Рішення № 116400562, 18.01.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/3/24 Справа №447/4233/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

18.01.2024 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Друзюк М.М. ,

секретар судового засідання Іськів О.І.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

встановив:

ОСОБА_1 подав до Миколаївського районного суду Львівської області адміністративний позов до Головного управління Національної поліції в Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В обґрунтування позову зазначив, що 01.12.2023 інспектором СРПП ВПД № 1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Федечком Володимиром Михайловичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 784837 (надалі - постанова), згідно якої мене визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,0 грн. Вважає, що постанова є незаконною, винесеною без повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, з порушенням моїх прав, враховуючи наступні обставини , а саме те що, у постанові не наведено жодного доказу порушення ним правил дорожнього руху в час та місце вказане у постанові

Ухвалою суду від 27.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

До суду 03.01.2024 надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи.

На адресу суду 11.01.2024 від представника відділу поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП надійшло клопотання про доручення до матеріалів відеозапису правопорушення, яке мало місце 01.12.2023.

Позивач зазначає, що сів за кермо автомобіля у світлу пору доби, а тому не бачив, що під час руху лампочка, яка освітлює номерний знак, перестала світити, повідомив працівників поліції, що може провести заміну лампочки, проте працівник поліції повідомив, що це можна зробити завтра. Зупинка автомобіля мала місце навпроти будинку, в якому проживає позивач, а тому немав наміру продовжувати рух автомобілем.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, правом подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи, вищенаведе , строки розгляду цієї категорії справ, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 784837 від 01.12.2023, ОСОБА_1 01.12.2023 близько 18 год 37 хв в м.Новий Розділ по пр.Шевченка, 11, Львівської області, керував транспортним засобом у якого в темну пору доби, був неосвітлений задній державний номерний знак, чим порушив п.2.9В ПДР України, чим вчинив правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за що накладений штраф у розмірі 1190 грн.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено, п. 2.9 «в» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно з ч.1 ст.121-3 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел на керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення начальником відділу поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП надано суду відеозапис з місця вчинення правопорушення, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , оскільки в керованому ним автомобілі не був освітлений задній державний номерний знак. Оглянувши номерний знак разом з працівниками поліції, ОСОБА_1 вказав, що про цю несправність йому не було відомо і зазначив про можливість усунення порушення на місці.

За змістом ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та наявності умислу в його діях, суд дійшов висновку про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач задокументував правопорушення та виніс оскаржувану постанову таким чином, що унеможливлює встановлення судом об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом», а тому суд дійшов висновку, що позов є підставним, а постанова серії БАД № 784837 від 01.12.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1190.00 грн, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

До матеріалів позовної заяви доданий договір про надання правової (правничої) допомоги від 21.12.2023 укладений між адвокатом Ратичем Т.М. та позивачем ОСОБА_1 .

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до норм КАС склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача подано договір про надання професійної правничої допомоги від 21.12.2023, в якому визначена вартість послуг адвоката у справі в розмірі 4000 грн. Враховуючи те, що позовна заява підписана ОСОБА_1 , та адвокат Ратич Т.М. участь у судовому засіданні не брав, а тому суд дійшов висновку, що заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 2 групи, а тому судовий збір підлягає

Керуючись ст.ст.229, 241, 245, 246, ч.6 ст.250 ,ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України ,суд.

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити .

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 784837 від 01.12.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) 80(вісімдесят)грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Повне найменування сторін

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Львівській області: КОД ЄДРПОУ:40108833 пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, Львівська область.

Суддя Друзюк М. М.