2007 р. Справа № 46/530-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Сіверін В.І.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

прокурора - Присяжнюка О.О., дов. №161 від 22.04.03 р.

позивача - Калініченка Ю.Л., копія пост. дов. №61 від 13.03.06 р.

відповідача - ОСОБА_1, приватного підприємця,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 202 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.06 р. у справі № 46/530-06

за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особірегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківськый області

до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, смт. Краснокутськ Харківської області,

про розірвання договору та стягнення 936,38 грн.,

встановила:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до господарського суду Харківської області з позовом до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 679,01 грн. та пені в сумі 257,37 грн. на загальну суму 936,38 грн. за укладеним сторонами договором оренди державного майна №2577-Н від 28.04.2006 р. шляхом перерахування цієї суми на р/р 31317317600003 в УДК у Дзержинському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134567, код бюджетної класифікації 22080300 та про розірвання договору оренди державного майна №2577-Н від 28.04.2006 р.

Після уточнення позовних вимог, які були прийняті господарським судом Харківської області до провадження, позавач та прокурор наполягали лише на задоволенні майнових вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2006 р. у справі № 46/530-05 (суддя Ільїн О.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 679,01 грн. заборгованості та 257,37 грн. пені за договором оренди №2577-Н від 28.04.2006 р., в доход Державного бюджету - 102,00 грн. державного мита, на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" - 118,00 грн. судових витрат.

В частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди №2577-Н від 28.04.2006 р. провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення з нього заборгованості з орендної плати в сумі 257,37 грн. та пені в сумі 257,37 грн., а також 102.00 грн. державного мита та118,00 грн. судових витрат та припинити провадження у справі в цій частині, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що не зважаючи на підписання сторонами договору оренди №2577-Н від 28.04.2006 р. та акту прийому-передачі, фактично передача орендованого приміщення не відбулася і відповідач ним не користувався , так як не мав доступу до нього. Крім того, факт невикористання орендованого приміщення, підтверджується актом огляду орендованого майна від 20.12.2006 р., складеного представниками РВ ФДМУ в присутності відповідача та представника ДП "Дублянський спиртовий завод".

Прокурор та позивач проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законними та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Посилаються, зокрема, на те, що відповідно до умов договору оренди №2577-Н від 28.04.2006 р. відповідач вступив у строкове платне користування орендованим майном з моменту підписання акту прийому-передачі в день укладення договору оренди, однак в порушення пункту 5.2 цього договору та статті 762 Цивільного кодексу України, статті 286 Господарського кодексу України відповідач своєчасно не сплачував орендну плату.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представників сторін та прокурора, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячі з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 28.04.2006 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, орендарем, було укладено договір оренди №2577-Н, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування з метою здійснення випечки хлібобулочних виробів нежитлове приміщення, що розташоване в одноповерховій будівлі-їдальні (інв. №17) загальною площею 119,7 кв.м., розміщеній за адресою: Харківська область, Краснокутський район, село Дублянка, вул. Заводська, 1., яке є державною власністю та знаходиться на балансі державного підприємства "Дублянський спиртовий завод", балансоутримувача.

Відповідно до пункту 2.2 вказаного договору оренди орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору акта прийому-передачі майна.

Як передбачено статтею 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов"язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм та умов договору №2577-Н від 28.04.2006 р. відповідач був зобов"язаний сплачувати орендну плату лише після передання йому орендованого приміщення і звільняється від її сплати у разі неможливості використовувати це приміщення з причин, за які він не відповідає. Проте підписаний сторонами 28.04.2006 р. акт передання-передачі орендованого майна, не може свідчити про передачу цього майна від позивача відповідачеві, так як місцем його підписання зазначено м. Харків, тоді як орендоване майно знаходиться в іншому населенному пункті за адресою: Харківська область, Крансокутський район, село Дублянка, вул. Заводська, 1.

Крім того, факт того, що орендоване приміщення не передавалось орендареві підтверджується наявними в матеріалах справи заявою відповідача, адресованою директору ДП "Дублянський спиртовий завод" про надання йому можливості здійснювати оренду приміщення, орендованого за договором оренди №2577-Н від 28.04.2006 р. і передачу ключів від нього та відповіддю ДП "Дублянський спиртовий завод" про неможливість задоволення такої заяви у зв"язку з відсутністю у ДП "Дублянський спиртовий завод" інформації щодо укладення такого договору, самого договору та акту прийому-передачі приміщення, а також актом огляду орендованого майна від 20.12.2006 р., складеного представниками РВ ФДМУ в присутності відповідача та представника ДП "Дублянський спиртовий завод".

А отже відповідач не мав можливості використовувати орендоване за договором №2577-Н від 28.04.2006 р. приміщення у зв"язку непереданням його позивачем, а тому сплачувати орендну плату за його використання зобов"язаний не був.

У зв"язку з цим висновок місцевого господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 679,01 грн. та пені в розмірі 257, 37 грн., а також для віднесення на відповідача судових витрат є необгрунтованим і рішення господарського суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуваню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Що ж стосується позовної вимоги про розірвання договору оренди №2577-Н від 28.04.2006 р., то у зв"язку з уточненням позивачем та прокурором позовних вимог, місцевий господарський суд цілком обгрунтовано припинив провадження в цій частині за відсутністю предмету спору на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а тому рішення в цій частині слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2006 р. у справі №46/530-06 скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 679,01 грн. заборгованості з орендної плати та 257,37 грн. пені, а також в частині стягнення 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат.

У задоволенні позову про стягнення з відповідача 936,38 грн. відмовити.

В іншій частині рішення від 14.12.2006 р. залишити без змін.

Головуючий суддя (підпис) Слюсарева Л.В.

Судді (підпис) Білоконь Н.Д.

(підпис) Сіверін В.І.