Рішення № 116400216, 11.01.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17798/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Іванова А.П.,

за участю секретаря судового засідання - Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Київської області Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цокало Т.М. звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Київської області Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18494, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., згідно з яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором L9553859 (AG8444478) від 14.12.2018, укладеним з ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ».

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. перебуває на виконанні виконавче провадження НОМЕР_2 від 12.03.2021, сторонами якого є ОСОБА_1 (боржник) та ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (стягувач). Про існування даного виконавчого провадження боржник дізнався на сайті Єдиного реєстру виконавчих проваджень.

Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. було додано матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2 до автоматизованої системи виконавчого провадження, з якими представник позивача ознайомилася за допомогою ідентифікатору доступу. В матеріалах виконавчого провадження знаходилися документи: постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2021, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.06.2023, копія заяви про примусове виконання рішення за вих. №б/н від 04.03.2021, копія виконавчого напису №18494 виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 03.02.2021.

03.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис, в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 19553859 (АС8444478) від 14.12.2018, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «ДІНЕРО», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 02112018-Д від 02.11.2018 є ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (стягувач), заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 31.07.2019 по 06.01.2021 у сумі 32232 грн.

Представник позивач вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в зв`язку із наступним: нарахування заборгованості суперечить п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12; нотаріусом не перевірено факт безспірності заборгованості, на що звертає увагу Верховний суд в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16; нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі документів, які не підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; відсутня виписка з особового рахунка, що є обов`язковою для вчинення виконавчого напису; нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався п. 2 Переліку, який постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 визнано незаконним та нечинним; вчинення виконавчого напису на нотаріально не посвідченому договорі суперечить висновкам Верховного Суду, що викладені в п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17; вчинення виконавчого напису на не нотаріально посвідченому договорі суперечить позиції Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2023 вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі №308/17798/23. Постановлено зупинити стягнення у виконавчому провадженні НОМЕР_2, відкритому за постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Київської області Горай О.С. №18494 від 03.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в сумі 32232 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, при цьому його представник - адвокат Цокало Т.М. надіслала до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу у їх відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подано, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. у судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, відповідно до якої просить провести розгляд справи без його участі та ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмові пояснення щодо позову не подано, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 18494, згідно з яким на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, згідно з яким запропоновано звернути стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором L9553859 (АG8444478) від 14.12.2018, укладеним з товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 02112018-Д від 02.11.2018 є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ», далі іменований - стягувач, заборгованість за кредитним договором L9553859 (АG8444478) від 14.12.2018. Строк платежу за кредитним договором L9553859 (АG8444478) від 14.12.2018 настав. Боржником допущено прострочення платежу. Стягнення заборгованості проводиться за період з 31 липня 2019 року по 06 січня 2021 року. Сума заборгованості складає 32232,00 грн., в тому числі: 15000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 2232,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. - строкова заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн. - строкова заборгованість за комісією; 0,00 грн. - строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 15000,00 грн. - строкова заборгованість за штрафами і пенями. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача за домовленістю сторін. Загальна сума, що підлягає стягненню - 32232,00 грн.

Зазначений виконавчий напис пред`явлено до виконання ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В., що підтверджується заявою стягувача за вих. № від 04.03.2021, до якої в якості додатків було долучено платіжне доручення про сплату авансового платежу, оригінал вказаного виконавчого напису та копію виписки з ЄДР щодо ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. від 12.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису (ВП № НОМЕР_2).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. від 28.06.2023 звернуто стягнення на доходи боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний виконавчий напис вчинено на підставі положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Встановлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 03.02.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

На момент вчинення спірного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

Положеннями ст. ст. 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п. п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (п. п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п. п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

В матеріалах справи відсутні докази того, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано кредитний договір, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ДІНЕРО» та позивачем, який був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18.

Крім того, у постанові Верховного суду України від 05 липня 2017 року у справі № 754/9711/14-ц зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України відповідачем суду не надано доказів того, що позивачу направлялася письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором. У зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги товариства, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої для стягнення.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів безспірності заборгованості.

За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а вимоги позивача визнає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат у справі, суд виходить з наступного.

Представник позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме: 10500 грн. - витрати на правову допомогу, 1073,60 грн. - судовий збір за подання позову немайнового характеру, 536,80 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З контекстного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2023 між ОСОБА_1 , як клієнтом, з однієї сторони та ОСОБА_2 , як адвокатом, з іншої сторони, було укладено договір №678/09-08-2023 про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, у відповідності до статті 59 Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору на умовах визначених даним договором.

Згідно з п. 2.1 договору правнича (правова) допомога за даним договором включає в себе: юридичні консультації клієнта до подачі позову; підготовку документів для подачі та написання позову до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; юридичний супровід справи клієнта під час судового розгляду в судах всіх інстанції, та юридичний супровід справи клієнта під час виконання рішення суду; підготовку адвокатських запитів спрямованих на надання правничої допомоги клієнту, інші види правової допомоги передбачені даним договором.

Відповідно до п. 3.1 договору гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Згідно з п. 3.2 договору порядок обчислення гонорару (фіксований розмір), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються даним договором про надання правничої допомоги, детальним описом робіт (наданих послуг) або додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до п. 4.4 адвокат за даним договором не має обмежень на вчинення процесуальних дій, має всі повноваження на ведення справи в судді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, має право здійснювати від імені клієнта всі його процесуальні право та обов`язки без обмежень.

За змістом п. 4.7 адвокат має право припинити виконувати свої обов`язки за даним договором в зв`язку з не виконанням, або неналежного виконання, клієнтом умов цього договору щодо оплати гонорару.

Згідно з актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 до договору №678/09-08-2023 про надання правничої допомоги від 09.08.2023 адвокатом Цокало Т.М. станом на 05.10.2023 виконано ряд послуг за договором, а саме: надання усної консультації (фіксована оплата, дата надання: 09.08.2023) - 1500,00 грн.; надання повторної усної консультації (фіксована оплата, дата надання: 15.09.2023) - 1000,00 грн.; підготовка та написання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (фіксована оплата, дата складання: з 04.10.2023 по 05.10.2023) - 6000,00 грн.; підготовка та написання заяви про забезпечення позову (фіксована оплата, дата надання: 05.10.2023) - 2000,00 грн. Станом на 05.10.2023 надано правничої допомоги: 10500 грн.

Клієнтом станом на 05.10.2023 внесено гонорару 10500 грн. готівкою згідно з квитанцією №678 від 15.09.2023 року.

Представником позивача надано достатні та допустимі докази щодо надання професійної правничої (правової) допомоги разом із позовною заявою, а саме: договір про надання правничої (правової) допомоги №678/09-08-2023 від 09.08.2023; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 від 05.10.2023; до договору про надання правничої (правової) допомоги №678/09-08-2023 від 09.08.2023 квитанцію №678 від 15.09.2023; детальний опис робіт (наданих послуг) від 05.10.2023.

З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вказаними доказами підтверджується надання адвокатом професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а також здійснення позивачем оплати вказаних послуг у сумі 10500 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом, обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Обсяг поданих суду документів у справі очевидно є пропорційним часу, витраченому на їх складання, характер робіт не дублюється.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18).

Заперечень стосовно стягнення судових витрат від відповідача не надходило.

На підставі наведеного, суд вважає, що у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору у загальному розмірі 1610,40 грн., з яких: 1073,60 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 536,80 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Київської області Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 18494, згідно з яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором L9553859 (АG8444478) від 14.12.2018, укладеним з товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 02112018-Д від 02.11.2018 є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ», заборгованість за кредитним договором L9553859 (АG8444478) від 14.12.2018 у розмірі 32232,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 коп. та витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2023 у справі №308/17798/23, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набранням рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження за адресою: вул. Набережна-Лугова, 8, м. Київ.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:

приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження за адресою: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир;

приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, місцезнаходження за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1 офіс 41-Б, м. Ужгород.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов