Рішення № 116405741, 17.01.2024, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 752/11618/23

провадження № 2/753/1343/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Лузовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з об`єднанню відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди майна, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у червні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.04.2020 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1144200402014 оренди майна з правом викупу.

Відповідно до п.1 розділу 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов?язується передати Орендареві у строкове володіння та користування майно, що визначене у цьому Договорі, з наступним переходом права власності на такий Об?єкт оренди від Орендодавця до Орендаря на умовах, передбачених цим Договором, а Орендар зобов?язується прийняти об?єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Дані щодо Об?єкта оренди за цим Договором погоджуються Сторонами у Додатку до цього Договору (п.1,2 розділу 1 Договору).

Згідно п. 1,3 розділу 1 Договору вартість Об?єкта оренди за цим Договором визначається Сторонами у додатку до цього Договору.

Згідно п. 4.1. розділу 4 Договору строк оренди погоджується Сторонами у Додатках до цього Договору, що є його невід?ємною частиною і обчислюється з дати укладання цього Договору.

Відповідно до розділу 1 Додатку 1 до Договору оренди майна з правом викупу № 1144200402014 від 02.04.2020р. згідно з пунктами 1.2., 1.3 та 4.1. Договору дані щодо Об?єкту оренди, його вартість, строк оренди, розмір щомісячного платежу погоджено Сторонами, як зазначено: LSDtv55 Samsung UE55NU7090UXUA вартістю 35 390 грн. 00 коп., варість включно з ПДВ 42 468 грн.00 коп., строк оренди - 12, щомісячний платіж 3 539 грн.

Пунктом 3.1. розділу 3 Договору встановлено, що Орендодавець зобов?язується передати Орендарю Об?єкт оренди протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати підписання цього Договору.

Передача Об скта оренди Орендодавем та приймання Орендарем здійснюється за Актом приймання-передачі, за товарно-транспортною накладною або іншим документом. що підтверджує факт передачі Об?єкта оренди у користування (п. 3.2. розділу З Договору).

На виконання вищевказаних умов Договору та додатків до нього між Позивачем та Відповідачем було укладено Акт № 1144200402014 приймання-передачі товару від 02.04.2020 р. до Договору (копія додається) про наступне.

Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв наступний Об?єкт оренди: LSDtv55 Samsung UE55NU7090UXUA вартістю 35 390 грн. 00 коп., вартість включаючи ПДВ 42 468 грн. 00 коп.

Таким чином, 02.04.2020р. відповідач фактично отримав від ТОВ «Будинок комфорту» у строкове володіння та користування Об?єктом оренди. Тобто, позивач, передавши майно відповідачу, фактично виконав умови Договору.

Наразі Орендар не виконує належним чином умови Договору, а саме не сплачує орендні платежі й самовільно продовжує користуватися Об?єктом оренди, всупереч Договору.

02.03.2021р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору, повернення Об?єкту оренди та сплати орендних платежів. Водночас із цим, відповідач ухиляється від виконання вказаної заяви-вимоги та своїх зобов?язань за Договором.

Відповідно до п. 5.1. розділу 5 Договору сплата Орендної плати здійснюється Орендарем щомісячно відповідно до графіку платежів, узгодженого Сторонами у Додатку до цього Договору. Орендар сплачує Орендну плату в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів безготівковим платежем на рахунок Орендодавця, вказаний у Договорі (п. 5,3. розділу 5 Договору).

Згідно п.п. (і) п. 6.1,2, розділу 6 Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, якщо Орендар користується Об?єктом оренди всупереч умов цього Договору або призначенню Об?єкта оренди.

Згідно до п. 8.1. розділу 8 Договору у випадку порушення своїх зобов?язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов?язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання.

За прострочення орендних платежів Орендар зобов?язується сплатити на користь Орендодавця штраф у сумі 75,00 (сімдесят п?ять) гривень за кожен факт прострочення оплати орендних платежів, а також пеню в розмірі 3% (трьох відсотків) від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з другого дня прострочення, але не більше 50% (п?ятдесяти відсотків) від загальної суми оренди за цим Договором (п. 8.4. розділу 8 Договору).

Відповідно до п. 8,5 розділу 8 Договору у разі нездійснення оплати Орендарем орендної плати протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту останнього платежу або укладання Договору (залежно від того, що настане раніше), Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, повідомивши Орендаря за 15 (п?ятнадцять) календарних днів до фактичної дати такого розірвання. У такому разі Орендар має право вимагати сплати вже нарахованої Орендної плати та додаткової сплати штрафу Орендарем у розмірі 50% від вартості Об?єкта оренди, визначеною відповідно до п. 1.3. цього Договору.

Згідно п. 8.7. розділу 1 Договору у випадках, визначених у п. 6.1.2. цього Договору, Орендодавець повинен повідомити Орендаря про розірвання Договору за 15 днів до фактичної дати такого розірвання. В такому випадку нарахування орендної плати не здійснюється та Орендар зобов?язаний сплатити Орендну плату за весь період фактичного використання Об?єкта оренди з урахуванням п. 5.2. цього Договору та викупити Об?єкт оренди.

Відповідач отримав від Позивача на умовах оренди у строкове володіння та користування майно, при цьому, взяв на себе зобов?язання щомісячно протягом 12 місяців з дня укладання Договору, здійснювати виплату орендної плати у сумі 3 539,00 грн. Водночас з цим, Відповідач, станом на теперішній час, не виконує свої зобов?язання за Договором у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед возивачем у сумі 107 070,00 грн., яка складається з наступного:

Штраф, який регламентується п. 8.4. та п. 8.5. Договору, становить 22 134,00 грн., й вираховується наступним чином: (75*12)+(42 468,00*50%), де 75 - це штраф за кожен факт прострочення оплати орендних платежів; 12 - це кількість пропущених платежів; 42 468,00 - це вартість Об?єкта оренди; 50% - це розмір штрафу.

Орендна плата (регламентується п. 8.5. Договору) й становить 42 468,00 грн. Вираховується наступним чином: 12*3 539,00 де 12 - це строк оренди; 3 539,00 - це обов?язковий місячний платіж.

Вартість Об?єкта оренди (регламентується п. 8.5., 8.7. Договору), становить 42 468,00 грн, а відтак просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будинок Комфорту» заборгованість у розмірі 107 070,00 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог, просив їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов`язань, з можливим ухваленням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розпискою (а.с.31), розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Відповідачем відзив не поданий.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом.

Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Розгляд справи відбувся у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст.279 ЦПК України).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 02.04.2020 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1144200402014 оренди майна з правом викупу.

Відповідно до п.1 розділу 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Орендодавець зобов?язується передати Орендареві у строкове володіння та користування майно, що визначене у цьому Договорі, з наступним переходом права власності на такий Об?єкт оренди від Орендодавця до Орендаря на умовах, передбачених цим Договором, а Орендар зобов?язується прийняти об?єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Дані щодо Об?єкта оренди за цим Договором погоджуються Сторонами у Додатку до цього Договору (п. 1,2 розділу 1 Договору).

Згідно п. 1,3, розділу 1 Договору вартість Об?єкта оренди за цим Договором визначається Сторонами у додатку до цього Договору.

Згідно п. 4.1. розділу 4 Договору строк оренди погоджується Сторонами у Додатках до цього Договору, що є його невід?ємною частиною і обчислюється з дати укладання цього Договору.

Відповідно до розділу 1 Додатку 1 до Договору оренди майна з правом викупу № 1144200402014 від 02.04.2020р. згідно з пунктами 1.2., 1.3 та 4.1. Договору дані щодо Об?єкту оренди, його вартість, строк оренди, розмір щомісячного платежу погоджено Сторонами, як зазначено: LSDtv55 Samsung UE55NU7090UXUA вартістю 35 390 грн. 00 коп., вартість включаючи ПДВ 42 468 грн. 00 коп., строк оренди - 12, щомісячний платіж 3 539 грн.00 коп.

Пунктом 3.1. розділу 3 Договору встановлено, що Орендодавець зобов?язується передати Орендарю Об?єкт оренди протягом 5 (п?яти) робочих днів з дати підписання цього Договору.

Передача Об скта оренди Орендодавем та приймання Орендарем здійснюється за Актом приймання-передачі, за товарно-транспортною накладною або іншим документом. що підтверджує факт передачі Об?єкта оренди у користування (п. 3.2. розділу З Договору.

На виконання вищевказаних умов Договору та додатків до нього між позивачем та відповідачем було укладено Акт № 1144200402014 приймання-передачі товару від 02.04.2020 р. до Договору (копія додається) про наступне.

Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв наступний Об?єкт оренди: LSDtv55 Samsung UE55NU7090UXUA вартістю 35 390 грн. 00 коп., вартість включаючи ПДВ 42 468 грн. 00 коп.

Таким чином, 02.04.2020р. відповідач фактично отримав від ТОВ «Будинок комфорту» у строкове володіння та користування наступним Об?єктом оренди. Тобто, позивач, передавши майно відповідачу, фактично виконав умови Договору.

Наразі Орендар не виконує належним чином умови Договору, а саме не сплачує орендні платежі й самовільно продовжує користуватися Об?єктом оренди, всупереч Договору.

02.03.2021р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору, повернення Об?єкту оренди та сплати орендних платежів. Водночас з цим, відповідач ухиляється від виконання вказаної заяви-вимоги та своїх зобов?язань за Договором.

Відповідно до п.5.1. розділу 5 Договору сплата Орендної плати здійснюється Орендарем щомісячно відповідно до графіку платежів, узгодженого Сторонами у Додатку до цього Договору. Орендар сплачує Орендну плату в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів безготівковим платежем на рахунок Орендодавця, вказаний у Договорі (п. 5,3. розділу 5 Договору).

Згідно п.п. (і) п. 6.1,2, розділу 6 Договору, Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, якщо Орендар користується Об?єктом оренди всупереч умов цього Договору або призначенню Об?єкта оренди.

Згідно до п. 8.1. розділу 8 Договору у випадку порушення своїх зобов?язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов?язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання.

За прострочення орендних платежів Орендар зобов?язується сплатити на користь Орендодавця штраф у сумі 75,00 (сімдесят п?ять) гривень за кожен факт прострочення оплати орендних платежів, а також пеню в розмірі 3% (трьох відсотків) від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з другого дня прострочення, але не більше 50% (п?ятдесяти відсотків) від загальної суми оренди за цим Договором (п. 8.4. розділу 8 Договору).

Відповідно до п. 8,5 розділу 8 Договору у разі нездійснення оплати Орендарем орендної плати протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту останнього платежу або укладання Договору (залежно від того, що настане раніше), Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, повідомивши Орендаря за 15 (п?ятнадцять) календарних днів до фактичної дати такого розірвання. У такому разі Орендар має право вимагати сплати вже нарахованої Орендної плати та додаткової сплати штрафу Орендарем у розмірі 50% від вартості Об?єкта оренди, визначеною відповідно до п. 1.3. цього Договору.

Згідно п. 8.7. розділу 1 Договору у випадках, визначених у п. 6.1.2. цього Договору, Орендодавець повинен повідомити Орендаря про розірвання Договору за 15 днів до фактичної дати такого розірвання. В такому випадку нарахування орендної плати не здійснюється та Орендар зобов?язаний сплатити Орендну плату за весь період фактичного використання Об?єкта оренди з урахуванням п. 5.2. цього Договору та викупити Об?єкт оренди.

Відповідач отримав від позивача на умовах оренди у строкове володіння та користування майно, при цьому, взяв на себе зобов?язання щомісячно, протягом 12 місяців з дня укладання Договору, здійснювати виплату орендної плати у сумі 3 539,00 грн. Водночас з цим, Відповідач, станом на теперішній час, не виконує свої зобов?язання за Договором у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед возивачем у сумі 107 070,00 грн., яка складається з наступного:

Штраф (регламентується п. 8.4. та п. 8.5. Договору) й становить 22 134,00 грн. Вираховується наступним: (75*12)+(42 468,00*50%), де 75 - це штраф за кожен факт прострочення оплати орендних платежів; 12 - це кількість пропущених платежів; 42 468,00 - це вартість Об?єкта оренди; 50% - це розмір штрафу.

Орендна плата (регламентується п. 8.5. Договору), що становить 42 468,00 грн. Вираховується наступним: 12*3 539,00 де 12 - це строк оренди; 3 539,00 - це обов?язковий місячний платіж.

Вартість Об?єкта оренди, який регламентується п. 8.5., 8.7. Договору, становить 42 468,00 грн., а відтак позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 107 070 грн. 00 коп., й така вимога підлягає задоволенню із таких правових підстав.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст.760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини першої ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою ст. 764 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов?язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Статтями 319, 321 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Підставою виникнення зобов`язань є юридичний факт або юридична сукупність (фактичний склад), які породжують зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 526, 610, 625, 627, 630, 759, 760, 762 Цивільного кодексу України, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з об`єднанню відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди майна,- задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з об`єднанню відповідальністю «Будинок Комфорту», код ЄДРПОУ - 43170476, 107 070 грн. 00 коп. - заборгованості за договором оренди майна, 2 684 грн. 00 коп. - судового збору, а свього - 109 754 (сто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 00 (нуль) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

СУДДЯ: